Види педагогічного досвіду

Видатний педагог К.Д.Ушинський, поставивши питання: "Що таке педагогічний досвід?", Дає на нього таку відповідь: "Більша чи менша кількість фактів виховання, пережитих вихователем. Але, звичайно, якщо ці факти залишаються лише фактами, то вони не дають досвідченості. Вони повинні справити враження на розум вихователя, класифікуватися в ньому за своїми характерними особливостями, узагальнитися, стати думкою, і вже ця думка, а не факт стане правилом виховної діяльності педагога"..., і потім він виділяє головну ознаку передового педагогічного досвіду — наявність у ньому певної педагогічної ідеї, "думки", яка і піддягає передачі іншим учителям: "...передається думка, виведена з досвіду, а не сам досвід".

У сучасній педагогічній науці немає однозначного підходу до визначення понять "педагогічний досвід", " передовий досвід", "новаційний досвід" — це основні види досвіду, дамо їх визначення.

Досвід — це вміння, які формуються в діяльності, це похідна від знань і практики.

Педагогічний досвід — це сукупність знань, умінь і навичок, здобутих "учителем у процесі навчально-виховної роботи.

Педагогічний досвід накопичується у конкретній діяльності педагога під впливом специфіки навчального закладу, стилю діяльності педколективу, особистісних якостей учителя, він формується на основі педагогічних знань, є критерієм істинності науково-методичних рекомендацій, засобом перенесення теоретичних положень у практику. Масовий педагогічний досвід відбиває те, що є в повсякденній практиці.

Передовий педагогічний досвід відображає те, чого можна досягти в навчанні і вихованні і за яких умов. Передовий педагогічний досвід — це висока майстерність учителя і високі педагогічні результати. Передовий педагогічний досвід — це оригінальний за змістом, логікою, методами і прийомами зразок педагогічної діяльності, що дає кращі результати порівняно з масовою практикою; це рубіж, на який потрібно вивести масову практику. У ньому творчо відбиваються досягнення, висновки і рекомендації педагогічної науки, реалізуються виявлені закономірності, синтезуючись з особистим досвідом педагога. Передовий досвід, пов'язаний з науковими рекомендаціями, дає високий педагогічний ефект, викликає інтерес у громадськості, впливає на масову практику. Так, у 80-х роках немало вчителів добре вивчили теорію проблемного навчання, познайомилися з передовим досвідом, творчо поєднавши його зі своїм педагогічним досвідом, стилем роботи, стали успішно розвивати пізнавальну активність і самостійність учнів і згодом самі стали Передавати власний досвід через показ уроків, читання доповідей, повідомлень іншим педагогам (особливо після Всесоюзної конференції 1980 р. в Ростові-на-Дону).

Новаторський педагогічний досвід — явище рідкісніше. Це педагогічні відкриття і винаходи, досвід утілення в життя оригінальних ідей, методів, прийомів навчання і виховання. У новаторському досвіді проявляються закономірності, ще невідомі педагогічній науці. Досвід педагога-новатора вимагає від керівників шкіл, ПТУ, працівників методичних служб, учених ретельної уваги, глибокого вивчення і обгрунтування, бо цей досвід, як правило, несе на собі прогностичні функції, випереджує передову практику.

Наприклад, у книзі "Педагогічний пошук" описано досвід новаторів: В.Ф.Шаталов — донецький учитель-новатор 80-х років, викладаючи математику, поєднував цілісний крупноблочний підхід до вивчення матеріалу з його поелементним опрацюванням, розвивав творче мислення учнів за допомогою сигнальних опорних конспектів. Він на уроці ставив оцінку кожному учневі за весь обсяг матеріалу при мінімальних затратах часу. Шаталов у своїх книжках "Куди і як щезли трійки" (І979), "Педагогічна проза" (1980), "Точка опори" (1987), "Експеримент продовжується" (1989) та інших доводить, що головне призначення його уроків — виховання. Методика навчання дітей за Шаталовим заснована на виховному підході. Стимулом для навчання є не оцінка, а бажання розв'язувати задачі, інтерес до навчання, усвідомлення обов'язку, відповідальності, самоповага, самооцінка. Демократизація навчання у В.Ф.Шаталова проявляється таким чином: самостійну роботу пишуть усі, а оцінки в журнал виставляються лише за згодою учня (можна переробити завдання). Взаємовідносини "учитель-учень", "учень-колектив-учень"

стають потужним рушієм інтенсифікації навчальної діяльності, розвитку колективізму в праці. В.Ф.Шаталов створив цілісну новаторську систему навчання, яка базується на психолого-педагогічних ідеях А.С.Макаренка, Л.В.Занкова, В.В.Давидова, Д.Б.Ельконіна та інших учених.

Індивідуальний вплив на особистість дитини через творчий колектив властивий учителю праці та креслення з Підмосков'я І.П.Волкову. Він, спираючись на досвід комуни ім. Ф.Е.Дзержинського, створеної А.С.Макаренком, висунув і практично здійснив важливу ідею раннього виявлення і розвитку нахилів, здібностей учнів. Для цього, вважає Ігор Павлович, потрібно надати можливість усім, починаючи з першого класу, спробувати свої сили в будь-яких видах діяльності. У творчу кімнату Волкова приходить будь-який учень (незалежно від віку, успішності, пори року), включається в будь-яку роботу: конструювання моделей і макетів, заняття ліпленням, різьбою, інкрустацією по дереву. Тут немає жодних обмежень ініціативи школяра — ні у виборі теми, ні у способах і термінах виконання, ні в обсязі допомоги з боку дорослих. Про кінцевий результат самостійно обраної і виконаної роботи свідчить запис у творчій книжці, яка видається учневі після закінчення школи і за якою можна побачити нахили, практичні вміння, рівень розвитку здібностей (Див.: "Учим творчеству". — М., 1988).

Ш.О.Амонашвілі науково обгрунтував і перевірив на практиці зміст і принципи роботи з шестилітніми дітьми, молодшими школярами, які сприяють становленню соціально значущих мотивів в учінні, гуманізації процесу навчання (Див.: В школу — з шести років. — М., 1986).

У 80-і роки московська вчителька С.М.Лисенкова розробила систему управління випереджувальним навчанням молодших школярів, яка дає дитині радість успіху, озброює способами навчання і саморегуляції навчально-виховної діяльності (Див.: Коли легко вчитися. — М., 1981).

Ленінградський словесник Є.М.Ільїн винайшов шлях для прискорення духовного розвитку учнів, зробивши викладання літератури уроками пізнання життя і себе, уроками морального прозріння, людинознавства (Див.:Искусство общения. — М.,1982; Путь к ученику. — М.,1989 ).

У кінці 80-х років, на початку 90-х побачили світ книги: "Лист в майбутнє", "Школа над Россю" — про передовий і новаторський досвід народного вчителя О.А.Захаренка; С.Г.Шумана "Батьківські тривоги": з досвіду психологічної служби; І.А.Дружиніна "З відкритим серцем": з досвіду роботи вчителя хімії Л.В.Махової; О.О.Католікова "Моя сім'я" — про досвід Сиктивкарської школи-інтернату для дітей-сиріт.

