5.4. Морально - психологічне забезпечення в обороні

Під час організації морально-психологічного забезпечення оборони потрібно чітко враховувати особливості морально-психологічного стану, які можуть впливати на свідомість військовослужбовців, їх поведінку і дії.

Які особливості у сприйнятті та оцінці оборони можуть виникати у свідомості окремих військовослужбовців?

1. Вона оцінюється військовослужбовцями суб’єктивно як наслідок переваги противника.

2. Перехід до оборони пов'язується у свідомості військовослужбовців із втратою бойової ініціативи.

3. Тривала оборона може призвести до зростання недовіри до своїх сил, можливостей, компетентності командного складу, до зниження авторитету командирів.

4. Зниження морально-психологічного стану особового складу, поява настрою незадоволення, зниження військової дисципліни.

5. Підвищення впливовості чуток, інформаційно-психологічних акцій і психологічних операцій противника.

6. Небезпека бойових умов в обороні може сприяти паніці та відходу з бойових позицій.

Під час організації і ведення бою в обороні морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримку в особового складу стійкості, мужності, взаємної підтримки та виручки в бою, мобілізацію особового складу на відбиття атак противника та оборону зайнятих позицій, здатність вести бойові дії при повному оточенні.

Основні зусилля морально-психологічного забезпечення оборонних бойових дій зосереджуються в підрозділах на напрямку можливого зосередження основних зусиль противника. Командири повинні організувати:

• роз'яснення особовому складу призначення оборонного бою, можливостей оборони щодо припинення просування противника, конкретних завдань, що витікають з бойового наказу;

• доведення особовому складу відомостей про противника, про його ймовірні напрямки наступу, сильні та слабкі сторони морально-психологічного стану, бойової техніки;

• нейтралізацію заходів інформаційно-психологічного впливу противника;

• акцентуацію уваги військовослужбовців на необхідності безперервно спостерігати за противником;

• мобілізацію зусиль всіх категорій військовослужбовців на створення стійкої оборони, яка здатна протистояти ударам всіх засобів наземного та повітряного нападу противника.

Однією із основних форм морально-психологічного забезпечення при цьому є проведення інформаційно-пропагандистської роботи. Для її проведення у військах застосовуються друковані видання, матеріали газет, пам’ятки, листівки, технічні засоби інформування, трансляція інформаційних програм, радіогазети, виступи кращих військовослужбовців у похідних клубах частин, випуски фотогазет, наочна агітація тощо.

Дуже важливі бесіди досвідчених військовослужбовців про способи та прийоми знищення противника, вражаючі можливості нашої зброї, забезпечення стійкої оборони в ротних опорних пунктах. В роз'яснювальній роботі, перш за все, приділяється увага розвитку бойової ініціативи, що спрямовується на уміле використання особливостей місцевості, організацію засідок, вогневих мішків, прихованих перепон та мінних загороджень.

Важливим аспектом у цій роботі був і залишається особистий приклад командирів, офіцерів усіх ланок управління.

Для мобілізації підлеглих на активні бойові дії важливо сформувати відповідний психологічний аспект. З цією метою командирові необхідно:

• постійно ставити підлеглим часткові завдання, що забезпечують завдання максимальних втрат противникові;

• вказувати слабкі місця в тактиці і способах дій противника; оперативно пропагувати досвід тих, що відзначилися; підкреслено проявляти турботу про потреби особового складу у поєднанні із справедливою вимогливістю з питань пильності; вживати заходів щодо психологічної підтримки військовослужбовців, що втомилися; всіляко стимулювати взаємодопомогу і взаємовиручку; демонструвати компетентність в питаннях бойового управління;

• показувати приклад витривалості в перенесенні тягот і незручностей похідного життя, рішучості і самовідданості; у відповідних ситуаціях активно використовувати короткі фрази (окремі слова) закличного вмісту в яскравій, емоційній формі;

• заохочувати прояви розумної ініціативи у виконанні часткових завдань.

Для підтримання відчуття бойової настороженості доцільно давати короткі повідомлення про факти бойової активності противника, роз'яснювати, що він може раптово завдати ураження тим підрозділам, де низька військова дисципліна, слабка морально-психологічна стійкість. Для спонукання до пильності позитивний ефект дають тренування у виявленні цілей і визначенні дальності до них. Якщо дозволяє ситуація, створюється група інформування з двох-трьох чоловік, які, пересуваючись від однієї бойової позиції до іншої, оперативно доводять зміни в бойовій обстановці, розстановку сил противника, напрямку його руху, особливості дій.

