- •Наркотичні анальгетики поділяють на дві групи:
- •Хронічне отруєння наркотичними анальгетиками (наркоманія)
- •Фармакобезпека:
- •Ненаркотичні анальгетики (нна)
- •Класифікація і препарати
- •Парацетамол Панадол Тайленол Ефералган Paracetamol
- •Фармакобезпека
- •Використана навчально-методична література
- •Фармакобезпека:
- •Медичні терміни до теми:
- •Простагландини (пг)
Фармакобезпека
НПЗЗ зменшують фармакологічну дію діуретинів та підвищують дію антикоагулянтів непрямої дії, похідних сульфанілсечовини та інсуліну.
Селективні інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб, мелоксикам) пригнічують синтез ПГ переважно у місці запалення, тому значно менше, ніж інші НПЗЗ, ушкоджують ШКТ, впливають на нирки та агрегацію тромбоцитів.
Саліцилати знижують алергічні реакції, запобігаючи виділенню гістаміну. Через тяжкі побічні ефекти саліцилової кислоти у багатьох країнах світу їх заборонено виробляти, ввозити і застосовувати. У вагітних жінок саліцилати можуть спричинити затримку пологів, викликати судинні захворювання легень плода та призводити до мутагенного ефекту.
Не слід використовувати бен-гей разом зі зігріваючими компресами. Слід уникати потрапляння препарату в очі та на слизові оболонки.
Піля їди призначають ацетилсаліцилову кислоту, кетопрофен, диклофенак натрію, ніфлумову кислоту, мефенамову кислоту, під час їди – мелокскам, німесулід.
Використана навчально-методична література
Скакун М. П., Посохова К. А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.
І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк Фармакологія: Підручник – Київ: «Медицина» 2008.
Дроговоз С. М. – Фармакология на ладонях: учебное пособие. – Харьков: «ПП «Плеяда», 2011.
Е. П. Педченко, С. В. Журавльова Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях – Київ: « Медицина» 2007.
Машковский М. Д. Лекарственные средства. – 14 и 16-е издание
Клінічна фармакологія: Підручник /Кол. Авторів; за ред. О. Я. Бабака, О. М. Біловола, І. С. Чекмана. – Київ «Медицина», 2008.
Rx-index – класифікатор лікарських препаратів – К.: Видавничий дім «Фармацевт Практик», 2011.
С.М. Дроговоз, В. В. Страшний – Фармакологія на допомогу лікарю, провізору та студенту. Харків 2002 р.
Опёка пациента в практике врача и провизора (руководство по применению лекарственных средств) – видавництво «Український медичний вісник» 2011 р.
Фармакобезпека:
НПЗЗ зменшують фармакологічну дію діуретинів та підвищують дію антикоагулянтів непрямої дії, похідних сульфонілсечовини та інсуліну;
Селективні інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб, мелоксикам) пригнічують синтез ПГ переважно у місці запалення, тому значно менше, ніж інші НПЗЗ, ушкоджують ШКТ, впливають на нирки та агрегацію тромбоцитів;
Саліцилати знижують алергічні реакції, запобігаючи виділенню гістаміну; і через тяжкі побічні ефекти саліцилатів у багатьох країнах світу їх заборонено виробляти, ввозити і застосовувати; у вагітних жінок саліцилати можуть спричинити затримку пологів, викликати судинні захворювання легень плода та призводити до мутагенного ефекту;
Саліцилати не слід призначати разом з іншими ненаркотичними анальгетиками (підсилення ульцерогенної дії) і антикоагулянтами (підвищення ризику кровотеч);
Для запобігання ушкоджувальній дії препаратів на слизові оболонки слід навчити пацієнта правильно вживати ліки (з ідою, молоком або повною склянкою води) та розпізнавати ознаки пептичної виразки шлунку (не перетравлення їжі в шлунку, блювання «кавовою гущею», дьогтеподібні випорожнення);
Для запобігання розвитку агранулоцитозу потрібно контролювати аналіз крові, попередити пацієнта про необхідність сповіщати лікаря у разі появи симптомів агранулоцитозу (відчуття холоду, горячка, біль у горлі, нездужання);
Для запобігання нефротоксичності (гематурія, олігурія, кристалурія) необхідно контролювати кількість виведеної сечі;
Нагадати пацієнтові, що вразі виникнення сонливості після прийому індометацину не можна сідати за кермо автомобіля і працювати з небезпечним обладнанням;
Ненаркотичні анальгетики несумісні із сульфаніламідами, антидепресантами, антикоагулянтами.