О.О.Захаренко — директор Сахнівської школи на Черкащині, у ній побували сотні тисяч екскурсантів і серед них — не лише вчителі, спеціалісти народної освіти, студенти, ай школярі. Юних екскурсантів дивує сахнівська екзотика: телескоп, планетарій, картинг, дельтаплан, літак (не модель), сконструйований і збудований у шкільному автогуртку, і багато іншого, здавалося б, для села не властивого.

Для О.А.Захаренка школа — це не навчальні приміщення з прекрасними кабінетами, не наочна агітація. Школа — це високий дух, мрія, ідея, яка захоплює зразу трьох — учителя, дитину і батьків, і зразу ж реалізується. Більше 40 років пропрацював у школі О.А.Захаренко, з них жодного дня не витрачено даремно. Яскрава риса О.А.Захаренка — якщо можеш чимось обдарувати людей, ніколи не пропускай такої можливості. Ядро виховної системи в школі О.Захаренка становлять 5 елементів: цілеспрямованість, комплексний підхід до навчання І виховання, діяльнісний підхід, поєднання індивідуального і колективного підходу, створення умов для найкращих результатів. Джерелом інформації про дитину, результатом праці вчителів є "Табель успішності і вихованості", у якому виставляються оцінки за вихованість і з предметів не лише вчителем, а й класом, самим учнем та батьками. У школі ще на початку 80-х років діяло 5 центрів (2 навчальних, з праці, ідеологічний і здоров'я).

Педагогічна преса немало писала про М.М.Палтишева, одеського фізика з СПТУ № 1. Його досвід поетапної системи вивчення фізики в ПТУ не раз аналізувався міністерськими комісіями, про нього доповідали на Всесоюзних педагогічних читаннях (1981 —1988 р.), на радах Академії педагогічних наук. На базі СПТУ № 1 м. Одеси було створено республіканську і всесоюзну школу передового досвіду з удосконалення викладання фізики в ПТУ. Поетапну організацію вивчення фізики можна представити в цілісному вигляді таким чином:

§ 1 етап — виявлення і ліквідація прогалин у знаннях учнів з фізики;

§ 2 етап — створення мікроклімату, виховання віри в успіх;

§ 3 етап — оволодіння прийомами навчання, учні вчаться вчитися;

§ 4 етап — вивчення фізики з використанням залікової системи;

§ 5 етап — підготовка до випускних екзаменів.

З року в рік 60—80% учнів закінчували це училище з оцінками "4" і "5" з фізики (див.: Народное образование.— 1988.—•№ 1).

На уроках М.М.Палтишева учні слухають музику, вірші, на все є час; музичні фрагменти, поезія органічно вписуються в урок, сприяють засвоєнню нового матеріалу. Яка ж величезна робота стоїть за всім цим, яка ерудиція і яка культура! Перед вивченням нового розділу проводяться своєрідні "рекламні" уроки, на яких застосовуються фізичні закони у різних сферах життя. Творчість Баха, Рєпіна, Пушкіна, Гріга, Чайковського, Крамського, Рождественського, Висоцького гармонійно зливається на уроках фізики з дослідами Галілея і Ньютона, Фарадея і Попова, Столетова і Кулона. Такі уроки розширюють кругозір учнів, підводять їх до широких життєвих узагальнень.

Наприклад, перед вивченням теми "Поверхневий натяг" зачитується уривок з "Бегущей по волнам" О.Гріна. Потім обговорюється суто фізична сторона фантастичного явища: чи може таке бути в дійсності, чи можна ходити по хвилях? Після цього .демонструється парадоксальний дослід Галілея "голка, що лежить на поверхні води", який свідчить, що залізо може плавати у воді. А потім фізика пояснює і реальний дослід, і фантазію Гріна.

Вивченню звукових хвиль передує прослуховування фортеп'янних п'єс П.І. Чайковського "Пори року". Створюється відповідна атмосфера, музика викликає в учнів романтичний настрій, замріяність, бажання займатися серйозною працею — вивченням фізики звукових явищ. Усе це добре вдається Палтишеву, діти його високо цінують, поважають, стиль його спілкування з учнями демократичний, він довіряє дітям, вимогливий і завжди щирий з ними. Не випадково М.М.Палтишев стверджує: "Головне в навчанні— не ми з нашими методиками, а вони — діти з їх плюсами і мінусами".

Педагогічна майстерність — ще один вид педагогічного досвіду. Це вміння вдосконалювати педагогічний процес, знаходити нестандартні рішення, використовувати досягнення педагогічної науки і практики. Наведемо приклади діяльності вчителів-майстрів педагогічної справи, добре відомих в Україні.

М.П.Гузик — одеський учитель хімії, розробив цілісну дидактичну систему, яка включає 5 основних типів уроків, що йдуть один за одним у певному порядку під час вивчення кожної теми. Перший урок нової теми — пояснення, розбір нового матеріалу. Далі — комбіновані семінарські заняття. Створено умови для індивідуального навчання, вчителі працюють з мінімумом домашніх завдань творчого характеру. (Див.: "Експериментальна школа-комплекс". — К.,1988 ).

Б.ІДегтярьов — учитель фізики 45-ї школи м.Донецька, кандидат педагогічних наук. Конструюючи педагогічний процес, він надає великої уваги мотивації учіння. Його кабінет — справжня виставка унікальних приладів, створених разом із учнями. Він застосовує замкнену телевізійну систему на уроках, давно використовує мікропроцесорну техніку, розробив оптимальні моделі поєднання різних форм навчання, запропонував раціональні способи поетапного контролю засвоєння знань учнів різного рівня розвитку.

Б.Н.Школьник — учитель математики 51-ї середньої школи м. Києва, намагається зацікавити учнів математикою, зробити процес навчання радісним, великої уваги надає позаурочній роботі з учнями: організовує роботу клубу знавців математики.

С.П.Логачевська — учителька початкових класів Балахівської школи Кіровоградської області, має досвід диференційованого підходу в організації навчально-виховного процесу. Вона систематично, глибоко і продумано вивчає рівні розвитку мислення учнів, темп письма і читання, оперативно виявляє готовність дітей до вивчення конкретного навчального матеріалу, створює умови для поділу дітей на тимчасові групи на уроці, переходу учнів з однієї групи до іншої залежно від рівня оволодіння конкретним матеріалом у системі уроків. Логачевська залучає дітей до виконання завдань за вибором, стимулює позитивні мотиви навчання, застосовує диференційовані завдання, перехід від колективних форм роботи до частково і повністю самостійних у межах уроку і в системі уроків.

Педагогічний талант — це не лише загальна обдарованість, душевна щедрість, повна самовіддача, захопленість і широка ерудиція, але й обов'язково неординарні вчинки, переступ звичних для школи канонів, творчість, яка прекрасно служить справі. На жаль, таких учителів зустрічаємо не часто, для цього потрібно побувати на конкурсі "Учитель року", який проводиться на місцевому, державному та міжнародному рівнях.

Наведемо приклади незвичайних уроків, які проводили вчителі — учасники першого Всесоюзного конкурсу "Учитель року" в 1990 р.