У кінці виконання певного завдання або в кінці дня командир повинен не тільки обійти позиції підрозділу, перевірити бойову охорону і забезпеченість боєприпасами, але і поговорити з воїнами, проінструктувати особовий склад охорони, довести останні новини, вникнути в організацію харчування, відпочинку підлеглих. У нічний час необхідно постійно контролювати несення служби черговими вогневими засобами.

З метою захисту особового складу від інформаційно-психологічного тиску з боку противника командир роз'яснює підлеглим особливості цього впливу: правдоподібність інформації, багаторазовість повторення відомостей, емоційність, протиставлення солдатів офіцерам, дискредитація авторитету командування, навіювання пораженських настроїв, збочене тлумачення подій, розповсюдження свідомо помилкової інформації. У такій ситуації важливо переконувати військовослужбовців в тому, що у противника немає шансів на успіх, що подібні спроби його дії – свідоцтво духовної слабкості.

Доцільне звернення до підлеглим із закликом примножувати бойові традиції підрозділу, незайве нагадати і про військову честь, обов’язок, доблесть, навести приклади бойового товариства і взаємовиручки.

При тривалому перебуванні в умовах бойової обстановки (понад 3-4 доби) у воїнів з'являються ознаки перевтоми. У одних виникає сонливість, знижується відчуття бойової настороженості, виявляється безпечність; інші, навпаки, не можуть довго заснути, перенапружуються. Тому необхідне не тільки постійне нагадування про дисципліну, але і забезпечення почергового відпочинку особового складу. Можливе застосування медикаментозних засобів і вітамінів, що підвищують працездатність. Для запобігання психічним порушенням під час перебування в умовах бойової обстановки доцільно організувати чергування сну (відпочинку) через 5-6 годин несення служби.

За відсутності безпосереднього вогневого зіткнення з противником з'являється відчуття самовпевненості. В умовах мінної війни та небезпеки снайперського вогню це може призвести до невиправданих втрат. З метою їх зниження командирові потрібно враховувати ряд обставин. Деякі військовослужбовці можуть порушувати дисципліну, відхилятися від маршрутів руху. Недобре, коли військовослужбовці, що зазнали бойовий успіх, бравують сміливістю, йдуть на невиправданий ризик.

Ефективне проведення заходів морально-психологічного забезпечення підвищує бойову активність особового складу в обороні, що дає безпосередньо бойовий ефект, а також зберігає бойовий настрій військ, зміцнює їх моральний та психологічний стан, дисципліну і порядок, впевненість у перемозі над ворогом. І навпаки, ніщо так не знижує моральний дух військ в обороні, як пасивне очікування, неясність обстановки, відсутність наступальної перспективи, тому командири повинні постійно спрямовувати свою діяльність на пошук активних форм ведення оборони, підкреслювати під час зустрічей з військовослужбовцями важливість ведення активної, стійкої оборони. Вони постійно нагадують підлеглим, що пасивність, уповільнення, розслабленість в діях військ, що обороняються, зразу ж використовуються противником. Тільки рішучі та активні дії можуть забезпечити виконання завдання.

Особливості морально-психологічного забезпечення оборони в особливих умовах

Морально-психологічне забезпечення оборони в особливих умовах має на меті формування і підтримання в особового складу моральної готовності і психологічної стійкості при виконанні поставлених завдань, самовладання, мужності, прагнення утримати зайняті рубежі, райони, позиції і розгромити противника, що наступає.

При постановці завдань з морально-психологічного забезпечення в ході оборони морського узбережжя і островів додатково вказуються: особливості проведення морально-психологічного забезпечення в ході оборони; деталізуються заходи морально-психологічного забезпечення за місцем, часом, силами, що залучаються, і засобами, порядок взаємодії з органами морально-психологічного забезпечення берегових підрозділів і кораблів флоту; порядок підготовки і використання технічних засобів виховання; порядок проведення психологічної допомоги і реабілітації постраждалих військовослужбовців.

