Полтавська державна аграрна академія

Кафедра інфекційної патології

Курсова робота

З епізоотології і інфекційних хвороб тварин

На тему: Організація заходів по профілактиці туберкульозу великої рогатої худоби в ТОВ «Перемога-плюс» с. Бодаква Лохвицького району Полтавської області.

Студентки 4 курсу 5^інт групи

Напрямку підготовки

6.11001 «бакалавр»

Спеціальності ветеринарна медицина

Копилян Валентини Сергіївни

Керівник: Передера Олена Олександрівна

Кількість балів:____ Оцінка: ECTS___

Члени комісії_________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

М. Полтава 2013

Зміст

Вступ

1. ...........................................................................................4

2. Огляд літератури.

3. Власні дослідження.....................................................................................15

2.1. Збудник туберкульозу.......................................................................................15

2.2. .. Епізоотологія хвороби .16

2.3. Патогенез..........17

2.4 Клінічні ознаки та перебіг хвороби у ВХР

2.5 Патологоанатомічні зміни

2. 6Лікування

2.7Імунітет

2.8 Профілактика та заходи боротьби

2.9 Протитуберкульозні заходи залежно від спеціалізації господарства.

2.10 Захист людей від туберкульозу.

3. Власні дослідження.

3.1 Географічне розташування.

3.2 Коротка характеристика господарства.

3.3Наявність і стан ветеринарних обєктів

4Висновок

. Пропозиції........................................................................................................

5. Список використаної літератури

Додатки

Вступ.

Успішний розвиток тваринництва України, поряд із поліпшенням племінної роботи, зміцненням кормової бази та механізацією виробничих процесів, багато в чому залежить від профілактики епізоотичних хвороб.

Незважаючи на значні успіхи, досягнуті у вивченні збудника туберкульозу, шляхів занесення його у господарства, які сприяють поширенню захворювання, багато аспектів цієї складної проблеми вивчені недостатньо і туберкульоз великої рогатої худоби в Україні не ліквідовано. Існують осередки інфекції, котрі створюють постійну загрозу занесення збудника у благополучні господарства і становлять велику загрозу зараження людей.

Нерідко трапляються випадки захворювання на туберкульоз тварин навіть в областях, котрі вважалися вільними від даної інфекції, а нові економічні відносини в перехідний період створили додаткові проблеми ліквідації туберкульозу великої рогатої худоби в Україні. Саме тому однією з головних проблем у сучасних умовах ведення тваринництва є розробка ефективних методів контролю за епізоотичною ситуацією по туберкульозу великої рогатої худоби. У цьому напрямку може бути корисною інформація, отримана під час забою тварин на м’ясокомбінатах для виявлення туберкульозу та ступеня його поширення у регіоні. Проте це недостатньо висвітлено у спеціальній літературі та потребує проведення поглиблених досліджень.

Однією з головних ланок у системі заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби є своєчасна та ефективна діагностика. У великої рогатої худоби для масової прижиттєвої діагностики туберкульозу використовують внутрішньо - шкірну туберкулінову пробу. Однак в останні роки, в багатьох благополучних щодо туберкульозу господарствах України, виявляють тварин, які реагують на туберкулін, в яких при подальшому дослідженні у внутрішніх органах не виявляють характерних для туберкульозу уражень.

Бактеріологічними дослідженнями матеріалу від убитих тварин отримують негативний результат або виділяють атипові мікобактерії. За даними О.М.Шарова, 1969; О.В.Мартма, К.К.Тяхнаса, 1978; В.Є.Щуревського і співавт., 1978; В.А.Кочмарського, 1985; Ю.Я.Кассіча та співавт., 1986; О.А.Ткаченко, 1994; А.І.Завгороднього, 1997, наявність серед великої рогатої худоби неспецифічних реакцій на туберкулін значно ускладнило проведення достовірної алергічної діагностики. Це дало підстави для пошуків різноманітних діагностичних тестів, котрі дозволяють прижиттєво виявити причину сенсибілізації організму до туберкуліну. З цією метою застосовують

симультанну алергічну пробу з використанням туберкуліну для ссавців та комплексного алергену з атипових мікобактерій (О.М.Шаров, 1980).

На актуальність вирішення проблеми туберкульозу великої рогатої худоби вказують вітчизняні вчені (Кочмарский В.А., 1997; Вербицький П.І., 2001; Кассіч Ю.Я. і співавт., 2001; Завгородній А.І., 2002; Ткаченко О.).

В Україні боротьба з інфекцією тварин ускладнюється особливо загрозливою епідемічною ситуацією (Еремеев В.В. і співавт., 1996; Савула М.М., Ладний О.Я., 1999; Мельник В.М., 2000). У науковців медичного і ветеринарного профілю залишається дискусійним питання епізоотологічного значення М.tuberculosis та епідеміологічного - М.bovis (Ротов В.І. і співавт., 1973; Дяченко Г.М., 1998; Краснов В.А., Мурашкина Г.С., 1998; Кибрик Б.С. і співавт., 2001; Микитин О.О., 2001; Кравченко Н.О. і співавт., 2002; Романенко В.П. і співавт., 2002), а також епізоотологічного значення атипових мікобактерій (Кочмарский А.Ф., 1974; О.А.Ткаченко, 1999; Жуков О.В., 2002).

Спираючись на все вищесказане і беручи до уваги особливості туберкульозу великої рогатої худоби, можна зробити висновок про серйозність і актуальність даного питання і відповідно вибору його як теми для даної курсової роботи.