Учитель літератури В.Русецький проводив урок, присвячений распутинській "Пожежі". Почався він з питання: "Яке слово врятує нас від катастрофи". Школярі відповідали: "Людина", "Душа", "Віра", "Краса", "Учитель". "Ні, не вчитель, — сказав Русецький, — сім'я. Виховати душу здатне лише домашнє тепло, злагода між близькими людьми..."

Переможцем першого в СРСР конкурсу "Учитель року" (Росія, Москва) в 1990 р. став О.Є.Сутормін — словесник із

Тули. Він проводив непростий урок на тему "Моральні проблеми сучасної прози". Перед учнями були виставлені книги В.Распутіна "Живи і пам'ятай", Ч.Айтматова "Плаха", В.Астаф'єва "Цар-риба". Скільки в них складних ситуацій,які закінчуються трагічно! На уроці проводилася уміла, кропітка робота з літературним текстом, точно було знайдено емоційну інтонацію уроку; професійне володіння класом, прекрасна дикція, декламаторські дані властиві вчителеві. Учитель Сутормін на уроці найповніше розкрив себе, демонстрував незадоволення, біль, своє стремління до істини, до добра, до краси — що може бути переконливішим!

Учителька української мови та літератури з ліцею-інтернату м. Рівне Н.В.Сосюк стала переможницею Всеукраїнського конкурсу "Учитель року" в 1996 році.

Ось фрагмент її уроку. Пролунав дзвінок, у класі запанувала тиша. І полилася ніжно-журлива пісня "Ой журавко, журавко"... Так розпочався урок української літератури в 7-у класі, урок-туга за віршем Богдана Легшого "Видиш, брате мій"... І в уяві школярів виринає з сірої мряки журавлиний ключ, чується тужливе журавлине "кру-кру". Проникливі слова вчительки переплітаються з піснею, а її своєрідний голос робить урок чарівним. Скільки таких уроків, змістовно і організаційно наповнених, проводить ця вчителька! Урок причетності до рідної землі, урок філософського дослідження, урок-вихід на аналіз проблем Природи, Людини, Суспільства... Стрижнем у розвитку національної самосвідомості учнів є планування проведення нестандартних уроків літератури, зокрема в старших класах: урок-дослідження, урок-пам'ять, урок-совість, урок-плач, урок-молитва, урок-біль, урок-любов, урок-скорбота, урок-туга, урок-всепрощення , а в середніх класах — це урок-казка, урок-мудрість, урок-концерт. Тому уроки літератури, які в основному базуються на дискусійній основі і часто супроводжуються піснею, є насолодою для учнів, а різноманітність цих уроків — найвищим виявом емоційної наснаги і почуттів, великих можливостей для альтернативних учнівських думок.

Учитель-методист ЗОШ № 13 м. Рівне Мізюк Ірина Леонтіївна впродовж багатьох років здійснює з учнями фольклорні експедиції у найдревніші центри Рівненщини. Під час експедицій записано більше двохсот рідкісних народних пісень, що співаються^на Волині (вони увійшли до збірок "Ми у вічі сміялися смерті", 1992 р.; "Ми йшли до бою", 1993 р.; "Азалія", 1994, 1995р.). Багатий матеріал зібрано в рукописній збірці "Людина в її звичаях, традиціях, віруваннях".

І.Л.Мізюк засіває порятованими скарбами спраглі дитячі та юнацькі душі. Вона широко використовує матеріали фольклорних експедицій на уроках і в позакласній роботі, часто презентує зібрані матеріали перед школою. Літературно-творчий гурток "Світанок" навчає учнів цінувати художнє слово, відчувати його красу, робити спроби в літературі. Кожне заняття гуртка оригінальне за формою і змістом, об'єднується девізом, проводиться в "Світлиці" з багатою фантазією і вигадкою. Вміння і навички, набуті учнями в гуртку, знаходять практичне застосування на уроках літератури, немало учнів друкують власні вірші в пресі.

Учителька англійської мови, учитель-методист ЗОШ № 15 м. Рівне, переможець міжнародних конкурсних програм Франчук Олена Євгенівна успішно проводить інтегративні уроки, поєднуючи їх з предметами шкільного циклу: літературою народів світу, історією, географією, музикою. Учителька має багату фонотеку-записи музичних творів вітчизняних та зарубіжних авторів, фольклор, записи народних пісень, виконаних носіями мови (англ.), декламування поезії, оригінальних радіопередач, зразків різних мовних діалектів. О.Є.Франчук виготовляє разом із учнями і використовує на уроках багатий дидактичний матеріал оригінального країнознавчого характеру. Така робота дозволяє учням успішно засвоювати матеріал із предметів "Література Великобританії" та "Країнознавство Великобританії".

Наукова організація педагогічної праці.

Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.

Поняття про педагогічний досвід. Критерії передового досвіду.

Тема Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду

Педагогічний досвід — сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи,

Функції досвіду:основа педагогічної майстерності вчителя; джерело розвитку педагогічної науки.

Для вчителя важливо зрозуміти, що: а) знання тільки у шкільній практиці стають гнучкими і глибокими; б) досвід вимагає розширення і оновлення; в) має осмислюватись і бути творчим; г) має опиратися на науку; ґ) має спрямовуватись на "вузькі" місця педагогічного процесу, а не бути стихійним;

д) потрібно вивчати чужий досвід і порівнювати його зі своїм; е) педагогічний досвід має виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявленні закономірних зв'язків між його компонентами; є) педагогічний досвід вимагає експериментування.

Передовий педагогічний досвід — це творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практику роботи засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.

Для передового вчителя характерне науково-педагогічне мислення, яке характеризується здатністю: а) аналізувати виховні явища в цілісності, взаємозв'язку і взаємозалежності; б) простежити генезис впливу педагогічних взаємодій і впливів; в) співвіднести педагогічну дію з цілями і результатами навчання і виховання; г) поєднати у педагогічному мисленні всі типи і способи мислення; ґ) аналізувати і синтезувати педагогічні явища, розрізняти педагогічну істину і помилки; д) відмовитись від прийнятих шаблонів і стереотипів, шукати і знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії; е) використовувати нові ідеї в практичному і творчому пошуку; є) проявляти мислительну гнучкість і оперативність; ж) співвідносити тактичні і стратегічні дії.

Передовий педагогічний досвід характеризується такими показниками: новизна в діяльності педагога; висока результативність і ефективність; відповідність сучасним досягненням педагогіки і методики; стабільність; можливість творчого застосування досвіду іншими педагогами; оптимальність досвіду в цілісному педагогічному процесі.

 

Умовидля творчих пошуків і формування передового педагогічного досвіду: а) наявність добре підготовлених, творчо працюючих керівників шкіл і наукового консультанта; б) вибір суспільне значимої для школи і посильної для педагогічного колективу теми; в) чіткість і ясність мети і завдань творчого пошуку для всього колективу і кожного педагога; г) обгрунтований розподіл і кооперація праці; г) відповідна наукова і практична підготовка вчителів, озброєння їх теорією і методами творчого пошуку; д) створення в педаго­гічному колективі творчого настрою, здорового морально-психологічного клімату, сприятливих матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних і естетичних умов праці.

Шляхи виявлення і вивчення передового педагогічного досвіду: щоденні спостереження, наради, семінари-практикуми, конференції.

