48. Олігофренія та її ступені.

Олігофренія – це вид розумової відсталості, який виникає внаслідок органічного пошкодження мозку в пренатальний, натальний , або ранній ( до 3 років) період дитинства і виявляється у тотальному психічному недорозвитку.

Олігофренія має резидуальний ( непрогредієнтний) характер, тобто не має тенденцій до прогресування – поглиблення ступеня виразності.

Ознаки олігофренії:

• Наявність інтелектуального дефекту, який поєднується з порушеннями моторними, мовленнєвими, пам’яті, уваги, довільних форм поведінки;

• Тотальність інтелектуальної недостатності, тобто – недорозвиток усіх психічних функцій;

• Ієрархічність інтелектуального дефекту, тобто переважна недостатність абстрактних форм мислення та броні недорозвитку всіх нервово-психічних процесів.

Олігофренія характеризується:

• Непрогридієнтністю;

• Тотальності;

• Ієрархічністю;

• Порушення психічного розвитку, відносною збереженістю.

Ступені олігофренії:

• Ідіотія;

• Імбецильність;

• Дебільність.

Сучасна міжнародна класифікація виділяє 4 ступені розумової відсталості:

5. Глибокий (F 73) – Ідіотія.

6. Важкий ( F 72) – Виразна імбецильність.

7. Помірний (F 72)- Легка імбецильність.

8. Легкий ( F 70) – Дебільність.

Ідіотія – найвиразніший ступень розумової відсталості, який виникає внаслідок глибинного пошкодження кори головного мозку та частково підкірки, що призводить до грубого порушення фізичного та психічного розвитку.

Імбіцильність – середній за ступенем розумової відсталості, що виникає через глибинне пошкодження кори головного мозку, та поділяється на легку та виразну.

Виразна імбецильність –супроводжується відсутністю спонукань, хаотичними виявленнями до оточуючих.

Легка імбецильність – ( помірна) – у дітей з цією відсталістю примітивно образне, дійове мислення, яке проте характеризується конкретністю та браком послідовності.

Дебільність – ( лека) – найлегшіший ступень розумової відсталості, який виникає внаслідок поверхневого пошкодження кори головного мозку. Спостерігається певне відставання у розвитку, яке у шкільному віці може бути виявлене за допомогою спеціального обстеження. Завдяки спеціальному навчанню ці діти навчаються читати, писати, в них можна розвинути довільну увагу, здатність до цілеспрямованості, діяльності в доступних для них ситуаціях діють адекватно.

Характерними для дебільності є:

• Незрілість;

• Слабкість волі;

• Знижена спроможність докладати вольові зусилля.

50. Критерии отличия зпр от олигофрении.

ЗПР- (англ. mentalretardation) — особый тип дефицитарной аномалии психического развития ребенка. З. п. р. имеет различное происхождение: в одних случаях она связана с особенностями, а точнее — дефектамиконституции ребенка, вследствие чего по своему физическому и психическому развитию он начинает соответствовать более раннему возрасту («гармонический инфантилизм»); в др. случаях З. п. р. возникает в результате различных соматических заболеваний (физически ослабленные дети) или органического поражения ц. н. с..

Олигофрения-врожденное или приобретенное в раннем возрасте психическое недоразвитие, более глубокое( чем зпр) с недостаточностью интеллектуальных способностей.

У детей с З. п. р. отмечается значительное снижение работоспособности вследствие возникающих у них явлений цереброастении, психомоторной расторможенности, аффективной возбудимости. У них затруднено усвоение навыков чтения, письма, счета; страдают непосредственнаяпамять и внимание; имеются легкие нарушения речевых функций. Указанные затруднения компенсируются при специальных педагогических воздействиях на детей с З. п. р.

В отличие от олигофрении, при которой наблюдается устойчивое общее недоразвитие психики, у детей с З. п. р. обычно имеется парциальное(частичное) недоразвитие высших психических функций, носящеевременный характер и преодолеваемое в детском или подростковом возрасте.

Дети с З. п. р. также характеризуются рядом личностных особенностей: недоразвитием эмоциональной сферы, длительным сохранением игровых интересов и т. д.

В отличии от олигофрени, при создании благоприятных условий для обучения и воспитания ребенка с ЗПР возможна обратимость расстройств.

Воспитание в неполной, социально неблагополучной семье, в детских учреждениях с недостаточно правильной воспитательной работой часто приводит к эмоциональной и сенсорной депривации. Такая обстановка нарушает последовательность этапов развития ребенка, приводит к недостатку знаний, бедности познавательных интересов. Однако в отличие от детей с психическим недоразвитием у детей с задержками развития сохраняется способность к усложнению процессов мышления, обобщениям, они в интересующих их ситуациях инициативны, используют помощь в решении заданий, достаточно хорошо ориентируются в житейских ситуациях, что не дано олигофренам.

Такие больные занимают промежуточное место между больными олигофренией и нормальным интеллектом. Уровень IQ – 70 -80!( у олигофренов начинается с 50- 69 дебильность! умеренная-имбицильность- 35-40; глубокая-идиотия-меньше 20)

Если больные с ЗПР оказываются в благоприятных условиях, то их состояние со временем будет постепенно выравниваться, что является подтверждением правильной оценки состояния.