ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………..……. 4

1. Розрахунково-планувальні розрахунки залу для глядачів …......... 6

1.1. Розрахунок попередньої місткості залу для глядачів ……….….. 6

1.2. Попередні розрахунки робочого поля екрану …………….…... 6

1.3. Вибір типу та уточнення розмірів робочого поля екрану …....... 7

1.4. Визначення висоти залу для глядачів ……………………………. 7

1.5. Планування глядацьких місць в залі для глядачів ……………. 7

1.6. Розрахунок підйому підлоги залу для глядачів ……………. 7

1.7. Визначення фактичної питомої площі та питомого об’єму залу для глядачів……………. 7

2. Розрахунок та вибір комплексу відеотехнологічного обладнання …… 7

2.1. Вибір основного відеотехнічного обладнання……………. 7

2.2. Вибір допоміжного відеотехнологічного обладнання…………. 7

2.3. Визначення фактичної яскравості в центрі екранум

3. Розрахунково-планувальні розрахунки приміщень технологічного забезпечення відеопоказу……………. 7

3.1. Склад та площа приміщень технологічного забезпечення відеопоказу ……………. 7

3.2. Визначення площі приміщень відеокомплексу для глядачів та службово-господарського комплексу ……………. 7

3.3. Відеотеки ……………. 7

4. Розрахунок освітлення приміщень ……………. 7

4.1. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в залі для глядачів ……………. 7

4.2. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в приміщеннях технологічного забезпечення відеопоказу ……………. 7

4.3. Розрахунок необхідної кількості електричних ламп робочого освітлення інших приміщень відеокомплексу ……………. 7

5. Енергетична частина ……………. 7

5.1. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів силових ліній ……………. 7

5.2. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів освітлювальних ліній ……………. 7

5.3. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів живлення робочого освітлення залу для глядачів ……………. 7

5.4. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів звукових ліній до заекранних гучномовців ……………. 7

5.5. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил кабелю вводу живлення від трансформаторної підстанції до ГРЩ ……7

6. Захисне заземлення відеокомплексу ……………. 7

6.1. Призначення та побудова захисного заземлення ……………. 7

6.2. Розрахунок необхідної кількості електродів заземлення ………. 7

6.3.Схема заземлення відеотехнологічного обладнання ……………. 7

Висновок

Додатки

Список опрацьованої літератури

ВСТУП

Прийшов час для того, щоб у сучасному кінотеатрі були: кімната для клубної роботи, комфортабельні бари і холи, які обладнані відеотехнікою, що надають можливість перегляду короткометражних і мультиплікаційних фільмів, реклами та відеокліпів. Відеотехніка доповнює і потенційно розширює можливості розв'язання широкого комплексу найрізноманітніших завдань.

Електронний цифровий відеопоказ – це комплекс сучасної електронної комп’ютерної техніки, яка дозволяє при використанні цифрових носіїв інформації відобразити на великому відеоекрані високоякісне кольорове зображення з багатоканальним об’ємним звуком.

Апаратна електронного відеопоказу має наступні компоненти:

• Цифровий носій – має в собі весь комплекс інформації про зображення і багатоканальний звук.

• Цифровий програвач – перетворює цю інформацію в електричні сигнали зображення і звуку.

• Електронний цифровий проектор – формує багатоканальні звукові сигнали, які підсилюються звуковими підсилювачами, і які поступають на акустичні колонки в залі для глядачів.

Апаратура електронного відеопоказу може встановлюватися в апаратній без демонтажу вже встановлених відеопроекторів. При необхідності в апаратній може бути встановлений телевізійний приймач ефірних, кабельних і супутникових телевізійних сигналів, що дозволяє проектувати на екран будь-яке телевізійне зображення.

Електронний цифровий проектор може працювати з комп’ютером будь-якого типу, при цьому комп’ютерне зображення високої якості проектується на великий екран.

Перевагами відеотехніки в порівнянні з кінотехнікою, є: оперативний та більш спрощений спосіб виробництва відеофільмів, що дозволяє з мінімальними затратами фінансів та часу випускати нові фільми на компактних касетах.

Простота і порівняно легка доставка відеокасет спрощує проблему транспортних витрат по доставці відеофільмів у віддаленні, малонаселені райони України.

Суттєвим недоліком відеотехніки є низька роздільна можливість електронно-променевої системи відеопроектора, внаслідок чого при проекції на екран немає чіткого зображення, що стримує збільшення розмірів екрану.

При проектуванні відеозалів необхідно врахувати, насамперед, якість відеопроекції та звуковідтворення, а також надати глядачам максимум комфорту і забезпечити умови безпечної евакуації глядачів із будівлі. Щоб виконати ці вимоги необхідно дотримуватися вимог ВСН45-86, ПУЕ-86, інших нормативних документів, а також користуватись уточненими рекомендаціями по проектуванню відеозалів, відеотек і відеокомплексів та нормативно-технічною документацією з правил технічної експлуатації відеопроекційних систем, техніки безпеки при роботі з ними. Керуючись вище сказаним та правилами ЕСКД необхідно розробити відеотехнічну частину будівництва відеокомплексу.

1. Розрахунково-планувальні розрахунки залу для глядачів

1.1. Розрахунок попередньої місткості залу для глядачів

Визначення технологічних характеристик відеозалу починається з визначення орієнтованої (попередньої) місткості, якщо відомі габаритні розміри приміщення, то спочатку необхідно знайти площу приміщення за формулою:

Sз = Дз ∙ Шз (м²), де:

Дз – повна довжина залу (м);

Шз – повна ширина залу (м).

Sз = 15 ∙ 12 = 180м².