При постановці завдань з морально-психологічного забезпечення при обороні в горах додатково вказуються особливості організації і проведення морально-психологічного забезпечення підрозділів. Основні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджуються в підрозділах, що обороняють перевали, гірські проходи, ущелини, вузли доріг і переправи через гірські річки, на виробленні в особового складу готовності до боротьби з ДРГ противника. Військовослужбовцям роз'яснюються ознаки і заходи захисту від гірської хвороби, сонячних опіків і теплових ударів.

При постановці завдань з морально-психологічного забезпечення підрозділів при обороні в лісі додатково вказуються: особливості морально-психологічного забезпечення підрозділів, що зайняли ротні і взводи опорні пункти, загонів, призначених для проведення заходів інженерного забезпечення, гасіння лісових пожеж. Особлива увага приділяється роботі з особовим складом підрозділів, виділених у вогневі засідки і для патрулювання; посилюється робота в інженерних підрозділах і підрозділах розвідки.

При постановці завдань з морально-психологічного забезпечення оборони в пустелі додатково вказуються: особливості проведення морально-психологічного забезпечення в умовах пустелі; конкретні заходи морально-психологічного забезпечення підрозділів, які діють у відриві від головних сил і населених пунктів; забезпечують утримання вузлів доріг, оазисів, джерел води; порядок створення запасів води, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів; порядок проведення психологічної допомоги і реабілітації; порядок організації інформаційної і роз'яснювальної роботи щодо своєчасного і суворого проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

При морально-психологічному забезпеченні оборони в північних районах і взимку, додатково вказуються: порядок морально-психологічної підготовки в північних районах і взимку; особливості морально-психологічного забезпечення підрозділів, що обороняють вузли доріг і населені пункти, а також порядок проведення психологічної допомоги і реабілітації.

При морально-психологічному забезпеченні оборони вночі додатково вказуються: порядок морально-психологічної підготовки в нічних умовах; особливості заходів морально-психологічного забезпечення підрозділів, що обороняють першу позицію, знаходяться у бойовій охороні; порядок проведення психологічної допомоги і реабілітації. Особлива увага приділяється мобілізації військовослужбовців на підготовку усіх видів вогневих засобів до бою, підвищення пильності і бойової настороженості.

У ході оборони міст, населених пунктів і промислових районів враховуються завдання підрозділів, що діють на зовнішніх і внутрішніх оборонних рубежах (позиціях, вузлах оборони та опорних пунктах). Додатково вказуються: завдання морально-психологічного забезпечення підрозділів, що утримують ключові об'єкти міста; заходи щодо мобілізації особового складу на ведення стійкої кругової оборони із зосередженням основних зусиль на обороні відкритих і нещільно забудованих районів, боротьбі з пожежами, обороні пунктів управління, вузлів зв'язку і органів тилу.

При веденні підрозділами бойових дій в тилу противника, що наступає, або в оточенні основні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджуються на: формуванні і підтриманні у особового складу високого бойового духу і психологічної стійкості з максимальним використанням для цього трофеїв і місцевих матеріальних ресурсів; жорсткому режимі витрати матеріально-технічних засобів; нарощуванні зусиль психологічної допомоги і реабілітації.

При підготовці і виході підрозділів з оточення основні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджуються в підрозділах, призначених для прориву оточення, прикриття флангів, на формуванні в особового складу високого наступального пориву, віра у безумовне виконання завдань виходу з оточення.

Під час бою в оточенні і виходу з оточення морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримання стійкості, організованості і дисципліни серед особового складу; припинення панічних настроїв; мобілізацію військовослужбовців на створення кругової оборони в короткі терміни; забезпечення здатності військовослужбовців вести бій у відриві від головних сил, готовності військовослужбовців до рішучого знищення противника, що вклинився, його тактичного десанту та організованого виходу з оточення.

Морально-психологічне забезпечення проводитися шляхом оперативного інформування особового складу про події в районі бойових дій, заходи, що вживаються командирами для деблокування оточених військ, пропаганди прикладів стійкості і завзятості у бою.

Основні зусилля в організації морально-психологічного забезпечення спрямовуються на підтримання в підрозділах високого морально-психологічного стану, організованості, дисципліни і правопорядку, збереження і виведення особового складу, техніки та озброєння, проведення активної інформаційної протидії негативному впливу противника.