У практиці склалися такі форми і методи втілення передового досвіду: усні повідомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду у виступах педагогів у школі, на нарадах, курсах, семінарах представників народної освіти; письмові повідомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду у формі різних методичних листів, методичних розробок, статей в газетах і журналах, виданні брошур, монографій, збірників матеріалів конференцій і семінарів; наочно-демонстраційна популяризація передового педагогічного досвіду — влаштування виставок, спеціальних стендів при методкабінетах і т.п.

Основні ідеї педагогів-новаторів.

Деякі гуманістичні поради-заповіді В.О. Сухомлинськогопедагогам-практикам: знати дитину; виховання лише тоді стає реальною силою, коли воно грунтується на вірі в дитину; діти повинні приносити зі школи радість; жодна дитина не повинна відчувати, що вона невдаха, що вона нездібна; без здійснення надій не можна уявити собі правильного виховання дітей; без заохочення неможливе просування вперед; покарання — не сила, а слабкість вихователя! Сила в свідомості, а не в страху! Не допускайте окрик: "Сильні" засоби свідчать про ваше безсилля; їм, важким дітям, не вистачає головного — турботи, ласки, доброти. Дайте їм це — і вони перестануть бути важкими; якщо хочеш, щоб дитина була чесною, не закривай від неї на замок те, що для неї є привабливим; чим би не вабив дітей вогник, яким є для них учитель, у цій приваблюючій силі завжди є найголовніше — єдність духовного життя вчителів і учнів; у сто разів більше потрібно знати ніж ви сповіщаєте учням; поганий вчитель підносить істину, хороший вчить її знаходити; чим більше знатимуть учні про те, що не передбачено програмою, тим цікавішою стане для них ця наука; творча праця, захоплення улюбленою справою — це найвірніший шлях до серця дитини; школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книги і культ рідного слова.

В.Ф. Шаталов— учитель математики. Він висуває такі педагогічні ідеї: всі діти талановиті, всі діти — без винятку! — здатні успішно оволодіти шкільною програмою; позиція вчителя: вчитель повинен допомагати учневі усвідомити себе особистістю, пробудити потребу в пізнанні себе, життя, світу, виховати в ньому почуття людської гідності, складова якого — усвідомлення відповідальності за свої вчинки перед собою, товаришами, школою, суспільством; попереду —теорія; уроки відкритих думок — повідомлення; тактовна педагогіка; незвичайне краще запам'ятовується; зорова пам'ять — механізм надійності; письмове і магнітофонне опитування; опорні сигнали; без страху й докору; принцип відкритих перспектив; оцінювати по заслузі щодня; батькам теж потрібна перспектива; навчання — процес колективний; метод ланцюжка (перевірка розв'язання задач); учень повинен вчитися переможно.

Характерною особливістю досвіду В.Ф. Шаталоває: виділення таких доз навчального матеріалу, які охоплюють головне, істотне в ньому, навчання школярів алгоритмів виконання навчальних завдань, широке залучення школярів до самостійного виконання навчальних завдань у школі і вдома, оперативний контроль за засвоєнням навчального матеріалу всіма учнями класу. Позитивним у цьому досвіді є намагання виділити в навчальному матеріалі найістотніші елементи. Проте слід мати на увазі, що прагнення до скорочення термінів вивчення навчального предмета за рахунок кон­центрування уваги тільки на головних моментах змісту, без певного співставлення їх з допоміжними елементами знань, без здійснення учнями самої операції виділення істотного в матеріалі, може призвести до зниження розвиваючого впливу навчання, якщо не прийняти спеціальних засобів. Саме таким засобом є система самостійної роботи з розв'язування задач. Але надто великий обсяг задач з математики і фізики може знизити інтерес учнів до інших предметів.

Є. М. Ільїн— учитель-філолог висуває такі педагогічні ідеї: пошук опори (зв'язок з життям); побудова уроку на основі "яскравої конструктивної деталі", складного "морального питання", творчого прийому; скупа подробиця, не тільки спостерігати; мистецтво запитання; пробудити відвагу висловитися; запитуйте — відповідаю; здивувались — побачили!; завоювати увагу; про все і при всіх; навчити співпрацювати.

І. П. Іванов:діти самі вибирають предмет праці і намічають систему заходів; намагаються надати суспільну значимість справі; самі розподіляють між собою обов'язки і виконують їх; самоаналіз діяльності і самооцінка виконаних справ; організація дитячого самоврядування на демократичних засадах.

Ідеї педагогіки співпраці:використання багатства стосунків у колективі у виховних цілях; продумування форм і методів роботи з таким розрахунком, щоб діти взаємовиховувались; навчання учнів аналізувати свою діяльність і стосунки, єдність педагогів і учнів у навчально-виховному процесі; учіння без примусу; оптимістичний погляд на учня, його можливості; формування в учня об'єктивної самооцінки і ставлення до оточуючої дійсності.

Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки

14-11-2013Педагогіка (Ч.4)

Стаття на тему: Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки

Педагогічний досвід - це система педагогічних знань, умінь і навичок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-ціннісних ставлень, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Педагогічний досвід може бути масовим і передовим. Передовий педагогічний досвід формується

на основі масового завдяки оволодінню об'єктивними педагогічними закономірностями (Ю. К. Бабанський).

Передовий педагогічний досвід - це діяльність педагога, яка забезпечує стійку ефективність навчально-виховного процесу шляхом використання оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових систем навчання і виховання або вже відомих форм, методів, прийомів, засобів роботи на основі їх удосконалення.

Передовий педагогічний досвід розрізняють за обсягом і рівнем творчої самостійності його автора. За обсягом виділяють такі види досвіду: система роботи установи (школи, відділу народної освіти, методичного кабінету і под.); система роботи працівника (учителя, директора, інспектора-методиста тощо); вирішення важливої педагогічної проблеми у закладі освіти (моральне виховання учнів); вирішення важливої педагогічної проблеми у діяльності окремих педагогів (індивідуалізація навчання у процесі викладання математики); певні форми, методи і прийоми, які застосовуються у навчальному закладі; форми, методи і прийоми, якими послуговуються окремі педагоги.

За рівнем творчої самостійності виділяють такі види передового педагогічного досвіду: раціоналізаторський і новаторський .

Раціоналізаторський досвід - це досвід, створений у рамках відомих форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, який вирізняється новим оригінальним підходом до їх використання, що спричиняє підвищення якості навчання, виховання та управління.

Прикладом раціоналізаторського досвіду є досвід роботи вчительки початкових класів з м. Кіровограда С. П. Лога-чевської, сконцентрований на вмілу реалізацію в практичній діяльності ідей педагогічної науки з питань диференціації навчання. На основі розроблених структурно-логічних схем С. П. Логачевська здійснює диференційований підхід до учнів на всіх етапах засвоєння знань. Цьому сприяють диференційовані завдання, дібрані за ступенем складності й ступенем самостійності. Так, наприклад, на етапі закріплення навчального матеріалу диференціація навчальної роботи має таку послідовність: на першому етапі сильні учні виконують основне завдання самостійно, середнім надаються допоміжні матеріали (вказівка на зразок виконання, пам'ятки, додаткова конкретизація, запитання тощо), а слабші учні працюють з учителем; на другому етапі сильні учні виконують творче завдання, середні - основне, слабші - завдання, що супроводжуються допоміжними матеріалами. На третьому етапі сильні учні працюють над виконанням цікавого завдання, середні - творчого завдання, а слабші учні виконують основне завдання. На четвертому етапі всі учні виконують спільне завдання *.

