Цікаві факти про науку. Історія виникнення чисел

Вчені вважають, що історія виникнення чисел зародилася ще в доісторичні часи, коли людина навчилася рахувати предмети. Але знаки для позначення чисел з'явилися значно пізніше: їх винайшли шумери – народ, який жив у 3000-2000 рр.. до н. з. в Месопотамії (нині в Іраку). Історія свідчить, що на табличках з глини вони видавлювали клиноподібні рисочки, а потім винайшли знаки. Деякі клинописні знаки позначали числа 1, 10, 100, тобто були цифрами, інші числа записувалися за допомогою з'єднання цих знаків. Користування цифрами полегшувало рахунок: рахували дні тижня, голови худоби, розміри земельних ділянок, обсяги врожаю.

Вавилоняни, які прийшли в Месопотамію після шумерів, успадкували багато досягнень шумерської цивілізації – збереглися клинописні таблички з перекладом однієї одиниці вимірювання в інші. Користувалися цифрами і стародавні єгиптяни – про це свідчить математичний папірус Ринда, названий по імені англійського єгиптолога, який придбав його в 1858 р.в єгипетському місті Луксорі. На папірусі записані 84 математичні завдання з рішеннями. Судячи з цього історичного документу, єгиптяни користувалися такою системою цифр, в якій число позначалося сумою значень цифр.

Для позначення деяких чисел (1, 10, 100 і т. д.) виник окремий ієрогліф. При записі якогось числа ці ієрогліфи писали стільки разів, скільки в цьому числі одиниць відповідного розряду. Схожа система числення була у римлян; вона виявилася однією з найбільш довговічних: іноді нею користуються і зараз. У ряду народів (стародавні греки, фінікійці) цифрами служили букви алфавіту.

Історія свідчить про прообрази сучасних арабських цифр з'явилися в Індії пізніше V ст. Але індійські цифри в X-XIII ст. потрапили до Європи завдяки арабам, звідси і виникла назва – «арабські». Велика заслуга у поширенні і виникненні індійських цифр в арабському світі належала працям двох математиків: середньоазіатського вченого Хо-резмі (бл. 780-бл. 850) і араба Кінді (бл. 800 – бл. 870). Хорезмі, який жив у Багдаді, написав арифметичний трактат про індійських цифрах, який став відомий в Європі в перекладі італійського математика Леонардо Пізанського (Фібоначчі).

Текст Фібоначчі зіграв вирішальну роль у тому, що арабо-індійська система запису чисел вкоренилася на Заході. У цій системі значення цифри залежить від її положення в запису (так, в числі 151 цифра 1 ліворуч має значення 100, а праворуч – 1). А арабська назва нуля – Сифре – стало словом «цифра» Широке поширення в Європі арабські цифри отримали з другої половини XV в.

 Цікавий факт про історію виникнення чисел

Австралійські аборигени племені гумулгал, спосіб життя яких приблизно такий же, як в неоліті, користувалися двійковій системою числення, тобто у них було всього два слова для чисел: урапон – один, і укасар – два. Всі інші числа утворюються з цих двох: урапон-укасар – 3, укасар-укасар – 4, укасар-укасар-урапон – 5 і т. д. Неважко помітити, що ця система не дуже зручна для поводження з великими числами. Історія виникнення чисел іде коріннями в далеку давню давнину

Якщо ж розглянути російські приказки, те дуже часто зустрічається число 7. Наприклад -«семеро одного не чекають», або «сім разів відміряй, один отрежь» і т.д. Можна припустити. Що в стародавності на Русі число «сім» мало значення «багато».

А взагалі, коли в стародавності людин хотів показати, наприклад, скільки в нього тварин, вона брав мішок, і складав у нього стільки камінчиків, скільки тварин, власне кажучи він мав. Від цієї дії, до речі, відбулося слово калькулятор. На латині «калькулюс» означає - «камінь». До цього вважали на пальцях, після цього почали зав'язувати вузлики на мотузках. Тобто система рахунку, а значить і історія виникнення чисел ведуть свій відлік ще із древніх часів, коли люди, по суті, жили впещерах.

Споконвічно на землі існувало велику кількість племен, які для рахунку використовували всього лише два числа. А саме - «один» і «два».

Існують дані, які дозволяють говорити про те, що саме шумери першими почали записувати числа. Однак у часи шумерии, числа записувалися за допомогою всього лише двох цифр. Це були по суті не цифри, а риски. Вертикальна риска - значить число «1», а кут з лежачих двох рисок означав число «10».

А та система рахунку, який люди користуються, сьогодні йде коріннями в Індію, де вона й була винайдена одну тисячу років тому. Тобто в 900 роках. Саме тоді й саме в Індії була винайдена десяткова система вирахування, що містила в собі цифри 1,2,3,4,5,6,7,8,9,0.

2_____________________________________________

Відмінювання числівників

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:

1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:

	чоловічий рід	жіночий рід
Н. Р. Д. Зн. Ор. М.	один одного одному один (одного) одн-им (на) одному	одна одної (однієї) одній одну одною (однією) (на) одній

	середній рід	множина
Н. Р. Д. Зн. Ор. М.	одне одного одному одне (одно) одним (на) одному	одні одних одним одні (одних) одними (на) одних

2. Відмінювання числівників два, три, чотири.

Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):

	чол. і сер.рід	жіночий рід
Н. Р. Д. Зн. Ор. М.	два двох двом два (двох) двома (на) двох	дві двох двом дві (двох) двома (на) двох

Числівники три і чотири за родами не змінюються:

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

три трьох трьом три (трьох) трьома (на) трьох

чотири чотирьох чотирьом чотири (чотирьох) чотирма (на) чотирьох

3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

шість шести (шістьох) шести (шістьом) шість (шістьох) шістьма (шістьома) (на) шести (шістьох)

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

чотирнадцять чотирнадцяти (чотирнадцятьох) чотирнадцяти (чотирнадцятьом) чотирнадцять (чотирнадцятьох) чотирнадцятьма (чотирнадцятьома) (на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

шістдесят шістдесяти (шістдесятьох) шістдесяти (шістдесятьом) шістдесят (шістдесятьох) шістдесятма (шістдесятьома) (на) шістдесяти (шістдесятьох)

4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:

Н. Р. Д. Зн. Ор. М.

сорок сорока сорока сорок сорока (на)сорока

дев’яносто дев’яноста дев’яноста дев’яносто дев’яноста (на)дев’яноста

сто ста ста сто ста (на)ста