4.Перевірка підготовленості класного приміщення до уроку.

Класне приміщення - робоче місце класу и учителя, і зовсім небайдуже, в якому стані воно перебуває. Турбота кожного про своє здоров’я - один з найважливіших каналів формування почуття власного достоїнства.

5. Організація уваги. Необхідно вміти встановити чітку грань, що відокремлює перерву від уроку, нову психологічну ситуацію швидкого зосере­джена на предметі навчального заняття. Професор І. Б Страхов у своїй роботі «Психологічний аналіз уроку» пише: «Дуже важливо виховати в школярів розумові звички до швидкого переходу від психічного стану під час перерви до робочого стану свідомості, що виникає на початку уроку. Практично це здійснюється тиша це різними способами,але не всі з них однаково ефективні. Організовуючий вплив на учнів має психологічний стан учителя в момент появи його в класі... Початок же уроку без посередньої організації уваги школярів,неуважність учителя до їх психологічного стану або його прагнення різко форсувати їх зосередження шляхом збудженого звертання, підвищеного тону мови не буде сприяти створенню необхідного ділового й психологічного контакту учителя і учня.»

Умови досягнення позитивних результатів:

• зосередженість, витримка, самовладання, зібраність учителя;

• відсутність багатослівності, яскраво виражена вольова спрямованість;

• вимогливість і твердий намір без затримки перейти до уроку при одночасній увазі до стану учнів;

• використання невеликої психологічної паузи й питання, що спонукує їх увагу до теми уроку;

• спокійна впевнена манера триматися з появою в класі, що поєднується доброзичливістю й щирістю;

• послідовність і сталість у пред'явленні вимог.

Показник виконання психологічного завдання етапу:

• доброзичливий настрій учителя й учнів;

• короткочасність організаційного моменту;

• повна готовність класу й оснащення уроку до роботи;

• швидке входження класу в діловий ритм;

• організація уваги всіх учнів.

Це дуже важливий і відповідальний етап, від якості здійснення якого багато в чому залежить весь хід, розвиток і результат уроку. У деяких вчителів організаційний етап триває мить, але це результат повної, кропіткої роботи педагога щодо приучення дітей до виконання організаційних вимог етапу на багатьох попередніх уроках. Даний етап відіграє дуже серйозну виховну роль. Тут формується вміння себе мобілізувати, зосередитися, внутрішньо організуватися. У певній мірі цей етап уроку виливає на формування відповідального відношення до навчання, такої риси, як передбачливість.

Нарешті, саме на цьому етапі починає закладатися характер взаємин учнями класу.

II. Етап перевірки домашнього завдання.

Пам'ятайте! Без відгуків, без оцінювання зробленої роботи з боку вчителя учень не знає якості своєї роботи, він не володіє найголовнішим і важли­вим у ній — результатом і, звичайно не відчуває радості успіху або гіркоти помилок!

Навчально-виховне завдання етапу. Перевірити правильність, повноту й усвідомленість виконання домашнього завдання всім класом, з'ясувати причини невиконання завдання окремими учнями, усунути в ході перевірки уявлені пробіли в знаннях, навичках і вміннях, здійснювати подальше їх вдосконалювання.

Одночасно із цим мотивувати й мобілізувати сили й здібності учнів, стимулювати їх до успіху, формувати почуття відповідальності, наполегливість у досягненні мети, дисциплінованість.

Зміст етапу.

1. Виявлення факту виконання домашнього завдання всім класом.

2. Обов'язкове з'ясування причин невиконання завдання окремими уч­нями та вживання заходів щодо його обов'язкового виконання наступно­го дня.

З.Визначення типових недоліків у знаннях і причин їх появи.

4. Виправлення помилок, допущених учнями в домашній роботі, щоб вони не фіксувалися в їх пам'яті.

5. Залучення, коли це можливо, до перевірки домашнього завдання учнів-консультантів з предмета, чергових.

