Задача 8.1

Умова задачі. Виробнича лінія підприємства має:

А) одиничну еластичність, тобто зменшення ціни на певний відсоток приведе до збільшення попиту на продукт на такий же відсоток. Така еластичність зображується формулою: (1) · ( % зміни ціни) : ( % зміни попиту ) = 1.

Б) еластичність дорівнює 0,5, тобто зменшення ціни на 0,5 відсотка приведе до збільшення попиту на продукт на один відсоток. Така еластичність зображується формулою: (1) · ( % зміни ціни) : ( % зміни попиту ) = 0,5.

Кошторис підприємства на денний випуск продукції наведено в таблиці 8.1

Таблиця 8.1 — Кошторис підприємства на денний випуск продукції

Показники	Од. виміру	Сума
Випуск та продаж продукції	од.	20 000
Змінні витрати на одиницю продукції	грн	5,00
Разом змінних витрат	грн
Постійні витрати	грн	500 000
Разом витрат	грн
Витрат на одиницю продукції	грн
Виручка за одиницю продукції	грн	70,00
Разом виручка	грн
Маржинальний дохід всього	грн
Маржинальний дохід на одиницю продукції	грн
Прибуток всього	грн
Прибуток на одиницю продукції	грн
Критична точка за обсягом	од.

Завдання студентам:

а) розрахувати показники, наведені в таблиці змінюючи ціну в межах від 0 до 20 відсотків з інтервалом 2 % в середовищі Excel;

б) побудувати графіки ціни і витрат на одиницю продукції при зміні обсягів;

в) зробити висновки.

Питання до захисту лабораторної роботи

1. Попит: крива попиту, переміщення по кривій, зрушення кривої попиту.

2. Пропозиція: крива пропозиції, переміщення по кривій, зрушення кривої пропозиції.

3. Взаємодія попиту і пропозиції.

4. Використання аналізу попиту і пропозиції в практиці господарювання. Еластичність попиту по цінах та її фактори.

5. Еластичність попиту по доходу і перехресна еластичність.

6. Еластичність пропозиції. Фактор часу.

7. Практичне використання, поняття еластичність.

Лабораторна робота № 9. Планування та аналіз виконання бюджетів

Мета роботи — засвоєння алгоритму складання жорстких та гнучких бюджетів з використанням електронних таблиць та аналізу їх виконання.

Час відведений на виконання роботи — 2 години.

Теоретичні відомості. Бюджети класифікують за різними ознаками. Зупинимось лише на головних з них.

Залежно від періодичності охоплення вони бувають від одного року (або менше) до десяти і більше років. Багато компаній використовує бюджетування як невід’ємну частину довгострокового планування. У більшості випадків бюджетування складає один рік. Річний бюджет часто розбивається на квартали, а квартальний бюджет — на місяці. Протягом року бюджети коригуються.

Стосовно до вихідних даних розрізняють статичні і гнучкі бюджети. Для статичних бюджетів характерним є те, що початкові суми цих бюджетів є незмінними відносно наступних фактичних результатів. Гнучкі бюджети, на відмінну від статичних, є змінними, тобто піддаються коригуванню на послідуючі періоди,враховуючи наступні зміни у факторах витрат чи доходів. Для гнучкого бюджету необхідною умовою є обов’язкове знання поведінки витрат (доходів) як функції фактора. Прикладом статичного бюджету є зведений (основний) бюджет, а гнучкого —оперативний бюджет.

Найбільш важливе значення серед інших видів мають оперативні бюджети. До оперативних відносяться бюджети, які є складовими елементами звіту про фінансові результати (звіту про прибуток), а саме; бюджет реалізації (продажів), бюджет виробництва, бюджет перехідних запасів, бюджет потреби у матеріалах, бюджет прямих затрат на оплату праці, бюджет загальновиробничих витрат, бюджет цехової собівартості продукції, бюджет комерційних й адміністративних (загальногосподарських) витрат,бюджет прибутків і збитків.

Зведений (основний) бюджет являє собою усесторонній план,який координує блоки окремих бюджетів. До його складу, крім елементів оперативного бюджетування, включаються ще й бюджети фінансового управління (бюджет капіталу, грошовий бюджет, проект балансу, проект звіту фінансового стану).

Різноманіття форм бюджетів велике, проте всі вони містять:

зіставлення бюджетних і звітних даних;

дані для специфічних управлінських рішень;

довгострокові бюджети, які досить часто називають капітальними або проектними;

гнучкі бюджети.

Серед усіх видів бюджетів, безперечно, вирішальна роль відводиться основному бюджету (master budget). Процес його складання є основою для прийняття рішень керівництвом компанії,включаючи ціноутворення, встановлення графіка виробництва,капіталовкладень, досліджень, перспективи розвитку, кадрової політики.

Залежно від рівня ділової активності (обсягу діяльності) розрізняють гнучкі і фіксовані бюджети.

