3. Первісна вартість.

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і поточної дебіторсь­кої заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової орен­ди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

Дебіторська заборгованість постачальників підприємства може бути обумовлена необхідністю оновлення товарного портфеля підприємства, змінами в асортименті товарів, що реалізуються, розширенням кола постачальників або необхідністю співпраці з конкретним постачальником.

Дебіторська заборгованість покупців може виникати як наслідок проведення певної цінової політики, оскільки реалізація товарів при визначеному рівні цін можлива тільки за умови відстрочки платні.

Політика управління дебіторською заборгованістю є однією з складових управління обіговими активами підприємства та спрямована на оптимізацію розмірів, термінів погашення та підвищення якості дебіторської заборгованості. Передумовою розробки політики управління дебіторською заборгованістю на майбутній період є проведення аналізу стану її формування та ефективності, оцінки управління в звітному (або аналізованому) періоді.

Аналіз дебіторської заборгованості підприємства передбачає проведення такої аналітичної роботи (рис. 1.2.5).

На першому етапі аналізу необхідно оцінити загальні обсяги формування дебіторської заборгованості, динаміку його зміни, вивчити зміну обсягів заборгованості окремих груп дебіторів підприємства: постачальників, покупців, бюджету, персоналу та інших дебіторів. В процесі аналізу проводиться групування заборгованості за групами дебіторів, розраховуються темпи росту дебіторської заборгованості в цілому по підприємству та по окремих групах дебіторів, питома вага заборгованості окремих груп дебіторів в загальному обсязі заборгованості.

На другому етапі аналізу необхідно оцінити середній період погашення дебіторської заборгованості в цілому по підприємству та по окремих групах дебіторів. Об'єктом дослідження є період погашення дебіторської заборгованості з комерційних операцій - покупцями та постачальниками підприємства. Розрахунок цього показника базується на визначенні обсягів операцій підприємства, пов'язаних з формуванням дебіторської заборгованості - обсягу товарообороту, що реалізується на умовах комерційного та споживчого кредиту, та обсягу авансових оплат постачальникам в процесі закупівлі товарів.

Рис. 1.2.5. «Послідовність аналізу дебіторської заборгованості підприємства»

Період погашення дебіторської заборгованості ППДЗ характеризує середню кількість днів між виникненням та погашенням дебіторської заборгованості та розраховується так:

д е ДЗ - середній обсяг дебіторської заборгованості;

О_дз - обсяг операцій підприємства, пов'язаний з утворенням дебіторської заборгованості;

Д - кількість днів в періоді, що аналізується.

Значення цього показника може використовуватися для оцінки часового періоду, необхідного для погашення наявної заборгованості при припиненні кредитних операцій та поверненні коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Зростання періоду погашення дебіторської заборгованості є негативним явищем, оскільки подовжує тривалість операційного циклу підприємства, гальмує процес обігу коштів.

На третьому етапі аналізу проводиться детальне вивчення обсягів наявної дебіторської заборгованості за термінами її виникнення. Аналіз обсягів та питомої ваги в загальному обсязі окремих вікових груп заборгованості дозволяє наочно виявити гостроту проблеми погашення дебіторської заборгованості. Нормальною поточною заборгованістю слід вважати заборгованість з терміном виникнення до трьох місяців. Висока питома вага цієї вікової групи в складі заборгованості свідчить про добру платіжну дисципліну дебіторів підприємства. Чим більша питома вага заборгованості старших вікових груп, тим більші труднощі можуть виникнути з її погашенням.

На четвертому етапі аналізу слід більш детально проаналізувати дотримання термінів погашення заборгованості. Для цього згідно з бухгалтерськими даними виділяють групу заборгованості, термін сплати якої не настав та заборгованість з простроченим терміном сплати.

Значна питома частка в складі джерел коштів підприємства, як знаємо, належить позиковим коштам, у тому числі і кредиторській заборгованості. Тому, необхідно вивчати та аналізувати разом із дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю.

Кредиторська заборгованість (борг підприємства, діяльність якого аналізується, іншим підприємствам, установам, а також фізичним особам, рядки 530-610 балансу) – наслідок напруженості фінансового стану підприємства. У результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання розрахунків згідно із зобов’язаннями підприємства, що аналізується. Вона виникає у зв'язку з тим, що у процесі діяльності підприємства не завжди здійснюють розрахунки з юридичними і фізичними особами одночасно з відчуженням майна, виконанням робіт, наданням послуг, що призводить до виникнення певних зобов'язань перед постачальниками та іншими контрагентами господарських відносин.

Фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості

покупців підприємства.

		Таблиця1.2.1
Фактори	Характер впливу на дебіторську заборгованість
1. Обсяги товарообороту, що реалізуються на умовах відстрочки платні	Чим більші обсяги продажу товарів на умовах споживчого або комерційного кредиту, тим вищі обсяги формування дебіторської заборгованості.
2. Кон'юнктура споживчого ринку, труднощі із збутом окремих видів товарів	Зростання обсягів товарної пропозиції на певному сегменті споживчого ринку (по окремому виду чи групі товарів), погіршення кон'юнктури обумовлюють використання кредитних форм продажу товарів, і, відповідно, збільшують обсяги дебіторської заборгованості.
3. Поточна платоспроможність покупців - суб'єктів кредитування	Чим нижча поточна платоспроможність покупців, тим більш привабливим для них отримання кредиту на покупку.
4. Привабливість умов надання кредиту покупцям	Чим більш привабливі для покупців умови отримання кредиту, тим більший обсяг дебіторської заборгованості має підприємство.
5. Суб'єкти надання кредиту, вимоги щодо них виставляються	Чим більше коло потенційних споживачів користується кредитом підприємства, тим більші обсяги виникнення дебіторської заборгованості. Чим вимогливіше підприємство ставиться до оцінки платоспроможності дебіторів, тим обсяг дебіторської заборгованості менший, а якість вища.

Кредиторська заборгованість, що при цьому виникає, є різновидом комерційного кредиту, який виступає важливим фактором стабілізації фінансового стану підприємства. Кредиторська заборгованість, відображена у ІV розділі пасиву балансу "Поточні зобов'язання".

Відповідно П(С)БО 11 «Зобов’язання» кредиторську заборгованість можна класифікувати як довгострокову і поточну. Причому П(С)БО 11 «Зобов’язання» потребує класифікувати зобов’язання тільки на підставі тривалості періоду, протягом якого вони повинні бути погашені. Однак існує ще один критерій, який визначає підстави для класифікації зобов’язань. Це той же критерій, який застосовується при класифікації дебіторської заборгованості на поточну і довгострокову (згідно з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість») – її походження.

Отже, для того щоб зобов’язання було визнане поточним, воно повинне задовольняти певним критеріям. Таке зобов’язання повинне бути погашене:

1. Або протягом 12 місяців починаючи з дати балансу;

2. Або протягом операційного циклу підприємства (тобто проміжку часу між купівлею запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів або послуг), навіть якщо він перевищує 12 місяців.

Залежно від умов виникнення кредиторську заборгованість поділяють на допустиму і невиправдану.

Допустимою вважається заборгованість постачальникам за акцептованими платіжними вимогами, непрострочена заборгованість перед бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування та інших поточних зобов'язань.

До невиправданої кредиторської заборгованості належать усі види простроченої заборгованості підприємства перед постачальниками, банками, бюджетом, учасниками та іншими контрагентами господарських відносин. Така заборгованість часто є наслідком скрутного фінансового стану, коли відсутні кошти для платежів. Вона може виникати також у зв'язку з несвоєчасним оформленням і поданням розрахунково-платіжних документів, допущеними помилками у розрахунках.