- •Пз 1, 2, 3, 4. 1. Випадкові події, простір подій
- •Пз 1, 2, 3, 4. 2. Операції з випадковими подіями. Алгебра подій
- •Пз 1, 2, 3, 4. 3. Формули комбінаторики Элементы комбинаторики
- •Пз 1, 2, 3, 4. 4. Зразки розв’язування задач
- •5.1. Ймовірності у дискретних просторах елементарних подій. Класичне означення ймовірності
- •Приклад розв’язання задачі
- •Приклад розв’язання задачі
- •5.3 Аксіоми теорії ймовірностей
- •Приклад розв’язання задачі
- •5.4. Частота абсолютная и относительная. Статистическое определение вероятности
Пз 1, 2, 3, 4. 4. Зразки розв’язування задач
4.1 . Побудова математичної моделі стохастичного експерименту.
Приклад 1. Експеримент – гральний кубик, на гранях якого вибито очки від 1 до 6, кидають один раз. Простір елементарних подій – множина чисел {1, 2, 3, 4, 5, 6}.
Приклад 2. Експеримент – гральний кубик, кидають два рази або кидають два гральні кубики. Простір елементарних подій множина чисел {1, 2, 3, 4, 5, 6} у другому – множина двозначних чисел { 11, 12, ... , 16, 21, 22, ... , 26, … , 61, 62, ... , 66 } – усього 36 елементарних подій (або наслідків).
Приклад
3. Нехай простір елементарних подій
деякого ймовірносного експерименту
.
Тоді,
наприклад,
підмножина
є подія,
яка складається з елементарних подій
і настає,
якщо настає якась одна з цих елементарних
подій.
Про події
кажуть,
що вони утворюють подію А або сприяють
події А.
Приклад
4. Гральний кубик кидають один раз.
Подія
– вірогідна,
подія
– неможлива,
подія
– випадкова.
Вірогідну
подію позначають буквою Ω,
неможливу символом
(пуста множина), випадкові події позначають
великими буквами латинського алфавіту
А, В,
С, ... .
Гральну
кісточку кидають один раз.
Події
,
– несумісні,
а події А і
– сумісні.
4.2. Алгебра подій.
Приклад 5. Гральний кубик кидають один раз. Подія А – випадало парне число очок і подія – однакові.
Приклад
6. Експеримент – гральний
кубик кидають один раз.
Якщо
,
то
.
Зазначимо,
що подія А
і
несумісні і, що
,
,
.(Е
інший вид запису Ω)
Приклад
7. Експеримент – точку
кидають на площину.
Нехай подія А полягає у влученні точки
в область А,
подія В – у влученні точки в область В,
тоді подія
полягає у влученні точки
в заштриховану область (
див.
рис.
1.1.
).
Рисунок 1.1
Наведені рисунки називаються діаграмами Венна ( зліва для несумісних, справа для сумісних подій ).
Діаграми Венна для добутку двох несумісних і сумісних подій мають вигляд:
Рисунок 1.2
Для
лівої діаграми
.
Діаграми Венна для різниці двох несумісних і сумісних подій мають вигляд:
Е
Рисунок 1.3
Приклад
8. Події
(
),
які полягають у влученні точки у
відповідні області (
див.
рис.
1.4
), у
сукупності несумісні,
а парами сумісні.
Мають місце співвідношення ( закони або формули двоїстості де Моргана ):
і
,
або
для n
подій
і
.
Рисунок 1.4
Довести ці рівності можна, наприклад, використовуючи таблиці, в яких перебрано всі можливі випадки настання (ненастання) задіяних у них подій. Так, для першої з них маємо
|
|
|
|
|
|
|
– |
– |
– |
+ |
+ |
+ |
+ |
– |
+ |
+ |
– |
+ |
– |
– |
+ |
– |
+ |
– |
– |
+ |
– |
+ |
+ |
+ |
– |
– |
– |
– |
|
|
|
|
|
|
|
Тут «+» означає настання, «–» – ненастання події. Однаковість помічених стовпців і означає правильність рівності.
Приклад 9. Виконують один за одним три постріли з рушниці. Нехай ( ) – влучення в і – му пострілі. Необхідно складні події:
А – три влучення;
В – три промахи;
С – хоча б одне влучення,
виразити через елементарні події ( ).
Розв′язання:
– суміщення
всіх трьох елементарних подій
(
);
;
.
Приклад 10. Формула
D
=
C
+ A
–
C
еквівалентна формулі
,
де цифри задають порядок операцій над подіями.
Приклад 11. Спростити подію
Розв′язання.
.
Приклад 12. Зазначимо, що всі операції над подіями можна замінити лише двома операціями – заперечення і додавання, або заперечення і множення. Сказане випливає з формули де Моргана і співвідношень
і
.
4.3. Комбінаторика.
Приклад
13. Маємо набір букв
.
З набору Е букву А можна вибрати 4
способами,
В – 3
способами.
Тому А або В можна вибрати
способами,
а впорядковану пару
можна вибрати
способами.
Приклад 14. Скільки тризначних чисел можна скласти з цифр 1, 2, 3, якщо кожна цифра входить у зображення числа лише один раз?
Розв’язання
Кількість чисел
:
123, 231, 312, 132, 321, 213.
Приклад 15. Скільки двозначних чисел можна скласти з цифр 1,2,3, якщо кожна цифра входить у зображення числа лише один раз.
Розв’язання
.
Приклад 16. Скількома способами можна вибрати дві деталі з ящика, в якому три різні деталі (1, 2, 3)?
Розв’язання:
12, 23, 31 або 21, 32, 13
– тут вважається, що наслідками випробування є множина двозначних чисел.
Приклад Скільки чотиризначних чисел можна скласти з цифр {1, 1, 2, 2}?
Розв’язання:
– відрізняються одна від одної лише порядком елементів
Скільки двозначних чисел можна скласти з цифр 1, 2, 3?
Розв’язання Згідно із умовою задачі двозначні числа складаємо з цифр {1, 1, 2, 2, 3, 3} або з цифр {1, 1, … , 1, 2, 2, … , 2, 3, 3, … , 3}.
– відрізняються одна від одної або складом, або порядком елементів.
Приклад Скількома способами можна вибрати дві деталі з ящика, в якому три типи деталей?
Розв’язання
Згідно із умови задачі в ящику l
деталей типу 1; l
деталей типу 2 і l
деталей типу 3,
.
Вважаємо, що наслідками випробування
є двозначні числа:
або
– відрізняються одна від одної лише складом елементів.
Приклад Скількома способами можна скласти трикутник:
1. З чотирьох відрізків з довжинами 4, 5, 6, 7 см?
2. З чотирьох типів відрізків з довжинами 4, 5, 6, 7 см?
Розв’язання:
1.
.
2.
.
Практичне заняття 5
КЛАСИЧНИЙ, СТАТИСТИЧНИЙ ТА ГЕОМЕТРИЧНИЙ ОЗНАЧЕННЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ
