Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Національний.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
84.87 Кб
Скачать

1.2.2. Методи зйомок. Тахеометрична зйомка.

Тахеометрична зйомка є частиною геодезичних робіт. А якщо бути точніше, то різновидом топографічної зйомки. Названа вона так тому, що при проведенні даної зйомки використовується спеціальний геодезичний прилад - тахеометр. Результатом проведеної операції є план певної території з докладним нанесенням рельєфу та інших особливостей. Тахеометрична зйомка може бути окремою геодезичної процедурою, яка ставить перед собою мету - відображення всіх складових об'єкта в певному масштабі (масштаб визначається залежно від потреб замовника). Крім того, дана послуга може входити до складу комплексного геодезичного дослідження території. Такий спосіб дослідження місцевості доцільно застосовувати у випадках, коли вам потрібно скласти кадастрову або проектну документацію під конкретну територію або групи територій. Найбільша перевага тахеометричної зйомки проявляється тоді, коли потрібно досліджувати невеликі площі, а також вузькі території, наприклад, дороги автомобільного, залізничного сполучення або комунікаційні лінії. Крім них можна знімати будь-які населені пункти, об'єкти, конструкції та споруди; ландшафтні об'єкти (парки, сквери). Крім комплексних зйомок, можна фіксувати і окремі об'єкти, що можуть виступати орієнтирами (стовп або кущ), об'єкти сільськогосподарського призначення та промислові об'єкти гірничовидобувної галузі. Виходячи з назви, цей спосіб дозволяє просто і швидко зробити потрібні виміри. Досить лише один раз правильно навести прилад на потрібну точку і знімок готовий. Таким чином, можна одночасно отримати і координати території, і висотні точки. Таку процедуру на відміну від інших видів геодезичних вимірювань можна проводити в будь-який час, незалежно від погодних умов. А якщо застосовувати замість ручних цифрові форми приладів, а для розрахунків і планів сучасне програмне забезпечення, то можна домогтися максимально точних результатів в найкоротші терміни. Наша компанія використовує тільки самий прогресивний інструментарій для будь-яких геодезичних вишукувань. Не є винятком і тахеометрів. З новими технологіями процес проходить оперативно і якісно.

Природно, що кожний об'єкт індивідуальний і процес тахеометричної зйомки має підлаштовуватися під конкретну ситуацію, під той об'єкт, який потрібно зняти, під його масштаби та особливості рельєфу. Однак є певний алгоритм дій, які супроводжують тахеометричну зйомку. Для початку потрібно налаштувати обладнання, встановити його в потрібному положенні на тих точках, які є найбільш оптимальними для зйомки. Похибка вимірювань повинна становити не менше 1 сантиметра. Така точність досягається лише якісними приладами і кваліфікацією фахівців, що виконують ці дії. Ми можемо забезпечити вам такий результат виконання тахеометричної зйомки, що ви будете дуже задоволені.

1.2.3. Прив’язка та створення зйомочної основи

Для більшості топографо-геодезичних завдань їх виконання неможливе без створення надійної мережі вихідних пунктів. 

Так для теодолітного знімання створюється зйомочна основа – теодолітний хід .Теодолітні ходи проектують на існуючих картах та планах крупного масштабу у вигляді замкнених полігонів і розімкнених ходів.

Зйомочна основа тахеометpичної зйомки є топогpафічною, тобто положення зйомочних точок визначено тpьома кооpдинатами Х, Y та Н.

Плановою основою мензульної зйомки служать пункти тріангуляції,трилатерації, полігонометpії, точки теодолітних ходів. Число цих пунктів у pайоні зйомки невелике, і з метою їх згущення створюється зйомочна основа. Густота точок зйомочної основи залежить від складності місцевості, яка знімається, масштабу зйомки, висоти перерізу pельєфу та інших факторів. Планова зйомочна основа мензульної зйомки може бути ствоpена аналітичним або графічним методами.

Прив’язка - включення в створювану мережу елементів раніше прокладеної мережі як вихідну опору або з метою приєднання до неї. Прив'язка полігонометричного ходу полягає в тому, що одним або обома його кінцевими пунктами служать пункти раніше прокладеної мережі, на яких виміряються кути, утворені кінцевими сторонами ходу і сторонами раніше прокладеної мережі (прив'язка координатна й азимутальна). Прив'язка нівелірного ходу — включення в число точок ходу пункту прив'язки. Прив'язка тріангуляційної мережі здійснюється включенням у створювану мережу сторони раніше прокладеної мережі, причому на пунктах цієї сторони спостерігається не менш одного напрямку.

1.2.4. Виконання зйомочних робіт. Робота на станції

Виконання зйомочних робіт – це визначення положення всіх об'єктів зйомки і зображення на площині - папері в відповідно зменшеному вигляді всіх контурів і рельєфу місцевості, іншими словами - створення топографічних карт.

