1.14. Визначення коефіцієнта зчіпної маси

Цей коефіцієнт вказує, яка частка повної маси автомобіля сприймається ведучими колесами, забезпечуючи їх зчеплення з дорогою. Він дорівнює:

• у повноприводних автомобілів – одиниці;

• у передньоприводних автомобілів з колісною формулою 4х2П – коефіцієнтові навантаження передніх коліс, тобто (1– );

• у задньоприводних з колісною формулою 6х2 – 0,5· ;

• у задньоприводних з колісними формулами 4х2, 6х4, 8х4 і 8х6 (у останнього – при трьох задніх ведучих мостах) – коефіцієнтові ;

• у задньоприводних з колісною формулою 8х6 (ведучими є два задніх і один з передніх мостів) за умови однакового навантаження першого і другого передніх мостів:

= + 0,5·(1– )= 0,5(1+ ). (1.8)

1.15. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен розвивати задану максимальну швидкість руху

Коефіцієнт опору дороги являє собою суму коефіцієнта опору перекочуванню коліс і кута поздовжнього підйому (або спуску) дороги , вираженого у радіанах:

, (1.9)

де знак плюс означає підйом дороги, а мінус – спуск.

Порада. Для спрощення обчислень рекомендується прийняти кругле значення коефіцієнта , рівне 0,02, і таке ж значення = 0,02.

1.16. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі

Цей коефіцієнт визначають як максимум суми коефіцієнта опору перекочуванню f і кута підйому дороги , на яких автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі:

.

Значення можна приймати таким:

(1.11)

Оскільки дана робота є лише навчальною, то для розрахунків рекомендується приймати мінімально можливе (з числа зазначених у виразі (1.11)) значення коефіцієнта , тобто 0,25. Воно забезпечить отримання у коробці передач не більше як трьох основних ступіней, що не вимагатиме від студентів великого обсягу обчислювальних робіт

1.17. Вибір значення коефіцієнта зчеплення ведучих коліс з дорогою у найважчих умовах

Це значення можна приймати у межах від 0,5 до 0,7, зазначивши у звіті (наприклад): „Приймаємо значення у найважчих умовах, в яких автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі, рівним 0,6.”

2. Визначення основних параметрів автомобіля

Мета роботи – засвоїти закономірності взаємозв’язку основних конструктивних параметрів автомобіля і методику їх визначення.

2.1. Визначення ваги автомобіля і вантажу

При проведенні тягово-динамічних розрахунків зручніше користуватися не масою автомобіля у тонах (яка була визначена у пунктах 1.7 – 1.9), а вагою у кілоньютонах. Згадана вага чисельно у 9,81 разів більша за масу.

Таким чином, вага розроблюваного автомобіля і вантажу дорівнює, кН:

▪ вага автомобіля у спорядженому стані з водієм у кабіні:

; (2.1)

▪ сумарна вага вантажу і пасажирів (без водія):

; (2.2)

▪ повна вага автомобіля:

. (2.3)

Результати, отримані за формулами (2.1) – (2.3), записують з двома знаками після коми.

Для спрощення подальших обчислень отримані значення можна округлити до цілих значень. Факт округлення документують у пояснювальній записці таким чином:

„Приймаємо вагу автомобіля і вантажу такою:

▪ вага у спорядженому стані з водієм у кабіні – … кН;

▪ сумарна вага вантажу і пасажирів – … кН;

▪ повна вага автомобіля – … кН.”

При цьому слід перевірити, чи збігається округлене значення повної ваги з сумою округлених значень ваги і ваги , бо це свідчить про правильність проведених обчислень і округлень.