- •Вимоги до оформлення результатів тягового розрахунку автомобіля
- •І формування концепції вантажного автомобіля
- •1.1. Номер варіанта завдання
- •1.2. Визначення області переважного застосування автомобіля
- •1.1. Основні характеристики автомобільних доріг
- •1.3. Вибір типу ходової частини вантажівки
- •1.4. Вибір коефіцієнта вантажопідйомності автомобіля
- •1.5. Вибір кількості місць для сидіння у кабіні (чи салоні) автомобіля, включаючи і місце водія
- •1.11. Вибір колісної формули
- •1.12. Вибір прототипу чи найближчого аналога
- •1.13. Визначення коефіцієнта навантаження задніх коліс
- •1.14. Визначення коефіцієнта зчіпної маси
- •1.15. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен розвивати задану максимальну швидкість руху
- •1.16. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі
- •1.17. Вибір значення коефіцієнта зчеплення ведучих коліс з дорогою у найважчих умовах
- •2. Визначення основних параметрів автомобіля
- •2.1. Визначення ваги автомобіля і вантажу
- •2.2. Підбір шин для автомобіля
- •2.3. Визначення радіуса кочення коліс
- •2.4. Вибір значення коефіцієнта корисної дії трансмісії
- •2.5. Вибір значення коефіцієнта аеродинамічного опору
- •2.6. Визначення лобової площі автомобіля
- •2.7. Сила опору повітря , яка спостерігається при
- •2.8. Сила опору дороги у заданих умовах руху
- •3.1. Вибір положення робочої точки
- •3.2. Визначення потужності двигуна , мінімально необхідної для руху автомобіля в умовах, заданих у п. 1.15
- •3.3. Вибір номінальної потужності двигуна автомобіля
- •3.4. Вибір типу двигуна
- •3.5. Вибір номінальної кутової швидкості обертання
- •3.6. Визначення номінального крутного момента двигуна
- •3.7. Вибір кутової швидкості обертання колінчастого вала,
- •4. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
- •4.1. Вибір значень коефіцієнтів рівняння с.Р.Лейдермана
- •4.2. Розрахунок зовнішньої швидкісної характеристики
- •4.3. Побудова шкал для графіка зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
- •4.4. Побудова графіка зовнішньої швидкісної характеристики
- •5. Визначення основних параметрів трансмісії
- •5.2. Визначення передаточного числа коробки передач на вищій (п-ній) передачі
- •5.3. Визначення передаточного числа головної передачі
- •5.4. Визначення передаточного числа коробки передач на першій передачі
- •5.5. Визначення попереднього значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
- •5.6. Визначення кількості п основних передач
- •5.7. Визначення уточненого значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
- •5.8. Визначення передаточних чисел коробки передач на другій і більш високих передачах
- •6. Побудова тягових характеристик автомобіля за вільною силою тяги
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Побудова тягової характеристики автомобіля за вільною силою тяги, можливою за двигуном
- •6.1. Розрахунок тягової характеристики автомобіля
- •6.3. Розв’язування задач за допомогою тягової характеристики автомобіля за вільною силою тяги
- •7. Побудова динамічних характеристик автомобіля
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Динамічна характеристика автомобіля, можлива за двигуном
- •8. Визначення потужності, потрібної для руху автомобіля на вищій передачі
- •8.1. Потужність, необхідна для руху автомобіля
- •8.2. Потужність, необхідна для руху автомобіля
- •9. Побудова економічної характеристики
- •Список літератури
- •Додаток 2 перелік неповноприводних автомобілів, коефіцієнти вантажопідйомності яких наведено на рис. 1.1
- •Додаток 3 перелік повноприводних автомобілів, коефіцієнти вантажопідйомності яких наведено на рис. 1.2
- •Додаток 4 перелік автомобілів, характеристики двигунів яких наведено на рис. 2.3
- •Додаток 6 коротка технічна характеристика деяких вантажних автомобілів звичайної і підвищеної прохідності
- •Додаток 7 коротка технічна характеристика деяких вантажних автомобілів високої прохідності
- •Додаток 8 коротка технічна характеристика деяких шин для комерційного транспорту
1.11. Вибір колісної формули
Колісна формула являє собою умовне позначення кількості коліс автомобіля:
• загальної кількості коліс (перша цифра формули);
• і кількості ведучих коліс (друга цифра формули), записаних через знак множення, причому здвоювання коліс до уваги не приймається. Буква „П” у кінці формули означає, що ведучими є колеса передньої осі.
1.12. Вибір прототипу чи найближчого аналога
Розробникові автомобіля бажано час від часу звіряти отри-мувані результати з показниками якогось більш-менш близького за параметрами реального автомобіля. Їх велике розходження (у кілька разів) має насторожити виконавця і спонукати до уважної перевірки правильності обчислень.
Бажано, щоб реальний автомобіль, який береться для порів-няння, співпадав з розроблюваним за такими показниками:
▪ вантажопідйомність (основний показник);
▪ колісна формула (допоміжний показник).
Реальний автомобіль, який співпадає з розроблюваним за обома цими показниками, називають прототипом.
Якщо хоч один з цих показників не співпадає з показниками розроблюваного автомобіля, але є близьким до них, то такий автомобіль називають аналогом.
Прототип чи аналог обирають з множини автомобілів, технічні характеристики (специфікації) яких доступні для ознайомлення.
Прототип чи аналог потрібен студентові як деяка відправна точка для проектування, як представник існуючої сьогодні техніки.
Завдання студента – відштовхуючись від прототипу, розро-бити істотно більш досконалий автомобіль. Це означає, що ні в якому випадку не слід копіювати прототип чи аналог. Перед розробником нової техніки завжди стоїть задача створити продукт завтрашнього дня, який повинен бути істотно кращим за прототип (продукт вчорашнього дня).
Тому не слід переписувати технічну
характеристику прототипу чи аналога.
І не можна у процесі проектування без
потреби запозичувати числові значення
того чи іншого показника прототипу. Це
було б лише свідченням нездатності
студента самостійно мислити і приймати
грамотні технічні рішення. Дані, які
можна запозичати у прототипу у процесі
виконання даної роботи – це лише їх
габаритні розміри та коефіцієнт
навантаження задніх коліс
.
Не слід також підганяти отримувані результати до показників прототипу або аналога. Між ними завжди існуватиме розходження, яке може сягати 30 ... 50, а може і більше відсотків. Воно, як правило, обумовлене різними числовими значеннями вихідних даних, прийнятих при розробці прототипу і при виконанні даної роботи.
Даний розділ роботи закінчують записом: „Як прототип приймаємо автомобіль ..., який має вантажопідйомність …т і колісну формулу …”.
1.13. Визначення коефіцієнта навантаження задніх коліс
Цей коефіцієнт вказує, яка частка повної маси автомобіля сприймається задніми колесами.
Якщо прототип чи аналог мають таку ж колісну формулу, як і розроблюваний автомобіль, то значення коефіцієнта можна приймати орієнтуючись на них − див. додаток 6, 7 чи інше джерело технічної інформації про прототип або аналог.
