- •1.Психопатологія як розділ психіатрії
- •2.Історія розвитку психопатології
- •3. Подходы к пониманию психической нормы и патологии, здоровья и болезни.
- •6. Методи психопатології
- •8. Синдром та симптом у психопатології
- •9.Розлади відчуттів
- •10.Розлади сприйняття
- •11)Патология представлений (галлюцинации).
- •13) Виды амнезий. Выделяют несколько видов амнестических расстройств:
- •14. Парамнезії як варіант патології памяті
- •Розлади мислення(надцінні ідеї).
- •Розлади мислення(марення).
- •Варианты расстройств формы ассоциативного нарушения:
- •Нарушения подвижности мышления.
- •Нарушение целенаправленности мышления.
- •Нарушения грамматического строя речи.
- •21. Непродуктивні емоційні розлади
- •22. Розлади волі (патологія мотиваційного компоненту)
- •23. Розлади волі (патологія інтелектуального компоненту)
- •25. К расстройствам внимания относят:
- •30. Розлад особистості істероїдного типу
- •34 Этиология шизофрении
- •40. Психічні порушення внаслідок епілепсії
- •48. Олігофренія та її ступені.
- •48. Олігофренія та її ступені.
- •50. Критерии отличия зпр от олигофрении.
Розлади мислення(надцінні ідеї).
Мислення - вища форма відбиття й пізнання об'єктивної реальності людиною, установлення внутрішніх зв'язків між предметами і явищами навколишні нас миру. Надцінні ідеї - судження, що виникають у результаті реальних обставин, але занимающие надалі невідповідне їхньому значенню переважне положення у свідомості людини з розвитком надмірної емоційної напруги. На відміну від марення вони виникають як патологічне перетворення, звичайно запізніле, природної реакції на реальні події. Надцінні ідеї не завжди бувають закінченим феноменологічним утворенням. При прогресуючому розвиткові захворювання можлива їх трансформація у маячні ідеї (межове маячіння відношення). Розрзняють також проміжні стани, так зване “надцінне маячення” Бірнбаума, яке може змінюватися паранояльним маяченням.
При надцінних ідеях на відміну від маячних по-перше немає змін особистості, з часом ідея блякне, а афект виснажується і, по-друге, існує можливість тимчасової або стабільної корекції.
Частіше за все надцінні ід еї зустрічаються у психопатичних особистостей, в першу чергу у психопатів паранояльного типу, а також у досить аморфної групи так званих “фанатиків”. На відміну від нав’язливих ідей надцінні ідеї позбавлені важкого почуття нав’язування. Пацієнти мислять і почувають відповідно ідеї, що оволоділа ними.
Надцінні ідеї, особливо ті, які розвилися у паранояльних психопатів коригуються дуже важко, а в деяких випадках, зовсім не піддаються корекції, при тому, що за всіма іншими питаннями ці люди можуть мати правильні судження.
На особливу увагу заслуговують психопатологічні стани, що мають назву дисморфофобій та дисморфоманій. У прямому перекладі дисморфофобія - страх зміни власного тіла. Цей стан можна охарактеризувати, як маячення “власної метаморфози”, зміни власного тіла. Дисморфофобія являє собою симптомокомплекс, для якого характерне активне прагнення корекції уявного дефекту, виразні ідеї стосування та депресивний настрій.
У тих випадках, коли подібний розлад виникає без будь-якої зовнішньої причини, за парадоксальним механізмом і набуває форми маячних ідей, доцільніше говорити про дисморфоманію. Такі стани спостерігаються переважно при шизофренічних розладах та психопатіях психастенічного типу. У випадках, коли описаний синдром виникає реактивно і має реальну основу, наприклад у осіб з уродженими та набутими дефектами, більш доцільно використовувати термін дисморфофобія. Це, як правило, спостерігається у межах невротичних реакцій, патохарактерологічного розвитку та розладів особистості (психопатій).
Розлади мислення(марення).
Марення — сукупність ідей, думок та уявлень, висновків, що виникли не через засіб обробки прибуваючої інформації і не кореговане прибуваючою інформацією (при цьому не важливо, відповідає висновок марення дійсності чи ні).
Принципово важливо, що марення — вияв хвороби мозку людини, є розладом мислення.За механізмом розвитку марення в основному поділяється на дві форми: хронічно розвивається систематизоване марення тлумачення (марення судження) і гостро виникає, несистематизоване, образне марення (марення сприйняття).
Систематизоване марення тлумачення розвивається повільно, поступово та супроводжується загальною зміною особистості, Для нього характерне порушення переважно абстрактного пізнання. Маячні судження ретельно обгрунтовуються хворими, які призводять послідовний ланцюг доказів, що мають суб'єктивну логіку.
Факти, які хворі приводять у підтвердження своїх божевільних ідей, тлумачаться ними упереджено, однобічно. Ця форма марення відрізняється стійкістю. За змістом марення тлумачення може бути різноманітний.
Один з його варіантів - марення відношень, хворий переконаний, що оточуючі ставляться до нього несправедливо, порочать його, утискають його інтереси. До інших варіантів відноситься сутяжництво; хворі без достатніх підстав вважають себе несправедливо ображеними, пишуть численні скарги, і все їх життя проходить в позові із уявними кривдниками.
Описують також марення ревнощів, який виявляється в тому, що хворі переконані в невірності свого чоловіка, постійно стежать за ним, у кожному його жесті, вчинку знаходять підтвердження зради.
Може зустрітися любовно-еротичний марення, марення винахідництва, реформаторства, високого походження (хворі переконані, що їх справжні батьки не ті, з якими вони проживають,а люди, що займають дуже високе положення в суспільстві), іпохондричний бред (хворі переконані в наявності у них будь-якої хвороби і досягають у лікарів встановлення саме цього діагнозу).
Систематизоване марення тлумачення характеризується відсутністю виражених галюціногенних розладів і протікає на фоні відносно збереженою поведінки хворого. Хронічно розвивається марення тлумачення може входити до складу складніших синдромів - галлюцинаторно-параноїдних і парафренних.
18 Нарушение форм ассоциативного процесса.
Расстройства формы ассоциативного процесса представлены нарушениями темпа, целенаправленности мышления и грамматического строя речи.
