
- •Тема 11. Функціональні властивості природних харчових сорбентів та їх використання у харчових технологіях.
- •1) Целюлоза;
- •1) Целюлоза;
- •Рослинні антиоксиданти та інноваційні технології їх виробництва і використання
- •13. Джерела вітаміну с:
- •14. Джерела каротиноїдів:
- •15. Джерела флавоноїдів:
- •16. Джерела селену:
- •17. Джерела супероксиддісмутази:
- •Тема 14. Функціональна роль мінеральних речовин та особливості збагачення ними харчових продуктів
- •Тема15. Натуральні функціональні продукти як джерело отримання оздоровчих харчових композицій.
- •Тема16. Технології молочно-білкових концентратів з натуральними біодобавками.
Тема 11. Функціональні властивості природних харчових сорбентів та їх використання у харчових технологіях.
1. До неперетравлюваних полісахаридів відносять:
1) камеді, слизи;
2) крохмаль;
3) пектини;
4) лігнін.
2. Харчові волокна, які ферментуються бактеріями:
1) пектини, камеді, слизи;
2) целюлоза;
3) геміцелюлоза;
4) лігнін.
3. Харчова клітковина - це:
1) розгалужені поліцукриди, які містять у своєму складі залишки пентоз і гексоз;
2) речовини, які формують стінки клітин рослин;
3) полімер ароматичних спиртів;
4) похідна полігалактуронової кислоти.
4. Геміцелюлоза - це:
1) речовини, які формують стінки клітин рослин;
2) полімер ароматичних спиртів;
3) розгалужені поліцукриди, які містять у своєму складі залишки пентоз і гексоз;
4) похідна полігалактуронової кислоти.
5. Протопектини -це:
1) речовини, які формують стінки клітин рослин;
2) похідні полігалактуронової кислоти;
3) полімери ароматичних спиртів;
4) розгалужені поліцукриди, які містять у своєму складі залишки пентоз і гексоз.
6. Лігнін - це:
1) розгалужені поліцукриди, які містять у своєму складі залишки пентоз і гексоз;
2) речовини, які формують стінки клітин рослин;
3) похідний полігалактуронової кислоти;
4) полімер ароматичних спиртів.
7. Згідно з особливостями фізіологічної дії харчові волокна:
1) нижчих і вищих рослин;
2) перетравлювані та неперетравлювані;
3) ті, що впливають на обмін ліпідів, вуглеводів, амінокислот, білків;
4) ті, що ферментуються бактеріями, частково ферментуються і неферментовані.
8. Основним сорбуючим компонентом ХК:
1) Целюлоза;
2) пектин;
3) крохмаль;
4) лігнін.
9. До властивостей ХК НЕ відносять:
1) окислювальні властивості;
2) іонообмінні властивості;
3) сорбційна та водоутримуюча здатність;
4) виступають як радіопротектори.
10. Добова потреба у ХВ дорослої людини:
1) 5-10г;
2) 30-35г;
3) 15-25г;
4) 25-35г.
11. Залежно від виду сировини екстрагування НЕ проводять:
1) спиртом;
2) водою під час нагрівання;
3) розчинами кислот, лугами;
4) амілолітичними чи протеолітичними ферментами.
12. На основі неосвітлених ХВ буряку розроблена БАД:
1) «Вітапектин»;
2) «Ековіт»;
3) «Біопект»;
4) «Комівіт».
13. ХВ виноградних вичавок ефективні як сорбенти завдяки:
1) пектинам;
2) лігніну і целюлозі;
3) камеді та слизам;
4) крохмалю.
14. Чому цитрусові частіше застосовують для отримання пектинових речовин:
1) у шкірках міститься значна кількість мінеральних речовин;
2) у шкірках міститься значна кількість вітамінів;
3) у шкірках міститься значна кількість полісахаридів, що не гідролізуються;
4) у шкірках міститься значна кількість полісахаридів, що легко гідролізуються.
15. Пектинові речовини не розчиняються у:
1) лугах;
2) водно-спиртовому розчині;
3) етилацетаті, ацетилені;
4) воді.
16. До клітинних стінок в основному НЕ входять:
1) Целюлоза;
2) лігнін;
3) геміцелюлоза;
4) пектини.
17. Основним методом перетворення деревини на харчові продукти:
1) кислотний гідроліз полісахаридів;
2) лужний гідроліз полісахаридів;
3) гідроліз-екстрагування;
4) екстракція водно-спиртовим розчином.
18. ХВ з трав виділяють обробленням їх розчином:
1) надоцтової кислоти;
2) водно-спиртовим;
3) сірчаної кислоти;
4) розчинами лугів.
19. Агар НЕ використовують у виробництві:
1) консервованого молока;
2) соків;
3) майонезів;
4) суфле і морозива.
20. Найважливішими властивостями альгінової кислоти та її солей:
1) здатність виводити з організму людини важкі метали, радіоактивні елементи;
2) прискорюють загоювання ран;
3) іонообмінні властивості;
4) знижують рівень холестерину у крові.
21. Отримання ХВ з гарбузового жому здійснюють:
1) лужною екстракцією;
2) екстракцією водно-спиртовим розчином;
3) кислотним гідролізом;
4) гідроліз-екстрагуванням.
22. Температура максимального виходу пектину:
1) 35°C;
2) 80°C;
3) 60-65°C;
4) 50-55°C.
23. Спосіб одержання ХВ з гарбузового жому НЕ дозволяє:
1) підвищити екологічну безпеку виробництва;
2) організувати безвідходну переробку вторинної рослинної сировини;
3) підвищити якість і вихід готових продуктів;
4) зменшити вихід ХВ.
24. Добавкою із целюлози є:
1) арабіногалактан;
2) «Ековіт»;
3) мікрокристалічна целюлоза;
4) «Біопект».
25. За сировинними джерелами ХВ класифікують:
1) водорозчинні та нерозчинні у воді;
2) гомогенні, гетерогенні;
3) традиційні та нетрадиційні;
4) катіоніти, аніоніти.
26. Препарат, що містить до 30 % ХВ:
1) концентрат;
2) напівконцентрат;
3) ізолят;
4) вихідна сировина.
27. Препарат, що містить 60-90 % ХВ:
1) концентрат;
2) напівконцентрат;
3) ізолят;
4) вихідна сировина.
28. Препарат, що містить 30-60 % ХВ:
1) ізолят;
2) напівконцентрат;
3) вихідна сировина;
4) концентрат.
29. Препарат, що містить 90 % власне ХВ:
1) напівконцентрат;
2) концентрат;
3) вихідна сировина;
4) ізолят.
30. Речовини, що виводять радіонукліди:
1) блокатори;
2) біокоректори;
3) декорпоранти;
4) нейромедіатори.
Тестові завдання до 12 теми: