4.Компоновка редуктора
4.1.Загальні відомості
Компоновочне креслення редуктора виконується на основі даних розрахунку зубчастої передачі, ущільнювальних елементів, перевірочного розрахунку валів, вибору типу мастила і корпусу редуктора.
Компонування виконується в одній проекції – за місцем роз'єму корпусу при знятій кришці редуктора. Оформлення здійснюється на міліметровому папері в найбільш раціональному масштабі, найбільш рекомендується масштаб 1:1.
4.2.Компоновка двоступінчастого редуктора за розгорнутою схемою
Для оформлення компонування редуктора необхідно:
1. На
аркуші формату А1 (594х841) провести осьові
лінії валів на відстані
(рис. 4 .11).
Рис. 4.11
2. Нанести шестерню и колесо першої передачі у вигляді прямокутника (рис. 4 .11).
3. Викреслити зачеплення (рис. 4 .12).
Рис. 4.12
4. Виконати розрахунки. Товщина стінки корпусу редуктора:
де Тт – момент на тихохідному валу редуктора (Нм).
Величина зазорів:
Діаметр
фундаментних болтів:
Діаметр стяжних болтів підшипника:
Діаметр фланцевих болтів:
Відстань між фланцевими болтами:
Ширина фланця:
6. На
відстані
від
колеса першої передачі нанести габарити
шестерні і колесо другої передачі
(аналогічно 1 передачі).
Рис. 4.13
7. На
відстані
від торця шестерень першого і другого
ступеня провести лінії внутрішніх
поверхонь корпусу (рис. 4 .13).
8. Зазор від окружності вершин колеса до внутрішньої стінки корпусу дорівнює Δ. Відстань між зовнішнім діаметром підшипника швидкохідного валу і внутрішньою стінкою редуктора рівна Δ (рис. 4 .13). Якщо діаметр окружності вершин зубів шестерні буде більше зовнішнього діаметра підшипника, то Δ треба брати від цього діаметру.
9. Нанести пунктирною лінією товщину стінки і основну лінію ширини фланця рівну b.
10. Виконати попередні розрахунки валів:
де
–
обертовий момент на валу в Нм;
– напруга на кручення. Для валів зі
сталей 40, 45
(Н/мм2).
Отриманий результат округлюють до
стандартного ряду за ГОСТ 6636-90.
11. Узгодити діаметр швидкохідного вала редуктора dB1 і діаметр вала електродвигуна dдв. За вихідний вибирати розрахунковий dB1 згідно з п. 10. Розглянемо два способи з'єднання цих валів (рис 4,5).
|
|
Рис. 4.14. З'єднання валів за допомогою муфти: dв1 коригуємо по муфті
|
Рис. 4.15. З'єднання валів за допомогою пасової передачі: приймаємо dв1 ≥ dдв |
12. Розробити конструкції валів за діаметрами шийок.
Припустимо, що приєднувальний розмір вала dB1 = 32 мм, підшипник приймемо dП = 40 мм (рис. 4 .16). Шестерню виконаємо за одне ціле з валом. Діаметри решти ділянок валів призначають виходячи з конструктивних міркувань при компоновці редуктора. Якщо розмір С > 3 мм (рис. 4 .17) шестерня з'єднується з валом за допомогою шпонки.
Рис. 4.16
13. Вибрати підшипники за діаметром внутрішнього кільця. Для прямозубої зубчастої передачі вибираємо кулькові радіальні однорядні підшипники. Для установки валів з конічними та черв'ячними передачами вибирають радіально-упорні підшипники або роликові конічні. Вибрати легку серію. Виписати розміри підшипника (DхdxВ) зі стандарту (рис. 4 .18).
|
|
Рис. 4.17 |
Рис. 4.18 |
14. Вибрати мастило підшипників:
а) при швидкості передачі V ≥ 2 м/с підшипники змащуються масляним туманом, так як відбувається розбризкування;
б) при V < 2 м/с приймаємо для підшипників пластичне мастило, для запобігання витікання мастила всередину корпусу необхідно встановити кільця або шайби 4.
|
|
Рис. 4.19 |
Рис. 4.20 |
15 Накреслити підшипник на відстані у = 3 мм від внутрішньої поверхні корпусу (рис. 4 .19).
16. Зафіксувати підшипник і шестерню від осьового переміщення за допомогою втулки і конструкції валу (рис. 4 .19).
17. Вибрати розміри кришки підшипника (рис. 4 .20) залежно від розміру D1 (зовнішній діаметр підшипника).
18. Під кришку передбачити прилив 3…5 мм, на корпусі і викреслити кришку (рис. 4 .19).
19. Вибрати ущільнення залежно від окружної швидкості вала 3 і викреслити в наскрізний кришці.
20. Сконструювати вихідний кінець вала. Довжина приєднувальних частини L1 = 1,5 dB.
21. Конструювання інших валів аналогічно.
22. Визначити обсяг масла який заливається всередину корпусу при картерній змазці:
де Р – передана потужність, кВт; V – об’єм у літрах.
Знаючи площу (А) редуктора з компоновочного креслення, визначаємо висоту масла в редукторі h = V/A (мм).
Мінімальна відстань від зубів колеса до дна редуктора приймається Δ3 ≥ 2,5.
Враховуючи всі ці вимоги визначається положення дна маслянной ванни редуктора (рис. 4 .21), та інші конструктивні розміри S=1,5d3; S1=1,3d3; S2=1,5d1; K=4d1 (рис. 4 .22).
Рис. 4.21
Рис. 4.22