
- •Вимоги до оформлення результатів тягового розрахунку автомобіля
- •І формування концепції вантажного автомобіля
- •1.1. Номер варіанта завдання
- •1.2. Визначення області переважного застосування автомобіля
- •1.1. Основні характеристики автомобільних доріг
- •1.3. Вибір типу ходової частини вантажівки
- •1.4. Вибір коефіцієнта вантажопідйомності автомобіля
- •1.5. Вибір кількості місць для сидіння у кабіні (чи салоні) автомобіля, включаючи і місце водія
- •1.11. Вибір колісної формули
- •1.12. Вибір прототипу чи найближчого аналога
- •1.13. Визначення коефіцієнта навантаження задніх коліс
- •1.14. Визначення коефіцієнта зчіпної маси
- •1.15. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен розвивати задану максимальну швидкість руху
- •1.16. Визначення найбільшого коефіцієнта опору дороги , на якій повністю завантажений автомобіль повинен бути здатним рухатись на першій передачі
- •1.17. Вибір значення коефіцієнта зчеплення ведучих коліс з дорогою у найважчих умовах
- •2. Визначення основних параметрів автомобіля
- •2.1. Визначення ваги автомобіля і вантажу
- •2.2. Підбір шин для автомобіля
- •2.3. Визначення радіуса кочення коліс
- •2.4. Вибір значення коефіцієнта корисної дії трансмісії
- •2.5. Вибір значення коефіцієнта аеродинамічного опору
- •2.6. Визначення лобової площі автомобіля
- •2.7. Сила опору повітря , яка спостерігається при
- •2.8. Сила опору дороги у заданих умовах руху
- •3.1. Вибір положення робочої точки
- •3.2. Визначення потужності двигуна , мінімально необхідної для руху автомобіля в умовах, заданих у п. 1.15
- •3.3. Вибір номінальної потужності двигуна автомобіля
- •3.4. Вибір типу двигуна
- •3.5. Вибір номінальної кутової швидкості обертання
- •3.6. Визначення номінального крутного момента двигуна
- •3.7. Вибір кутової швидкості обертання колінчастого вала,
- •4. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
- •4.1. Вибір значень коефіцієнтів рівняння с.Р.Лейдермана
- •4.2. Розрахунок зовнішньої швидкісної характеристики
- •4.3. Побудова шкал для графіка зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
- •4.4. Побудова графіка зовнішньої швидкісної характеристики
- •5. Визначення основних параметрів трансмісії
- •5.2. Визначення передаточного числа коробки передач на вищій (п-ній) передачі
- •5.3. Визначення передаточного числа головної передачі
- •5.4. Визначення передаточного числа коробки передач на першій передачі
- •5.5. Визначення попереднього значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
- •5.6. Визначення кількості п основних передач
- •5.7. Визначення уточненого значення знаменника геометричної прогресії ряду передаточних чисел
- •5.8. Визначення передаточних чисел коробки передач на другій і більш високих передачах
- •6. Побудова тягових характеристик автомобіля за вільною силою тяги
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Побудова тягової характеристики автомобіля за вільною силою тяги, можливою за двигуном
- •6.1. Розрахунок тягової характеристики автомобіля
- •6.3. Розв’язування задач за допомогою тягової характеристики автомобіля за вільною силою тяги
- •7. Побудова динамічних характеристик автомобіля
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Динамічна характеристика автомобіля, можлива за двигуном
- •8. Визначення потужності, потрібної для руху автомобіля на вищій передачі
- •8.1. Потужність, необхідна для руху автомобіля
- •8.2. Потужність, необхідна для руху автомобіля
- •9. Побудова економічної характеристики
- •Список літератури
- •Додаток 2 перелік неповноприводних автомобілів, коефіцієнти вантажопідйомності яких наведено на рис. 1.1
- •Додаток 3 перелік повноприводних автомобілів, коефіцієнти вантажопідйомності яких наведено на рис. 1.2
- •Додаток 4 перелік автомобілів, характеристики двигунів яких наведено на рис. 2.3
- •Додаток 6 коротка технічна характеристика деяких вантажних автомобілів звичайної і підвищеної прохідності
- •Додаток 7 коротка технічна характеристика деяких вантажних автомобілів високої прохідності
- •Додаток 8 коротка технічна характеристика деяких шин для комерційного транспорту
1.4. Вибір коефіцієнта вантажопідйомності автомобіля
Цей коефіцієнт вказує, яку частку
відносно спорядженої маси автомобіля
складає максимально допустима маса
вантажу
:
(1.1)
Чим більшим є значення коефіцієнта
вантажопідйомності
,
тим вищим є технічний рівень автомобіля,
але при цьому зростає його вартість, бо
він повинен бути виготовленим з кращих
матеріалів.
Для встановлення раціонального значення коефіцієнта для автомобіля, що розробляється, слід проаналізувати його значення у сучасних автомобілів такої ж вантажопідйомності.
Встановити значення коефіцієнта вантажопідйомності сучасних автомобілів залежно від їх вантажопідйомності можна також за допомогою наведених нижче рисунків:
▪ для неповноприводних автомобілів – рис. 1.1;
▪ для повноприводних автомобілів – рис. 1.2.