Новаторський (від лат. novator - обновник) досвід - це досвід, який запроваджує і реалізує нові прогресивні ідеї, визначає нові шляхи вирішення окремих і загальних педагогічних завдань; використовує нові форми, методи, прийоми, системи діяльності, донині не відомі педагогічній науці та шкільній практиці; істотно модифікує відомі форми, методи й прийоми діяльності, переорієнтовуючи їх на вирішення сучасних завдань.

Новаторським є досвід донецького вчителя фізики В. Ф. Шаталова. В основі досвіду - виклад нового матеріалу укрупненими блоками, що спричиняє значне скорочення термінів вивчення окремих навчальних предметів. Це серйозно змінює технологію навчання. За методикою В. Ф. Шаталова робота над новим матеріалом охоплює такі етапи: І) розгорнуте, образноемоційне пояснення вчителем відібраних для уроку параграфів; 2) стислий виклад навчального матеріалу за опорним плакатом (збільшена копія аркуша з опорними сигналами); 3) вивчення опорних сигналів, які отримує кожний учень і вклеює їх у свої альбоми; 4) робота з підручником і аркушем опорних сигналів у домашніх умовах; 5) письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці; 6) відповіді за опорними сигналами; 7) постійне повторення й поглиблення раніше вивченого матеріалу.

Сім етапів роботи над теоретичним матеріалом забезпечують глибоке розуміння учнями теоретичних питань, що, в свою чергу, викликає бажання випробувати свої сили на практиці, а час, заощаджений на сконцентрованому вивченні теорії, уможливлює збільшення кількості розв'язуваних задач, урізноманітнює їх типологію, збільшує варіативність шляхів розв'язання.

На уроці пропонується еталон розв'язання типової задач і. Додому задається аналогічна задача, яку можуть розв'язати всі учні. Знання теорії обумовлює першу успішну спробу самостійного розв'язку задачі, що призводить до появи бажання самостійно працювати, розвиває смак самостійної роботи1.

Нову систему вивчення навчального матеріалу запропонував також одеський учитель хімії М. П. Гузик. Матеріал подається "великими порціями", тому планування вчителем кожної навчальної теми передбачає таку систему уроків: 1) уроки - лекції; 2) уроки - семінарські заняття; 3) уроки узагальнення і систематизації знань; 4) уроки захисту творчих завдань; 5) уроки - практикуми.

Урок - лекція складається з трьох частин. Спочатку коротко ( без деталізації) учитель викладає навчальний матеріал (до 7 хв.). Після цього протягом ЗО хвилин учитель пояснює той самий матеріал вдруге, але детальніше, дає інструктаж щодо індивідуального його вивчення кожним учнем. У підсумковій частині уроку (5-8 хв.) учитель втретє повертається до нового матеріалу, робить підсумки і подаг список літератури для домашнього опрацювання.

На уроці- семінарі здійснюється самостійне вивчення учнями навчального матеріалу на різному рівні складності, що забезпечується трьома програмами (програма А - на рівні творчого використання, програма В - відтворення отриманих знань на репродуктивному рівні, вміння застосовувати їх за аналогією; програма С - репродуктивне відтворення знань, застосування їх за зразком). Ці програми учні обирають самостійно. На уроці - семінарі застосовується групова форма роботи. Виконуючи завдання, учні використовують підручники, власні конспекти лекцій, а в разі потреби звертаються за консультацією до вчителя. Наприкінці уроку -семінару вчитель дає самостійну роботу.

На уроці-заліку узагальнюється і систематизується зас воєний матеріал. М іжпред метне узагальнення і систематизація знань відбуваються на уроці захисту творчих завдань. Такі уроки проводяться після вивчення великих розділів. Тематичні творчі завдання до цих уроків учні отримують заздалегідь. Над їх вирішенням працюють групами. На уроці з повідомленням про виконану роботу виступає керівник групи. Учитель підсумовує обговорення даного варіанта вирішення завдань1.

Педагогом-новатором є петербурзький учитель літератури Є. М. Ільїн. Суть досвіду - "навчаюче виховання", метою якого є моральне формування особистості засобами літератури, а не літературознавчі знання. Основний метод -морально-публіцистична інтерпретація тексту, зближення літератури з життям учня. Метод реалізується за допомогою прийомів: аналізу яскравої конструктивної деталі, складного морального питання, етичного монологу, мікродиспуту і под. Новизна досвіду - у сукупності прийомів, які розвивають самосвідомість, аналітичні художні здібності учня1 .

Справжнє відкриття зробив педагог - новатор із підмосковного Реутова І. П. Волков. Він розробив систему розвитку різнопланових здібностей учня шляхом вирішення оригінальних задач, виконання завдань і виготовлення різноманітних предметів без опори на зразки. При цьому замість уроків праці, малювання, позакласної роботи використовуються "блоки знань і умінь", а на зміну традиційним урокам приходять уроки навчання творчості. У результаті в учнів розвиваються пізнавальні, трудові, евристичні, винахідницькі здібності і передовсім у тих видах діяльності, які відповідають природній обдарованості; достовірно визначається професійна спрямованість.

За ініціативою І. П. Волкова в школі для кожного учня було заведено розроблену ним "Творчу книжку учня" -невеликий, віддрукований типографським способом зошит, у якому ведеться облік і оцінюється будь-яка творча робота учня, виконана за його ініціативою (модель, інструмент, вишивка і под.), участь у предметних олімпіадах, проведення занять з молодшими учнями, спортивні досягнення та інше. Все це пізніше відображається у характеристиці учня. І найголовніше - організований у такий спосіб точний облік творчих справ уможливив визначення нахилів і спричинив розвиток здібностей кожного .

Педагогічні інновації визначаються за допомогою критеріїв, які засвідчують ефективність того чи іншого нововведення. Беручи до уваги наявний досвід досліджень з педагогіки, визначають такі критерії передового педагогічного досвіду:

актуальність - критерій, який означає, шо досвід спрямований на розв'язання найважливіших проблем навчання, виховання і розвитку учнів;

оригінальність - означає, що в практиці роботи даного педагога, педагогічного колективу використовуються форми, методи, прийоми, засоби або їх системи, які ще не застосовувалися в умовах сучасної школи;

висока ефективність - досвід можна вважати передовим лише тоді, коли педагогом досягнуто вищих порівняно з масовою практикою результатів навчання, виховання і розвитку;

стабільність результатів - виявлений передовий педагогічний досвід характеризується стійкою ефективністю і стабільністю результатів протягом тривалого часу;

оптимальність - це витрати часу, зусиль учителів та учнів на досягнення результатів; оптимальними є ті інновації, що досягають високих результатів при найменших фізичних, розумових і часових витратах;

можливість творчого застосування передового педагогічного досвіду в масовій практиці

Наведені критерії використовуються на стадії первинного ознайомлення з досвідом, а також у процесі його аналізу та узагальнення. Висновок про наявність у тій чи іншій педагогічній діяльності передового досвіду робиться на основі обліку всіх показників, які представляють його загальні критерії. Відсутність хоча б одного з них не дає підстав вважати досвід передовим.