Визначаю питому (орієнтовану) місткість залу для глядачів згідно питомої площі на одного глядача:

Nпоп = Sз / Sпит (люди), де:

Sпит – питома площа (м²). Питома площа на одне глядацьке місце приймається з розрахунку: Sпит = 1,5м² в відеозалах загального призначення.

Nпоп = 180 / 1,5 = 120 людей.

Розраховую розрахункову довжину залу - це відстань від центру екрану до спинки сидіння останнього ряду по осі залу. Розрахункова довжина знаходиться за формулою:

Д = Дз – Т (м), де:

Т – відстань від передньої стіни до екрану (м). Відстань від передньої стіни до екрану повинна складати приблизно 1м.

Д = 15 – 1 = 14м.

1.2. Попередні розрахунки робочого поля екрану

Попередню висоту відеоекрану визначаю згідно формули:

Ве поп = Д / (6,5 … 7) (м).

Ве поп = 14 / 7 = 2м.

Попередню ширину робочого поля відеоекрану визначаю із співвідношення сторін при відеопоказі:

Ше поп = 1,33 ∙ Ве поп (м).

Ше поп = 1,33 ∙ 2 = 2,66 м.

В залежності від розміру зображення на відеоекрані по діагоналі визначають розміри взаємного розташування відеопроектора і екрана.

1.3. Вибір типу та уточнення розмірів робочого поля екрану

Вибираю екран М 2500, М 1300, Video Format 151 (381 см) по діагоналі. З такими параметрами:

Ве ут = 2,31м.

Ше ут = 3,05м.

1.4. Визначення висоти залу для глядачів

Визначаю висоту залу для глядачів за формулою:

Вз = Н + Ве ут + Кр (м), де:

Н - відстань від підлоги в зоні розташування першого ряду глядацьких місць до нижньої кромки екрану, ця відстань повинна становити: 1,2 … 1,5м;

Кр - відстань від верхньої кромки екрану до стелі або виступаючих конструкцій оброблення залу, ця відстань повинна становити не менше 0,5м.

Вз = 1,2 + 2,31 + 3,49 = 7м.

1.5. Планування глядацьких місць в залі для глядачів

При розташуванні глядацьких місць в залі для глядачів необхідно забезпечити для всіх глядачів, по можливості, однакову якість відеопоказу, комфорт, можливість швидкої та зручної евакуації. Крім того, спотворення зображення, яке сприймається глядачами в усіх точках зони розміщення глядацьких місць були в допустимих межах. Розташування глядацьких місць в плані можливо передбачати в потилицю один одному, якщо є підйом підлоги в залі.

Ширину евакуаційного проходу визначаю за формулою:

Шпр = (Кпр ∙ N1) / 100 (м), де:

Кпр - коефіцієнт ширини проходу, який залежить від ступеню вогнестійкості, Кпр = 0,6 для будівель 2 ступеню вогнестійкості;

N1 - кількість глядачів, які проходять по даному проходу до найближчого виходу.

Шпр = (0,6 ∙ 60) / 100 = 0,36 і я беру 2 проходи, шириною 1,2м.

Кількість вихідних дверей визначаю за формулою:

Nдв вих = (Кпр ∙ N) / (100 ∙ Шдв) (дверей), де:

N – загальна кількість глядачів;

Шдв - ширина вихідних дверей (1,5 м).

Nдв вих = (0,6 ∙ 120) / (100 ∙ 1,5) = 0,48 і я беру двоє вихідних дверей, шириною 1,5м.

Кількість вхідних дверей визначаю за формулою:

Nдв вх = Nдв вих / 2 (дверей).

Nдв вх = 2 / 2 = 1 і я беру одні вхідні двері, шириною 1,5м.

Для того, щоб визначити оптимальну кількість рядів необхідно знайти відстань від центру екрану до спинки сидіння першого ряду по осі залу. Цю відстань я буду визначати в залежності від висоти зображення на екрані за формулою:

Г = (3,2 … 3,4) ∙ Ве (м).

Г = 3,2 ∙ 2 = 6,4м.

Оптимальну кількість рядів знаходжу за формулою:

Nр = ((Д - Г) / d) + 1 (рядів), де:

d - відстань між спинками сидінь двох сусідніх рядів. В залежності від розташування глядацьких місць цю величину приймають: 1,1 … 1,3.

Nр = ((14 – 6,4)/1,3) + 1 = 5, 84 і я беру 5 рядів.

Кількість місць в одному ряду знаходжу за формулою:

Nм р = (Шз - ∑Шпр) / Шсид (місць), де:

∑Шпр - сумарна ширина евакуаційних проходів;

Шсид - ширина сидіння. У відеозалах необхідно застосовувати побутові або театральні крісла з шириною між осями підлокітників не менше 0,6м.

Я вибираю крісла моделі LS-801, де ширина одного крісла становить 0,95м:

Nм р = (12 – 2,4) / 0,95 = 10,1 і я беру 10 місць.

Уточнюю відстань від екрану до спинки сидіння першого ряду:

Г ут = Г + d ∙ x (м), де:

x – це число, яке залишилось після коми при розрахунку кількості рядів.

Г ут = 6,4 + 1,3 ∙ 0,84 = 7,5м.

Уточнюю ширину проходів:

Шпр ут = (∑Шпр + х1 ∙ Шс) / 2 (м), де:

x1 - це число, яке залишилось після коми при розрахунку кількості місць в ряді.

Шпр ут = (2,4 + 0,1 ∙ 0,95)/2 = 1,25м.

Обчислюю ширину залу по хорді за формулою:

Шз хорд = Ше + (0,1 ∙ (>2) ∙ Ше) (м).

Шз хорд = 3,05 + (0,1 ∙ 25 ∙ 3,05) = 10,67м.

У зв’язку з трапецієвидною формою залу, фактична кількість глядачів буде становити (див. Додаток 1):

Nф = 64 глядачі.