3. Бухгалтерський облік, його суть, значення, методи

В умовах ринкової економіки значну роль відіграє облік, без знань якого неможливо ефективно керувати підприємствами.

Бухгалтерський облік дає інформацію про: майно підприємства; його капітал; зобов’язання; господарські процеси та їх результати.

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві , їхніх кількісних і якісних характеристик,в обліку застосовують різні вимірники:

Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об’єктів в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності тощо (кг, м, кв. м, куб. м., га, шт., т., т- км.) .

Трудові вимірники використовують для визначення затраченої праці в одиницях робочого часу – днях, годинах, хвилинах.

Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчислення вартості об’єктів обліку.

Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах є складовою частиною системи бухгалтерського обліку в Україні. Сільськогосподарські підприємства є суб’єктами підприємницької діяльності, які згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» зобов’язані обов’язково вести бухгалтерський облік, незалежно від форм властності і форм господарювання (приватні, сільськогосподарські кооперативи, господарські товариства, СФГ).

Залежно від потреб користувачів облік поділяється на:

ФІНАНСОВИЙ - мета: надавати інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Споживачі: внутрішні (керівництво, менеджери); зовнішні (засновники, інші зацікавлені сторони).

УПРАВЛІНСЬКИЙ - мета: надавати інформацію для прийняття рішень в управлінні підприємством.

Споживачі: внутрішні (керівництво, менеджери).

ПОДАТКОВИЙ - мета: розраховувати базу оподаткування та нарахування і сплачувати податки до бюджету. Споживачі: зовнішні (контролюючі органи, інші зацікавлені структури).

Згідно з розділом 1 «Закону про бухгалтерський облік і фінансову звітність» облік поділяється на:

1) Бухгалтерський – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

2) Внутрішньогосподарський (управлінський) – це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Для досягнення мети та виконання обліком функцій він має відповідати таким вимогам: Порівнянності показників бізнес-плану та обліку; Точність, об’єктивність, обґрунтованість; Ясність й доступність; Своєчасності; Економічності.

Основним документом, який регламентує облікову політику на рівні підприємства, є наказ про облікову політику.

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Метод бухгалтерського обліку — це система прийомів, яка забезпечує су­цільне, безперервне, взаємопов’язане та об’єктивне відображення (в узагальненому вигляді у грошових вимірниках) об’єктів бухгалтерського обліку, що має на меті отримання інформації для управління ними.

Метод бухгалтерського обліку складається з окремих специфічних методичних прийомів, основними з яких є:

Документування — це відображення господарських операцій на певних носіях інформації: на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, дискетах); це письмова реєстрація здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація — це спосіб перевірки наявності товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру, оцінки всіх залишків майна підприємства і зіставлення з даними бухгалтерського обліку.

Рахунки — це спосіб групування, поточного обліку і контролю за наявністю і рухом майна підприємства, джерел його утворення, господарських процесів та їх результатів.

Подвійний запис — це принцип тотожного відображення господарських опе­рацій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків. Подвійний запис випливає з економічної суті відображення операцій. Будь-яка господарська операція викликає зміни у двох видах господар­ських засобів, грошових коштів, або в одному виді засобів чи коштів, і в тій же сумі змінюється відповідний вид джерел.

Оцінка — це відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошо­вому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

Калькуляція — це спосіб обчислення собівартості всього обсягу, а також одиниці виготовленої продукції. Собівартість є базою для визначення ціни виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Балансове узагальнення — це спосіб узагальнення і групування інформації про активи підприємства за їх складом і розміщенням та джерелами їх утворення на певну дату.

Звітність — це система підсумкових взаємозв’язаних і взаємозумовлених показників, які характеризують господарську і фінансову діяльність підприємст­ва, результати використання його активів та стан зобов’язань.

Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов’язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять єдине ціле — метод бухгалтерського обліку.