Тахеометричне знімання проводять,як виняток,теодолітом. Перед тим як приступити до вимірювання горизонтальних кутів необхідно теодоліт привести в робоче положення. Робочим положенням вважають таке:

1) коли теодоліт центрований над точкою вершини кута і вісь обертання теодоліта займає прямовисне положення. Ніжки штатива встановлюють навколо точки, якою може бути звичайний кілочок Центрування виконується за допомогою ниткового або оптичного виска. Приводять бульбашку рівня горизонтального круга в нуль-пункт. На декілька обертів відпускають становий гвинт і теодоліт пересувають на головці штатива так, щоб вістря ниткового виска або хрест оптичного виска співпали з центром, відміченим на точці;

2) коли площина горизонтального круга приведена в горизонтальне положення. Для цього циліндричний рівень встановлюють за напрямком двох піднімальних гвинтів і, повертаючи піднімальні гвинти в різні сторони, приводять бульбашку рівня в нуль-пункт. Потім повертають рівень за напрямком третього піднімального гвинта і ним приводять бульбашку на середину. Ця операція виконується декілька разів для того, щоб бульбашка рівня при обертанні алідадного круга не відхилялась від середини більше ніж на одну поділку.

Точка, в якій встановлений теодоліт для виконання вимірювань, називається станцією. Зображення сітки ниток повинно відповідати зору спостерігача. Для цього дивляться в зорову трубу і обертають окулярну трубочку в ту чи іншу сторону до появи в полі зору досить чіткого зображення сітки ниток.

Зорову трубу наводять приблизно на праву точку. При допомозі мікрометричного гвинта алідади горизонтального круга і мікрометричного гвинта зорової труби наводять хрест сітки точно на точку. Якщо точка закріплена кілочком або стовпом і видно в зоровій трубі її верх, то хрест сітки ниток наводять на верх цієї точки. Коли в точці встановлюють віху для спостережень, то хрест сітки ниток наводять на нижню її частину, тому що вона буде найближчою до центру самої точки. Існує декілька способів вимірювань горизонтального кута. Найбільш поширеними є: спосіб прийомів, спосіб кругових прийомів, спосіб суміщення кутів лімба і алідади.

      1. Величини, що вимірюються та обчислюються

До прокладання знімального ходу виконують деякі виміри. Теодоліт установлюють над точкою й приводять його в робоче положення; на суміжних точках ходу встановлюють далекомірні (звичайно нівелірні) рейки. Одним повним прийомом вимірюють горизонтальний кут ходу. Горизонтальний кут – це проекція кута на місцевості, утвореного спостережуваними напрямками. Він є лінійним кутом двогранного кута, утвореного прямовисними проектуючими площинами, проведеними через ці напрямки .При двох положеннях вертикального кола теодоліта вимірюють вертикальні кути на суміжні точки ходу. По далекомірі теодоліта визначають відстані до суміжних точок. Вимірюють висоту приладу, прямовисний відрізок від закріпленої точки земної поверхні до центра вертикального круга теодоліта або до візирної осі труби нівеліра, приведеного до робочого стану. 

Далі приступають до зйомки. Для цього в першу чергу при лівому колі (КЛ) орієнтують лімб теодоліта на попередню точку. Із цією метою нуль алідади сполучають із нулем лімба й, закріпивши алідаду, обертанням лімба наводять зорову трубу на орієнтирну точку. Трубу наводять на знімальні пікети тільки обертанням алідади. На знімальні пікети встановлюють далекомірні рейки й вимірюють на них при одному колі горизонтальні й вертикальні кути, а по далекомірі - відстані. Якщо знімальний  пікет є тільки контурною точкою пікет є тільки контурною точкою, вертикальний кут не вимірюють. Результати вимірів записують у журнал тахеометричної зйомки .

Математичну обробку результатів тахеометричного знімання виконують у такій послідовності.

1. Обчислюють кути нахилу v за формулою:

v = UВК -МО,

де UBK - відлік за вертикальним кругом теодоліта; МО - місце нуля.

2. Обчислюють горизонтальне прокладення d за формулою:

d = L * cos2 v,

де L - віддалемірна відстань; v - кут нахилу.

3. Обчислюють перевищення знімальних пікетів над станцією hi за формулою:

h = d * tgv + i - v,

де d - горизонтальне прокладення; v - кут нахилу; i - висота приладу;

v - висота наведення променя візування.

4. Обчислюють висоти пікетів Hi за формулою:

H, = H ст + h,

де Нст - висота станції;

hi - перевищення знімального пікету над станцією. Результати   обчислень   заносять   до   відповідних   колонок журналу тахеометричного знімання.