Інноваційна спрямованість діяльності вчителів включає і другу складову - впровадження досягнень педагогічної науки. Сучасні педагогічні ідеї, результати наукових досліджень з педагогіки і психології для учителів, керівників закладів освіти часто залишаються невідомими через відсутність своєчасної інформації. Поняття "впровадження" означає спеціально організовану систему вивчення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, обґрунтування доцільності їх впровадження, розвиток на цій основі потреби у застосуванні наукових результатів на практиці.

Технологія впровадження на практиці досягнень науки мас два етапи: вибір проблеми і організація роботи педагогічного колективу над проблемою .

Вибір проблеми передбачає виокремлення ідей, цілей, зав-дань, положень, висновків наукового дослідження. Це допомагає зосередити увагу на конкретному науково-методичному матеріалі, сконцентрувати на ньому всю творчу діяльність колективу: навчально-виховний процес, методичну роботу, самостійну роботу учителів та інше.

Організація роботи педагогічного колективу школи над проблемою складається з трьох етапів: підготовчого, дослідницького, підсумкового.

На підготовчому етапі створюється творча група, до складу якої входять досвідчені учителі, що володіють творчими здібностями. Очолює групу директор школи чи його заступник. Творча група обирає, формулює проблему, уточнює ЇЇ аспекти, які одержали теоретичне обґрунтування, знайомиться з можливим досвідом її вирішення в інших школах, регіонах країни. Далі творча група доводить до відома учителів програму дослідницької роботи, допомагає кожному учителю з урахуванням його інтересів, рівня знань, труднощів обрати творче завдання.

Стає майстром педагогічної праці звичайно той, хто відчув себе дослідником.

В. О. Сухомлинський

Можливі різні варіанти організації роботи над проблемою: коли всі учасники вивчають ті самі питання на різних об'єктах (наприклад, творчі завдання, які стосуються активізації пізнавальної діяльності учнів може вирішувати кожен учитель чи група учителів зі своєї спеціальності); коли різні учителі або групи працюють над різними аспектами даної проблеми; коли вивчення найбільш складних і важких науково-педагогічних і практичних питань доручається членам творчої групи, решта учителів вивчає їх діяльність і на цій основі вносить корективи у свою роботу. У всіх випадках учителі залучаються до дослідницької діяльності, яка вимагає цілеспрямованого вивчення досягнень науки, їх апробації у своїй практичній діяльності, пошуку кращих варіантів вирішення конкретних завдань.

На дослідницькому етапі учитель постійно звертається до теорії і передового досвіду, що дозволяє йому перебудовувати свою практику на дослідницькому рівні. У процесі дослідницької роботи апробуються прийоми і засоби тих чи інших методик, робляться узагальнення про йс ефективність, спеціально готуються уроки, виховні справи, інші педагогічні дії.

Узагальнені результати вивчення певного аспекту проблеми апробуються, уточнюються, після чого учителі виступають з доповідями про свій досвід, власні творчі знахідки. Одержані результати впроваджуються у практику всіх учителів школи.

У процесі роботи над проблемою керівники школи періодично проводять оперативні наради, на яких обговорюються досягнуті успіхи, розкриваються типові недоліки, організовується колективний обмін думками і виявляються ще не вирішені проблеми.

Підсумковий етап роботи над проблемою передбачає аналіз результатів і узагальнення накопиченого матеріалу. Головним висновком етапу є відповідь на те, як використання нових методів, прийомів, засобів вплинула на якість знань, умінь і навичок учнів, рівень їх розвитку і вихованості.

В умовах демократизації управління школою зростає самостійність кожного вчителя у виборі тих чи інших питань педагогічної діяльності, над якими він творчо працює. Водночас підвищується роль колективного пошуку. У будь-якому випадку кожен учитель потребує певної координації цієї діяльності, певної морально-психологічної обстановки - інноваційного середовища, яке забезпечує введення інновацій в освітній процес школи.