Наприклад, рис. 1.1. свідчить, що у існуючих неповнопривод-них автомобілів вантажопідйомністю 10 т коефіцієнт варіює у межах від 1,0 до 1,6, а середнє значення дорівнює приблизно 1,3.
Приймаючи значення коефіцієнта для розроблюваного автомобіля, керуються такими міркуваннями:
а) середнє значення коефіцієнта відображає середній технічний рівень існуючих сьогодні автомобілів, які проектувались 10 … 20 років тому і є представниками старого, віджилого рівня техніки;
б) приймати для нового автомобіля коефіцієнт вантажопід-йомності меншим, ніж середнє значення у існуючих автомобілів, не можна: це означало б, що ми ставимо собі завдання розробити новий автомобіль з гіршими характеристиками, ніж у існуючих автомобілів;
27
25
10
26
19
30
в) для нового автомобіля бажано прийняти дещо більше значення коефіцієнта вантажопідйомності, ніж середнє. Але приймати набагато більше значення небажано, бо це може спричинити істотне подорожчання автомобіля.
Даний пункт роботи повинен містити коротке обґрунтування вибраного значення коефіцієнта вантажопідйомності. Наприклад, „Коефіцієнт існуючих повноприводних автомобілів вантажопідйомністю 10 т знаходиться у межах від 0,75 до 1,5. Середнє значення дорівнює приблизно 1,0. Приймаємо для розроблюваного автомобіля даний коефіцієнт рівним 1,25”.
1.5. Вибір кількості місць для сидіння у кабіні (чи салоні) автомобіля, включаючи і місце водія
Сучасні вантажівки мають від двох до шести місць для сидіння:
=
2 … 6. Можна орієнтуватись на якийсь
аналогічний існуючий автомобіль, а
можна приймати цю кількість і
самостійно. Наприклад, у кабіні
можуть передбачатись місця для
перевезення бригади робітників.
Якщо кількість місць у кабіні приймається рівною 2 чи 3 (як у більшості вантажівок), то ніякого обґрунтування не потрібно.
1.6. Визначення маси автомобіля у спорядженому стані
Масу автомобіля у спорядженому стані визначають за таким співвідношенням, т:
, (1.2)
де – коефіцієнт вантажопідйомності автомобіля, значення якого було обране у п. 1.4.
(У пунктах 1.6 – 1.9 всі результати обчислень слід записувати з двома знаками після коми).
1.7. Визначення маси автомобіля у
спорядженому стані з водієм у кабіні
Згадана маса автомобіля, т, дорівнює сумі спорядженої маси автомобіля і маси водія, яку прийнято приймати рівною 0,075 т:
. (1.3)
1.8. Визначення сумарної маси пасажирів
і вантажу
Сумарна маса пасажирів і вантажу (водія не враховують) дорівнює, т:
, (1.4)
де – кількість місць у кабіні.
1.9. Визначення повної маси автомобіля
Повна маса автомобіля
дорівнює сумі трьох мас: спорядженої
маси автомобіля
,
маси водія і пасажирів 0,075·
і маси вантажу
,
т:
.
(1.5)
1.10. Вибір кількості осей і коліс автомобіля
Автомобільні дороги України І – ІІІ
категорій розраховані на осьове
навантаження
від 60 кН (6 тс) до 130 кН (13 тс) – див. п.1.2.
Ці вимоги, розглядувані стосовно до
умов переважного застосування автомобіля
і разом з його повною масою, і визначають
мінімально необхідну кількість осей
,
яка може забезпечити отримання
допустимого осьового навантаження
на дорогу.
Приклад 1. Автомобіль має повну масу 1,5 т і призначений для експлуатації на з допустимим осьовим навантаженням 6 тс. Мінімально необхідна кількість осей , яка забезпечуватиме навантаження на кожну з них не більше 6 тс, дорівнює:
.
Оскільки автомобіль не може мати менше двох осей, то для даного автомобіля слід прийняти дві осі. А якби мінімально необхідна кількість осей була отримана рівною, наприклад, 2,25, то слід було б прийняти кількість осей рівною трьом.
Кількість коліс на осях (мостах) автомобіля визначають за такими міркуваннями.
На керованих осях (мостах) автомобілів завжди застосовуються одинарні ведучі колеса.
На некерованих осях (мостах) автомобілів можуть застосовуватись одинарні або здвоєні колеса.
Одинарні колеса на некерованих (задніх) мостах обов’язково застосовують у випадку, коли автомобіль призначено для експлуатації на всіх видах доріг і на бездоріжжі. Це забезпечує рух задніх коліс практично по сліду передніх, що підвищує прохідність автомобіля на бездоріжжі – по піску, розмоклій грунтовій дорозі тощо.
Одинарні колеса на задніх мостах можуть застосовуватись і у автомобілів невеликої вантажопідйомності, призначених для експлу-атації на дорогах з твердим покриттям, наприклад, ИЖ-2715, ЕРАЗ-762В, УАЗ-451.
Здвоєні задні колеса застосовують на автомобілях середньої і великої вантажопідйомності, призначених для експлуатації на дорогах із вдосконаленим покриттям та на сухих грунтових дорогах. Це забезпечує отримання максимальної вантажопідйомності автомобіля.
Прийнявши рішення про кількість коліс на осях, слід підрахувати і вказати у пояснювальній записці загальну кількість коліс автомобіля і кількість коліс на задніх осях.