- •Р еферат
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження спільної діяльності в соціальній психології
- •Аналіз літератури за проблемою дослідження спільної діяльності в роботах вітчизняних та зарубіжних психологів
- •Загальна характеристика та умови спільної діяльності
- •Розвиток спільної діяльності в онтогенезі
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2. Експериментальне дослідження уміння і готовності особистості до спільної діяльності
- •2.1. Команда та колектив як суб’єкти спільної діяльності
- •2.2. Дослідження соціально - психологічних особливостей
- •2.3. Психологічний та статистичний аналіз результатів
- •Гістограма за результатами методики «Діагностика потенціалу комунікативної імпульсивності» (в.А. Лосенков)
- •Гістограма за результатами методики «Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності» (в.В. Бойко)
- •Гістограма за результатами методики «Діагностика прийняття інших» (за шкалою р. Фейя)
- •2.4. Практичні рекомендації щодо покращення ефективності спільної колективної діяльності
- •Висновки до розділу 2
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Питання до методики «Діагностика потенціалу комунікативної імпульсивності» (в.А. Лосенков)
- •Результати проведення методики «Діагностика потенціалу комунікативної імпульсивності» (в.А. Лосенков)
- •Питання до методики «Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності» (в.В. Бойко)
- •Результати проведення методики «Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності» (в.В. Бойко)
- •Питання до методики «Діагностика прийняття інших» ( за шкалою р. Фейя)
- •Результати проведення методики «Діагностика прийняття інших» (за шкалою р. Фейя)
2.2. Дослідження соціально - психологічних особливостей
уміння і готовності особистості до спільної діяльності
Для дослідження уміння і готовності особистості до спільної діяльності використовувалися наступні методики: діагностика потенціалу комунікативної імпульсивності (В.А. Лосенков); визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (В.В. Бойко); діагностика прийняття інших ( за шкалою Р. Фейя).
Діагностика потенціалу комунікативної імпульсивності В.А. Лосенкова (див. Додаток А).
Інструкція. Пропонований тест-опитувач містить 20 питань (питання до методики див. у Додатку А). До кожного з питань дана шкала відповідей. Уважно прочитайте кожне питання й обведіть кружечком номер обраної вами відповіді. У тесті немає «поганих» або «гарних» відповідей [19, с. 38]. Постарайтеся відчути себе вільно й відповідати щиро. Надавайте перевагу тій відповіді, яка першою приходить вам у голову.
Обробка результатів.
У процесі обробки результатів підраховують величину показника імпульсивності ПІ. Він являє собою суму балів, набрану по шкалах усього тесту-опитувача.
У даному тесті-опитувачі чотирибальна шкала відповідей.
Для питань 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 13, 16 номер шкали відповідає кількості балів, тобто 1, 2, 3 або 4.
Для питань 4, 6, 7, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 19, 20 бали підраховуються по шкалі у зворотному порядку, тобто шкалі 1 відповідають 4 бала; шкалі 2 — 3 бала, шкалі 3 — 2 бала й шкалі 1 — 4 бала.
Таким чином, показник імпульсивності може варіювати в різних людей від 20 до 80 балів.
Аналіз результатів.
Імпульсивність — це риса, протилежна вольовим якостям: цілеспрямованості й наполегливості. Чим більше величина показника імпульсивності ПІ, тем вище імпульсивність.
Рівень імпульсивності може бути охарактеризований як високий, середній і низький.
Якщо величина ПІ перебуває в межах 66-80, то імпульсивність високого рівня, тобто виражена сильно; якщо величина ПІ від 35 до 65, то рівень середній, імпульсивність помірна, а якщо 34 і менш — то імпульсивність низького рівня. Високий рівень імпульсивності характеризує людину з недостатнім самоконтролем у спілкуванні й діяльності. Імпульсивні люди часто мають невизначені життєві плани, у них немає стійких інтересів, захоплюються то одним, то іншим [19, с. 44].
Люди з низьким рівнем імпульсивності, навпаки, цілеспрямовані, мають ясні ціннісні орієнтації, проявляють наполегливість у досягненні поставлених цілей, прагнуть доводити почату справа до кінця.
Якщо імпульсивність висока, то слід скласти програму самовиховання, спрямовану на її зниження й збільшення цілеспрямованості. При цьому слід урахувати особливості локусу суб'єктивного контролю.
Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В.В. Бойко (див. Додаток Б).
Призначення. Відмінністю даної методики є не тільки доступність, але й широта й інтегральність діагностичного діапазону. Вона дозволяє визначити крім тонких форм проявів агресивності й потребу в ній, і ступінь агресивного зараження, і здатність до гальмування, і способи перемикання агресивності.
Інструкція. У бланку для відповідей проставте свої відповіді — «так» або «ні» поруч із номером судження (питання до методики див. у Додатку Б).
Обробка даних. Опитувач дозволяє вивести «індекс агресії» в діапазоні від 0 до 55 балів. За кожну відповідь, що відповідає «ключу», нараховується один бал; чим вище оцінка, тим більше проявляється вимірюваний показник агресивності [19, с. 52].
Інтерпретація даних.
Низький рівень агресії ( від 0 до 8 балів) звичайно свідчить про нещирість відповідей респондента, про його прагнення відповідати соціальній нормі. Такі показники зустрічаються в людей зі зниженою самокритичністю й завищеними домаганнями.
Невисокий рівень агресії (9-20 балів) відзначається в більшості опитуваних. Він звичайно буває обумовлений спонтанною агресією й сполучений з невмінням перемикати агресію на діяльність і неживі об'єкти (у цьому, можливо, немає необхідності).
Середній рівень агресії (21-30 балів) звичайно виражається в спонтанності, деякій анонімності й слабкій здатності до гальмування.
Підвищений рівень агресії ( від 31 до 40 балів). До атрибутів, характерних для її середнього рівня, звичайно додаються показники розплати, провокації.
Високий рівень агресії (41 і більш балів) пов'язаний з одержанням задоволення від агресії, перейняттям агресії юрби, провокуванням агресії в навколишніх.
Діагностика прийняття інших за шкалою Р. Фейя (див. Додаток В).
Інструкція. Уважно прочитайте (прослухайте) судження опитувача. Варіанти відповідей по всіх судженнях дані на спеціальному бланку. Якщо ви вважаєте, що судження вірне й відповідає вашому уявленню про себе й інших людей, то в бланку відповідей напроти номера судження відзначте ступінь вашої згоди з ним, використовуючи запропоновану шкалу (у дужках позначений бал, який начисляється за відповідь по прямим пунктам):
практично завжди (0 балів);
часто (1 бал);
іноді (2 бали);
випадково (3 бали);
дуже рідко (4 бали).
Зворотні судження відзначені зірочкою(*). По зворотнім судженням бали начисляються в зворотному порядку (питання до методики див. у Додатку В).
Обробка й інтерпретація результатів. Підраховується сума балів, набрана випробуваним. Сума балів може бути в діапазоні від 0 до 72.
60 балів і більше — високий показник прийняття інших;
45-60 балів — середній показник прийняття інших з тенденцією до високого;
30-45 балів — середній показник прийняття інших з тенденцією до низького;
30 балів і менше — низький показник прийняття інших [19, с. 27].