Admin

Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая

2 Виды педагогического опыта Выдающийся педагог КДУшинський, задав вопрос: \"Что такое педагогический опыт?\" Дает на него такой ответ: \"Большая или меньшая количество фактов воспитания, пережитых воспитателем Но, конечно, если эти и факты остаются только фактами, то они не дают опытности Они должны произвести впечатление на ум воспитателя, классифицироваться в нем по своим характерным особенностям, узагальнитися, стать мнением, и уже эта мысль, а не факт станет правилом воспитательной деятельности педагога \", и затем он выделяет главный признак передового педагогического опыта - наличие в нем определенной педагогической идеи,\" мысли \", которая и подлежит передаче другим учителям:\" передается мысль, выведенная из опыта, а не сам опытам досвід". В современной педагогической науке нет однозначного подхода к определению понятий \"педагогический опыт\", \"передовой опыт\", \"новационные опыт\" - это основные виды опыта, дадим их определения Опыт - это умение, которые формируются в деятельности, это производная от знаний и практики Педагогический опыт - это совокупность знаний, умений и навыков, полученных \"учителем в процессе учебно-воспитательной работы Педагогический опыт накапливается в конкретной деятельности педагога под влиянием специфики учебного заведения, стиля деятельности педколлектива, личностных качеств учителя, он формируется на основе педа агогичних знаний, является критерием истинности научно-методических рекомендаций, средством переноса теоретических положений в практику Массовый педагогический опыт отражает то, что есть в повседневной практикеі. Передовой педагогический опыт отражает то, чего можно достичь в обучении и воспитании и при каких условиях Передовой педагогический опыт - это высокое мастерство учителя и высокие педагогические результаты Пер редовий педагогический опыт - это оригинальный по содержанию, логике, методами и приемами вроде педагогической деятельности, дает лучшие результаты по сравнению с массовой практикой, это рубеж, на который нужно в вывести массовую практику В нем творчески отражаются достижения, выводы и рекомендации педагогической науки, реализуются выявленные закономерности, синтезуючись с личным опытом педагога Передовой опыт, связанный с научными рекомендациями, дает высокий педагогический эффект, вызывает интерес общественности, влияет на массовую практику Так, в 80-х годах немало учителей хорошо изучили теорию проб лемного обучения, познакомились с передовым опытом, творчески соединив его со своим педагогическим опытом, стилем работы, стали успешно развивать познавательную активность и самостоятельность учащихся и впоследствии сами стали передавать собственный опыт через показ уроков, чтения докладов, сообщений другим педагогам (особенно после Всесоюзной конференции 1980 г. в Ростове-на-Дону-Дону). Новаторский педагогический опыт - явление редкое Это педагогические открытия и изобретения, опыт воплощения в жизнь оригинальных идей, методов, приемов обучения и воспитания В новаторском опыте проявление вляються закономерности, еще неизвестные педагогической науке Опыт педагога-новатора требует от руководителей школ, ПТУ, работников методических служб, ученых пристального внимания, глубокого изучения и обгрунтува ния, поскольку этот опыт, как правило, несет на себе прогностические функции, опережает передовую практикику. Например, в книге \"Педагогический поиск\" описан опыт новаторов: ВФШаталов - донецкий учитель-новатор 80-х годов, излагая математику, сочетал целостный крупноблочная подход к изучению материала в связи с его поэлементно обработкой, развивал творческое мышление учащихся с помощью сигнальных опорных конспектов Он на уроке ставил оценку каждому ученику за весь объем материала при минимальных затратах времени Шаталов в своих книгах \"Куда и как исчезли тройки\" (И979), \"Педагогическая проза\" (1980), \"Точка опоры\" (1987), \"Эксперимент продолжается\" (1989) и других доказывает, что главное назначение его уроки в - воспитание Методика обучения за Шаталовым основана на воспитательном подходе Стимулом для обучения является не оценка, а желание решать задачи, интерес к учебе, осознание долга, ответст дальности, самоуважение, самооценка Демократизация обучения в ВФШаталова проявляется следующим образом: самостоятельную работу пишут все, а оценки в журнал выставляются только с согласия ученика (можно переделать зав дания) Взаимоотношения \"учитель-ученик\", \"ученик-коллектив-учениктив-учень" становятся мощным двигателем интенсификации учебной деятельности, развития коллективизма в труде ВФШаталов создал целостную новаторскую систему обучения, которая базируется на психолого-педагогических идеях АСМакар ренко, ЛВЗанкова, ВВДавидова, ДБЕльконина и других ученинших учених. Индивидуальный влияние на личность ребенка через творческий коллектив присущ учителю труда и черчения из Подмосковья ИПВолкову Он, опираясь на опыт коммуны им ФЕДзержинського, созданной АСМакаренк ком, выдвинул и практически осуществил важную идею раннего выявления и развития склонностей, способностей учащихся Для этого, считает Игорь Павлович, нужно предоставить всем, начиная с первого класса, спро бывать свои силы в любых видах деятельности В творческую комнату Волкова приходит любой ученик (независимо от возраста, успеваемости, времени года), включается в любую работу: конструирование моделей и мак етив, занятия лепкой, резьбой, инкрустацией по дереву Здесь нет никаких ограничений инициативы школьника - ни в выборе темы, ни в способах и сроках выполнения, ни в объеме помощи со стороны взрослых О к инцевий результат самостоятельно выбранной и выполненной работы свидетельствует запись в творческой книжке, которая выдается учащемуся после окончания школы и за которой можно увидеть наклоны, практические умения, уровень развития способностей (См.: \"Учим творчеству\" - М, 1988у". — М., 1988). ШОАмонашвили научно обосновал и проверил на практике содержание и принципы работы с шестилетним детьми, младшими школьниками, которые способствуют становлению социально значимых мотивов в учении, гуманизации п процесса обучения (См.: В школу - с шести лет - М, 19861986). В 80-е годы московская учительница СМЛисенкова разработала систему управления опережающим обучением младших школьников, которая дает ребенку радость успеха, вооружает способами обучения и саморегуляции учебных льно-воспитательной деятельности (См.: Когда легко учиться - М, 19811981). Ленинградский словесник ЕМИльин изобрел путь для ускорения духовного развития учащихся, сделав преподавания литературы уроками познания жизни и себя, уроками нравственного прозрения, человековедения (См. в: Искусство общения - М, 1982; Путь к ученику - М, 1989,1989 ). В конце 80-х годов, в начале 90-х увидели свет книги: \"Письмо в будущее\", \"Школа над Роси\" - о передовой и новаторский опыт народного учителя ОАЗахаренка; СГШумана \"Родительские тревоги\": с дос свиду психологической службы; ИАДружинина \"С открытым сердцем\": из опыта работы учителя химии ЛВМаховои; ООКатоликова \"Моя семья\" - об опыте Сыктывкарский школы-интерната для детей-сырыеітей-сиріт. ООЗахаренко - директор Сахновскую школы на Черкасщине, в ней побывали сотни тысяч экскурсантов и среди них - не только учителя, специалисты народного образования, студенты, ай школьники Юных экскурсантов удивляет Сахновская экзотика: телескоп, планетарий, картинг, дельтаплан, самолет (не модель), сконструированный и построенный в школьном автогуртку, и многое другое, казалось бы, для села не властивогого. Для ОАЗахаренка школа - это не учебные помещения с прекрасными кабинетами, не наглядная агитация Школа - это высокий дух, мечта, идея, которая захватывает сразу трех - учителя, ребенка и родителей, и сразу же реал лизируется Более 40 лет проработал в школе ОАЗахаренко, из них ни дня не потрачено зря Яркая черта ОАЗахаренка - если можешь чем-то одарить людей, никогда не пропускай такой возможности Яд ро воспитательной системы в школе ОЗахаренка составляют 5 элементов: целеустремленность, комплексный подход к обучению и воспитания, деятельностный подход, сочетание индивидуального и коллективного подхода, ство ние условий для наилучших результатов Источником информации о ребенке, результатом труда учителей является \"Табель успеваемости и воспитанности\", в котором выставляются оценки за воспитанность и по предметам не только в читель, но и классом, самим учеником и родителями В школе еще в начале 80-х годов действовало 5 центров (2 учебных, по труду, идеологический и здоровьей і здоров'я). Педагогическая пресса немало писала о ММПалтишева, одесского физика СПТУ № 1 Его опыт поэтапной системы изучения физики в ПТУ не раз анализировался министерскими комиссиями, о нем докладывали на В Всесоюзных педагогических чтениях (1981 -1988 г), на советах Академии педагогических наук На базе СПТУ № 1 г Одессы был создан республиканскую и всесоюзную школу передового опыта по совершенствованию изложения ния физики в ПТУ поэтапно