- •Тема 1. Іпотека у забезпеченні кредитних зобов’язань
- •1.1. Суть та необхідність забезпечення кредитних зобов’язань
- •1.2. Поняття іпотеки, види та форми іпотеки.
- •1.3. Юридичний і економічний зміст іпотеки.
- •1.4. Іпотечний капітал і форми його руху
- •1.5. Класифікація та види іпотеки . Вплив на неї різних факторів.
- •Тема 2 Нерухомість як предмет іпотеки
- •2.1. Характеристика об'єктів нерухомості.
- •2.2.Родові та власні ознаки об”єктів нерухомості.
- •2.3. Особливості нерухомості як товару.
- •2.4. Класифікація об'єктів нерухомості
- •2.5. Особливості нерухомості як товару.
- •2.6. Правове забезпечення прав власності на об'єкти нерухомості
- •5.5. Етапи життєвого циклу нерухомості:
- •2.7. Державна реєстрація об'єктів нерухомості
- •2.8. Органи державної реєстрації нерухомості
- •2.9. Порядок здійснення державної реєстрації нерухомості
- •Тема 3. Ринок нерухомості
- •3.1. Характеристика ринку нерухомості
- •3. 2. Функції ринку нерухомості
- •3. 3. Класифікація ринку нерухомості
- •3.4. Операції, здійснювані з нерухомим майном:
- •3.5. Суб’єкти ринку нерухомості та їх функції
- •3.6. Економічна природа та роль девелопменту. Поняття поняття про девелоперський проект
- •Тема 4 : Первинний і вторинний іпотечний ринок
- •Тема 5. Іпотечні цінні папери Характеристика заставного листа.
- •Іпотечні облігації, їх характеристика та види
- •Іпотечні сертифікати, їх характеристика та види
- •Тема 6.Організація процесу кредитування під заставу нерухомого майна.
- •6.1. Етапи процесу кредитування під заставу нерухомого майна
- •6.2. Зміст та характеристика іпотечного кредиту.
- •6.3.Види і типи іпотечних кредитів.
- •Сутність іпотечного портфелю.
- •Тема 7. Методологія оцінки об”єктів нерухомості.
- •2.Оцінювачі об”єктів нерухомості та їх функції.
- •3. Ціна об”єктів нерухомості та фактори що на неї впливають.
- •4. Види вартості об”єктів нерухомості:
- •5. Принципи і етапи оцінки.
- •Застосування витратного (майнового) підходу
- •1. Фізичний знос
- •Функціональний знос, грн..
- •Накопичений знос, грн..
- •Визначення вартості з урахуванням зносу, грн..
- •7. Застосування порівняльного (ринкового) підходу
- •8. Застосування доходного підходу
- •Тема 9. Особливості функціонування різних видів іпотеки. (пит. 1-4 на самостійне опрацювання)
- •9.1. Земля як предмет іпотеки.
- •9.2. Роль Земельного Кодексу України у визначенні прав власності на землю.
- •9.3. Характеристика земельної ділянки та класифікація земель.
- •9.4. Специфічні властивості землі як товару.
- •9.5. Грошова оцінка земель як складова державного земельного кадастру.
- •Тема 10. Ризики іпотечного кредитування та механізм управління ними.
- •До ризиків іпотечного кредитування належать:
1.2. Поняття іпотеки, види та форми іпотеки.
Іпотека — (від грецьк. hipotheke — застава) — застава нерухомості (землі, будівель, споруд тощо) як засіб забезпечення позики, іпотечного кредиту.
Для іпотеки характерно, що заставлене майно залишається в розпорядженні боржника. Іпотека надає переважне право банкові задовольнити свої вимоги до боржника в межах вартості заставленого майна. У разі неплатоспроможності боржника вимоги кредитора задовольняються коштами з виторгу від реалізованого майна.
Один зі словників наводить таке визначення: «Іпотека — англ.: тоrtagage; нім. Нуроtheke; фр.: hipotheque; — передача в заставу землі та іншого нерухомого майна з метою отримання кредитної позички, так званого іпотечного кредиту або кредиту під заставну». Німецьке законодавство визначає іпотеку як право використання нерухомого майна у визначеному законом порядку шляхом користування цим майном або через його відчуження. Власник обтяженого іпотекою нерухомого майна може і надалі передавати це майно у спадок, відчуджувати його і користуватися чи розпоряджатися ним в інший спосіб, оскільки іпотечний закон цього не забороняє.
Закон України “Про іпотеку” визгначає : “Іпотека- вид забезпечення виконання зобов”язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов”язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом”.
Отже, іпотека, по-перше, — це застава нерухомого майна з метою забезпечення зобов'язання і, по-друге, — це право звернення стягнення на заставлене нерухоме майно відповідно до чинного законодавства, змісту іпотечної угоди та (або) рішення суду.
Заставлене нерухоме майно залишається в користуванні заставодавця, а заставодержатель у разі невиконання зобов'язання боржником має право на задоволення своєї вимоги за рахунок заставленого майна.
Нерухомим майном (нерухомістю) є земельні ділянки та все, що розташоване на цих ділянках і тісно пов'язане з ними, тобто об'єкти, переміщення яких неможливе без їхнього руйнування або зміни їхнього призначення (будівлі, споруди, багаторічні насадження тощо). До нерухомого майна відносять також повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання і космічні об'єкти.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомості:
1.Підприємство(його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс;
2.Будівлі та споруди
3.Житлові будинки, квартири і частини житлових будинків.
4. Земельна ділянка
5.Готелі, будинки відпочинку, дачі, садові будиночки тв інші будівлі й приміщення, не призначені для постійного проживання.
6.Повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання і космічні об”єкти.
7. Незавершені будівництвом об”єкти нерухомості, а такожматеріали й устаткування, що заготовлені для іх будівництва.
8.Ділянки надр, відоособлені водні об”єкти.
9.Ліси, багаторічні насадження.
Розміщені на землі об”єкти нерухомості міцно з нею зв”язані, тому застава будинків, споруджень, підприємств, відособлених водних об”єктів і багаторічних насаджень практично неможлива без одночасної застави відповідних земельних ділянок. Це визначає особливу роль землі у сфері заставних відносин.
Предметом іпотеки не може бути:
Об”єкти державної і комунальної власності, приватизація яких заборонена законом, національні, кільтурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.