Гнучкий бюджет показує розміри затрат і результати при різному обсязі діяльності певного центру відповідальності. Залежно від обсягу діяльності змінні і змішані затрати змінюються, а постійні — залишаються незмінними. Тому в гнучких бюджетах вказується ставка змінних затрат на одиницю продукції і приріст змішаних затрат на одиницю приросту обсягу продукції. Цією ставкою є норма, помножена на ціну. Постійні затрати виділяються окремо.

Гнучкий бюджет найкраще підходить для центрів повністю регульованих затрат, а також для центрів виручки, так як він показує, яким чином керівник, змінюючи обсяг випуску чи реалізації, може вплинути на затрати чи виручку. За принципом гнучкого бюджету планують виторг, затрати на основні матеріали,відрядну зарплату тощо.

Фіксований бюджет не змінюється залежно від змін рівня ділової активності, тому його використовують для планування частково регульованих затрат, які не залежать безпосередньо від обсягу випуску і для яких взаємозв’язок «вхід-вихід» не носить настільки явного характеру. Фіксовані бюджети використовують, перш за все, для центрів частково регульованих затрат, а також для інших видів центрів відповідальності.

Виділяють такі види фіксованих бюджетів:

• бюджети «від досягнутого» (складають на основі статистики минулих періодів з врахуванням можливих змін умов діяльності підприємства, наприклад, загальногосподарські витрати) (прирістні бюджети);

• бюджети з розробкою дострокових варіантів. Вони відрізняються від звичайних прирістних бюджетів аналізом різних варіантів. Наприклад, такий бюджет може мати варіанти, при яких сума затрат скорочується чи збільшується на 5, 10,20 %;

• бюджети «з нуля» (розробляють виходячи із припущення про те, що для даного центру відповідальності бюджет складається вперше). Це звільняє від вантажу минулих помилок.

Більшість організацій мають стандарти щодо складання бюджету, які містять інструкції і схеми організаційних потоків. Слід зазначити, що є відмінності у деталях при складанні бюджетів організацій, проте для виробничих компаній бюджет має 9 кроків (етапів). Ними є:

Крок 1. Бюджет продажів або виторгу. Прогнозований обсяг продажів, як правило, є відправним моментом бюджетування.

Крок 2. Бюджет виробництва. Виробнича програма залежить від планового обсягу реалізації та від величини запасів.

Крок 3. Бюджет основних матеріалів. Виробнича програма є основною для розрахунку потреби матеріалів у кількісному і вартісному вимірах. Як і при плануванні обсягу виробництва, потреба основних матеріалів залежить від бюджетних потреб та рівня запасів:

Кількість придбання = Виробничі потреби + Задані залишки на кінець періоду – Залишки на початок періоду.

Крок 4. Трудовий бюджет. Ці затрати залежать від виду продукції, розцінки.

Крок 5. Бюджет виробничих накладних витрат. Сума цих затрат залежить від їх складу і поведінки відносно обсягу виробництва. Даний бюджет інакше називають ще бюджетом накладних витрат.

Крок 6. Бюджет запасів на кінець періоду. Даний крок показує розрахунок кінцевих запасів. Ця інформація потрібна не лише для виробничого бюджету і бюджету матеріального постачання,але й для звіту про прибутки та збитки і балансу.

Крок 7. Бюджет виробничої собівартості. Тут використовується інформація, яка була зібрана у кроках 3—6.

Крок 8. Бюджет комерційних і адміністративних витрат. Деякі з таких затрат, наприклад, комісійні, залежать від обсягу продажів. Інші витрати беруться загальною сумою.

Крок 9. Бюджет прибутку. Він складається на основі даних кроків 1,7,8. У разі, коли потрібна деталізація бюджету прибутку, то необхідно підготувати декілька додаткових розрахунків.

Важливе значення має не лише сам бюджет, а контроль за його (їх) виконанням. Такий контроль здійснюється шляхом порівняння фактичних показників з даними бюджетів. Наслідком такого порівняння (зіставлення) є відхилення у вигляді економії або перевитрат.

Умова задачі: На підставі наведених в таблиці 9.1 даних скласти жорсткий та гнучкий бюджет з використанням електронних таблиць.

Таблиця 9.1 — Вихідні дані для складання бюджету

Показники	Одиниці виміру	Значення показника
Кількість вироблених та проданих виробів	шт.	18000
Ціна за 1 виріб	грн	140
Витрати матеріалів на 1 виріб	грн	40
Витрати цеху на зарплату з нарахуваннями	грн	32
Змінні загальновиробничі витрати	грн	6
Постійні витрати:
— виробничі	грн	192000
— комерційні	грн	40000
— адміністративні	грн	120000

Завдання студентам:

1. скласти жорсткий бюджет;

2. проаналізувати показники виконання жорсткого бюджету при збільшенні обсягів продаж на 5 % та 10 %;

3. переробити жорсткий бюджет у гнучкий та проаналізувати його виконання при збільшенні обсягів продаж на 5 % та 10 %;

4. зробити висновки з проведених досліджень виконання жорсткого та гнучкого бюджетів;

5. результати роботи оформити у робочому зошиті з вивчення дисципліни.