организации изучения физики можно представить в целостном виде таким образом чином: § 1 этап - выявление и ликвидация пробелов в знаниях учащихся по физике; § 2 этап - создание микроклимата, воспитание веры в успех; § 3 этап - овладение приемами обучения, ученики учатся учиться; § 4 этап - изучение физики с использованием зачетной системы; § 5 этап - подготовка к выпускным экзаменам Из года в год 60-80% учеников заканчивали это училище с оценками \"4\" и \"5\" по физике (см.: Народное образование-1988 - • № 1) На уроках ММПалтишева ученики слушают музыку, стихи, на все есть время; музыкальные фрагменты, поэзия органично вписываются в урок, способствуют усвоению нового материала Какая огромная работа стоит за всем этим, я которая эрудиция и какая культура! Чайковского, Крамского, Рождественского, Высоцкого гармонично сливается на уроках физики с опытами Галилея и Ньютона, Фарадея и Попова, Столетова и Кулона Такие уроки расширяют кругозор учащихся подводят их к широких жизненных обобщениеьнень. Например, перед изучением темы \"Поверхностное натяжение\" зачитывается отрывок из \"Бегущей по волнам\" огрин Затем обсуждается чисто физическая сторона фантастического явления: может ли такое быть в действительности, можно на ходить по волнам? и фантазию Гринріна. Изучению звуковых волн предшествует прослушивание фортепьянних пьес ПИ Чайковского \"Времена года\" Создается соответствующая атмосфера, музыка вызывает у учащихся романтическое настроение, мечтательность, желание занимать ся серьезной работой - изучением физики звуковых явлений Все это хорошо удается Палтишеву, дети высоко ценят, уважают, стиль его общения с учениками демократический, он доверяет детям, требовательным и и всегда искренен с ними Не случайно ММПалтишев утверждает: \"Главное в обучении-не мы с нашими методиками, а они - дети с их плюсами и минусаминусами". Педагогическое мастерство - еще один вид педагогического опыта Это умение совершенствовать педагогический процесс, находить нестандартные решения, использовать достижения педагогической науки и практики Приведем примеры деятельности и учителей-мастеров педагогического дела, хорошо известных в Украинні. МПГузик - одесский учитель химии, разработал целостную дидактическую систему, которая включает 5 основных типов уроков, идущих друг за другом в определенном порядке при изучении каждой темы Первый урок новой темы и - объяснение, разбор нового материала Дальше - комбинированные семинарские занятия Созданы условия для индивидуального обучения, учителя работают с минимумом домашних заданий творческого характера (См.: \"Экспе риментально школа-комплекс \"- К, 1988К.,1988 ). БИДегтярьов - учитель физики 45-й школы мДонецька, кандидат педагогических наук Конструируя педагогический процесс, он придает большое внимание мотивации учения Его кабинет - настоящая выставка уникальных прил приборов, созданных вместе с учениками Он применяет замкнутую телевизионную систему на уроках, давно использует микропроцессорную технику, разработал оптимальные модели сочетания различных форм обучения, предложенные вал рациональные способы поэтапного контроля усвоения знаний учащихся разного уровня развитиявитку. БНШкольник - учитель математики 51-й средней школы г.Киева, пытается заинтересовать учеников математикой, сделать процесс обучения радостным, большого внимания предоставляет внеурочной работе с учащимися: организует р работу клуба знатоков математикики. СПЛогачевська - учительница начальных классов Балахивськои школы Кировоградской области, имеет опыт дифференцированного подхода в организации учебно-воспитательного процесса Она систематически, глубоко и прод думали изучает уровне развития мышления учащихся, темп письма и чтения, оперативно выявляет готовность детей к изучению конкретного учебного материала, создает условия для разделения детей на временные группы на уроке, перехода учеников из одной группы в другую в зависимости от уровня овладения конкретным материалом в системе уроков Логачевська приобщает детей к выполнению задач по выбору, стимулирует позитивные моти вы обучения, применяет дифференцированные задания, переход от коллективных форм работы к частично и полностью самостоятельных в пределах урока в системе уроковоків. Педагогический талант - это не только общая одаренность, душевная щедрость, полная самоотдача, увлеченность и широкая эрудиция, но и обязательно неординарные поступки, преступление привычных для школы канонов, творчество, прек красно служит делу К сожалению, таких учителей встречаем не часто, для этого нужно побывать на конкурсе \"Учитель года\", который проводится на местном, государственном и международном уровнях. Приведем примеры необычных уроков, которые проводили учителя - участники первого Всесоюзного конкурса \"Учитель года\" в 1990 г Учитель литературы ВРусецький проводил урок, посвященный распутинський \"Пожары\" Начался он с вопроса: \"Какое слово спасет нас от катастрофы\" Школьники отвечали: \"Человек\", \"Душа\", \"Вера\", \"Красота\", \"Уч читель \"\" Нет, не учитель, - сказал Русецкий - семья Воспитать душу способно лишь домашнее тепло, согласие между близкими людьмидьми..." Победителем первого в СССР конкурса \"Учитель года\" (Россия, Москва) в 1990 г стал ОЕСутормин - словесник с Тулы Он проводил непростой урок на тему \"Нравственные проблемы современной прозы\" Перед учениками были выставлены книги ВРаспутина \"Живи и помни\", ЧАйтматова \"Плаха\", ВАстафьева \"Царь-рыба\" Сколько в них ст готовых ситуаций, которые заканчиваются трагически! ия, декламаторськи данные присущие учителю Учитель Суторминои на уроке полно раскрыл себя, демонстрировал недовольство, боль, свое стремление к истине, к добру, к красоте - что может быть убедительные шимивішим! Учительница украинского языка и литературы из лицея-интерната м Ровно НВСосюк стала победительницей Всеукраинского конкурса \"Учитель года\" в 1996 году Вот фрагмент ее урока Раздался звонок, в классе воцарилась тишина И полилась нежно-грустная песня \"Ой Журавко, Журавка\" Так начался урок украинской литературы в 7-классе, урок-тоска по стихотворению Богдана а легче \"Видишь, брат мой\" И в воображении школьников возникает из серой мороси журавлиный ключ, слышится жалобный Журавлиное \"кру-кру\" Проницательные слова учительницы переплетаются с песней, а ее своеобразный голос делай во урок волшебным Сколько таких уроков, содержательно и организационно наполненных, проводит эта учительница! оды, Человека, Общества Стержнем в развитии национального самосознания учащихся является планирование проведения нестандартных уроков литературы, в частности в старших классах урок-исследование, урок-память, урок-с овисты, урок-плач, урок-молитва, урок-боль, урок-любовь, урок-скорбь, урок-тоска, урок-всепрощения, а в средних классах - это урок-сказка, урок-мудрость, урок-концерт Поэтому ному базируются на дискуссионной основе и часто сопровождаются песней, является наслаждением для учащихся, а разнообразие этих уроков - высшим проявлением эмоциональной сил и чувств, больших возможностей для альтерн ативних ученических Думойнівських думок. Учитель-методист СОШ № 13 г Ровно Мизюк Ирина Леонтьевна протяжении многих лет осуществляет с учениками фольклорные экспедиции в древние центры Ровенской Во время экспедиций записано более двухсот редкий чественных народных песен, которые поются ^ на Волыни (они вошли в сборники \"Мы в глаза смеялись смерти\", 1992 г., \"Мы шли к бою\", 1993 г, \"Азалия\", 1994, 1995) Богатый материал собран в рукописной эти \"Человек в ее обычаях, традициях, верованияханнях". ИЛМизюк засевает спасенных сокровищами жаждущие детские и юношеские души Она широко использует материалы фольклорных экспедиций на уроках и во внеклассной работе, часто представляет собранные материалы перед д школой Литературно-творческий кружок \"Рассвет\" обучает учеников ценить художественное слово, чувствовать его красоту, делать попытки в литературе Каждое занятие кружка оригинальное по форме и содержанию, объединяется девизом проводится в \"Горнице\" с богатой фантазией и выдумкой Умения и навыки, приобретенные учащимися в кружке, находят практическое применение на уроках литературы, немало учеников печатают свои стихи в п рес пресі. Учительница английского языка, учитель-методист СОШ № 15 г Ровне, победитель международных конкурсных программ Франчук Елена Евгеньевна успешно проводит интегративные уроки, сочетая их с предметами школьно ого цикла: литературой народов мира, историей, географией, музыкой Учительница имеет богатую фонотеку-записи музыкальных произведений отечественных и зарубежных авторов, фольклор, записи народных песен, исполненных носителями языка (англ), декламации поэзии, оригинальных радиопередач, образцов различных языковых диалектов ОЕФранчук производит вместе с учениками и использует на уроках богатый дидактический материал оригинал ьного страноведческого характера Такая работа позволяет учащимся успешно усваивать материал по предметам \"Литература Великобритании\" и \"Страноведение Великобританииитанії".