Ненаркотичні анальгетики (нна)

Ненаркотичні анальгетики – це препарати, що викликають помірний анальгезуючий ефект.

Класифікація і препарати

З центральним компонентом дії		Анальгетики-антипіретики (периферичної дії)		Спазмоанальгетики
Неопіоїдні	Анальгетики-антипіретики	Монопрепарати	Комбіновані	1. Андіпал 2. Баралгін 3. Новіган 4. Реналган 5. Спазмовералгін 6. Спазмалгон
1. Нефопам	1. Парацетамол (Панадол) 2. Кеторолак	1. Метамізол натрію (анальгін)	1. Анальгет 2. Антикатарал 3. Колдрекс 4. Солпадеїн 5. Грипоцид 6. Темпалгін 7. Седалгін 8. Пенталгін 9. Цитрамон 10. Цитропак

Механізм дії: Анальгетики-антипіретики і спазмоанальгетики виявляють анальгезуючу дію за рахунок пригнічення простагландинів (ПГ) у місці запалення та ЦНС, що веде до зменшення сенсибілізації ноцицепторів до дії альгогенів, порушення сприйняття болю і відповідних реакцій на неї.

Жарознижувальна дія ННА пов’язана зі зменшенням пірогенної дії ПГ на центр терморегуляції та збільшенням тепловіддачі.

Ненаркотичні анальгетики впливають на дофамінові, норадреналінові і серотонінові рецептори в ЦНС, зменшують їх чутливість до специфічних медіаторів і запобігають тим самим, проведенню больового імпульсу.

Показання до застосування та взаємозамінність:

• біль, що не загрожує життю (зубний, головний, суглобний та ін.) – всі, крім спазмоанальгетиків;

• лихоманка – всі, крім спазмоанальгетиків;

• невралгія – всі, крім спазмоанальгетиків;

• кольки – спазмоанальгетики;

• спазм коронарних судин та судин головного мозку – спазмоанальгетики;

• мігрень – антикатарал, протеїн, седалгін, пенталгін, спазмовералгін НЕО;

• альгодисменорея – антикатарал, реналган, новіган, спазмовералгін НЕО;

• післяпологовий та післяопераційний період – реналган, продеїн, нефопам, кеторолак;

• ГРВІ, набряк слизової носа, алергічний риніт, ринофарингіт – антикатарал, грипоцид, колдрекс, стопгрипан.

Порівняльна характеристика препаратів

Кеторолак Кетанов Ketorolak – інгібітор синтезу простагландинів. Має виражену анальгезуючу активність.

Застосування: травми, післяопераційний період, невралгії, болі у онкологічних хворих і інших больових синдромах. Тривалість курсу застосування не більше 7 днів.

Побічні явища: диспепсичні розлади, сонливість, хвилювання, набряки, болі у місці ін’єкції.

Протипоказання: загострення виразки шлунка, бронхоспастичні стани, важка ниркова недостатність, вік до 16 років.

Форма випуску: таб. По 0,01; ампули 3% р-н по 1мл.

Метамізол натрію Анальгін Metamizole Sodium Analginum

Має виражену анальгезуючу, протизапальну і жарознижувальну дію. Добре всмоктується, тому особливо зручний для застосування у тих випадках, коли необхідно швидко створити високу концентрацію препарату у крові.

Застосування: болі різного походження (головний біль, невралгія радикуліт, міозит), лихоманка, грип, ревматизм.

Побічні явища: при тривалому застосуванні можливе пригнічення кровотворення (гранулоцитопенія, агранулоцитоз, алергічні реакції і анафілактичний шок (в/в).

Протипоказання: підвищена чутливість, бронхоспазм, порушення кровотворення.

Форма випуску: таб. По 0,05; ампули 25% і 50% р-ни по 1 і 2мл.

Анальгін входить до складу комбінованих препаратів: таблетки «Андіпал», «Темпалгін», «Баралгін», «Пенталгін».