Семінар 3. Зовнішньоторговельні контракти з операцій купівлі-продажу

Питання для дискусії:

1. Основні принципи, тактика і стратегії проведення переговорів.

2. Структура, зміст та загальні положення зовнішньоторговельного контракту.

3. Етапи підготовки до укладання контрактів.

4. Особливості оформлення, реєстрації та виконання зовнішньоторговельних контрактів.

5. Базисні умови поставки товару (Інкотермс-2010 р.).

6. Способи та порядок припинення зовнішньоторговельних контрактів.

7. Обов’язки продавця та права покупця у зовнішньоторговельних контрактах.

8. Модель міжнародної торговельної угоди, розроблена Європейською економічною комісією ООН.

Ситуаційне завдання (надати відповідь усно):

Віртуальні зовнішньоторговельні контракти

Заходи НБУ щодо посилення контролю за придбанням валюти підприємствами вдарять по тих фінансово-економічних групах, які активно використовували віртуальні контракти з імпорту продукції для виведення валюти за кордон.

Відомо, що величезна маса контрактів, особливо з імпорту, віртуальні. Фактично це формула вивезення у великих обсягах валюти. Отже, імпортери мають гривневу готівку, а за допомогою цих контрактів вони міняють цю готівку на валюту та за допомогою псевдоконтрактів виводять величезні маси вільноконвертованої за кордон. Саме завдяки таким віртуальним контрактам виводяться гроші до офшорів.

Це дає можливість вийти із гривнею на міжбанківський ринок, купити відповідно валюту, а цю валюту закачати на іноземні офшорні рахунки, а товару ввезти вдвічі-утричі меншої кількості, або просто дешевшого, а всю дельту (різницю) залишити на своїх рахунках. Це одне із джерел вивезення валюти за кордон. Так, роблять усі фінансові групи в Україні.

Постановою НБУ № 308 запроваджується вимога про обслуговування одного зовнішньоекономічного договору в одному банку. Клієнти банків (юридичні та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності) купуватимуть, обмінюватимуть іноземну валюту для проведення розрахунків за торговельними операціями через одного суб’єкта ринку за кожним зовнішньоекономічним договором із нерезидентом.

Крім того, зміни до положення передбачають, що в разі недотримання всіх вимог порядку формування та зберігання обов’язкових резервів за відповідний звітний період резервування банк не матиме права здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти протягом наступного календарного місяця. На думку експертів НБУ, таким чином попит на валюту з боку юридичних осіб впаде до 25% та зменшиться кількість спекулятивних операцій з валютою.

Питання до ситуаційного завдання:

1. Яким чином заходи НБУ щодо посилення контролю за придбанням валюти підприємствами вдарять по фінансово-економічних групах, які імпортують свою продукцію?

2. До яких офшорів фінансово-економічні групи найбільше виводять гроші з України за віртуальними контрактами?

3. Погоджуєтеся Ви з думкою експертів НБУ, що обмеження права здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти протягом наступного календарного місяця, попит на валюту з боку юридичних осіб впаде до 25% та зменшиться кількість спекулятивних операцій з валютою?

4. Якщо віртуальні зовнішньоекономічні операції не зникнуть, то яким чином потоки можуть бути перерозподілені на користь фінансово-економічних груп та їхнім політичним структурам?

Санкції до польських сільгоспвиробників

Россільгоспнагляд з 1 серпня 2014 р. ввів обмеження на ввезення до Російської Федерації овочів і фруктів із Польщі. Вони були пов’язані з неодноразовими порушеннями сертифікації та виявленням карантинних об’єктів, а саме шкідників. Вже з 30 липня 2014 р. були підготовлені матеріали щодо припинення перевезень 60 тис. тонн кочанної, цвітної та листової капусти, яку Польща щороку постачала до Росії. Водночас, з 29 липня 2014 р. було заборонено ввезення української плодоовочевої продукції і рибних консервів до РФ. Введені санкції були викликані неодноразовими фітосанітарними порушеннями українськими сільгоспвиробниками протягом декількох років.

Міністерство сільського господарства Польщі відкинуло звинувачення російських служб у неналежному контролі якості фруктів та овочів, які поставлялися до Росії, та назвало введення заборони помстою за оголошені санкції Євросоюзу по відношенню до РФ. Росія загалом інформувала про порушення в питаннях документації, але не повертала Польщі документів, щодо яких були сумніви. Міністерство відзначило, що польські сільгоспвиробники стали першими жертвами оголошених санкцій і вимагало від Єврокомісії відповідних компенсацій, а саме 500 млн. євро. Через введене ембарго постраждали також і російські споживачі, котрі купували якісну польську продукцію за доступними цінами.

Польські сільгоспвиробники останні роки диверсифікували ринки збуту своїх товарів і поставки до Росії становили менше 7% усього сільськогосподарського експорту країни. В цілому у 2013 р. Польща продала сільськогосподарської продукції на 4,3 млрд. євро. Затверджені санкції Євросоюзу проти Росії у літку 2014 р. щодо нових контрактів на поставки зброї та технологій для російського енергетичного сектора були невигідними для обох сторін, але першою від них постраждала польська економіка. Якби не російські санкції та зниження експорту в Україну на 40% із-за скорочення попиту та девальвацією гривні у 2014 р., зростання ВВП у Польщі становило би 3,5%, а експорт сягав би $170 млрд. із профіцитом у зовнішній торгівлі.

Питання до ситуаційного завдання:

1. Які важелі необхідно вжити уряду Польщі, щоб Россільгоспнагляд відмінив санкції до польських сільгоспвиробників і відновити постачання овочів і фруктів до РФ?

2. Яким чином була пов’язана із Польщею одночасна заборона ввезення української плодоовочевої продукції і рибних консервів до РФ? Чи дійсно українські сільгоспвиробники декілька років поспіль порушували фітосанітарні норми?

3. Погоджуєтеся Ви з думкою міністра сільського господарства, Марека Савіцького, що дане ембарго було політичною репресією по відношенню до уряду Польщі і країн ЄС загалом?

4. Чому Росія інформувала Польщу про порушення в питаннях документації, але не повертала документів, щодо яких були сумніви? Яким чином проводиться контроль якості фруктів та овочів у країнах ЄС та Україні порівняно з РФ?