6. Використання взаємодопомоги й самоконтролю учнів.

7. Осмислення вчителем своєї власної діяльності на минулому уроці. Пе­ревірка домашнього завдання вчителем дозволяє виявити його успіхи й по­милки у виборі методики, сигналізує про темпи просування учнів, є необхід­ним засобом для підготовки конкретного уроку з урахуванням досягнутих результатів; залежно від конкретних умов і виховної мети, що переслідує вчитель, стимулюючи окремих учнів, коли це необхідно, оцінити домашню роботу.

Умови досягнення позитивних результатів:

- оперативність учителя, цільова спрямованість його діяльності;

- використання вчителем системи прийомів, що дозволяють визначити виконання домашнього завдання у всіх учнів класу;

- усвідомленість школярами взаємозв'язку домашнього завдання з ре­зультатами свого навчання, розуміння ними залежності цих результатів від їхньої домашньої роботи. Пам'ятайте! У цьому випадку контроль досягнень учнів одночасно є й контролем виконання домашнього завдання;

- сформованість думки учнів про те, що «забути» виконати домашнє за­вдання неможливо, тому що його виконання обов'язково буде перевірено вчителем. Пам'ятайте! Кожне невиконане домашнє завдання, з яким учневі вдалося «проскочити», працює на безвідповідальність.

Показники виконання навчально-виховиого завдання етапу:

— виявлення факту виконання домашнього завдання у всього класу за порівняно короткий проміжок часу (5—7 хв), встановлення типових помилок і їхня ліквідація;

— виявлення причин невиконання домашнього завдання окремими уч­нями й вживання заходів для їх ліквідації;

— використання різних форм контролю залежно від змісту, видуй мети домашнього завдання, а також залежно від ставлення учнів даного класу до виконання домашньої роботи;

— формування розуміння учнями зв'язків виконання їх домашньої ро­боти з результатами свого навчання взагалі.

Домашнє завдання на більшості уроків можна перевірити на початку уроку, якщо ці знання необхідні для засвоєння нового матеріалу. У деяких школах прийнято,що спеціально призначені учні перевіряють письмове домашнє завдання перед уроком і про результати перевірки повідомляють на початку уроку. Це сприяє і виховному ефекту, якщо тільки не перетворюється у формальність. Не виключений і такий варіант, коли домашнє завдання ввіряється наприкінці уроку. Це робиться в тих випадках, якщо матеріал домашнього завдання не був пов'язаний безпосередньо з новою темою. Мето­дика перевірки може бути найрізноманітнішою. Наявність і акуратність письмових, графічних і практичних завдань перевіряється під час обходу класу. Зміст роботи, її результаті

перевіряються фронтально за активної участі всього класу. Письмові завдання перевіряються й оцінюються вчителем вдома — фронтально або вибірково. Деякі вчителі залучають для цього актив старшокласників. На початку уроку багато вчителів практикують короткочасні письмові роботи для виявлення якості засвоєння основних елементів навчального матеріалу. Останнім часом для. перевірки завдань використають естові завдання й програмоване опитування — машинне або безмашинне, використанням перфокарт різних конструкцій.

Пам'ятайте! Контроль і оцінка домашнього завдання — разом з іншими факторами педагогічного процесу — являють собою мотивуючі й мобілізуючи сили й здібності учнів. Перевірка домашнього завдання — умова безпомилкової роботи учнів, умова, щоб учня сприймали як відповідальну людину.

Якщо вчитель відмовляється від систематичного контролю за виконання домашнього завдання або ставиться до нього недостатньо серйозно, він роз­чаровує учнів, оскільки ігнорує їх роботу, їх досягнення й тим самим не стимулює продуктивність їх учнівської праці. Необхідно вести справи таким чином, щоб в учнів ніколи не виникав сумнів, чи обов'язково вони повинні виконувати завдання.

Досвід кращих педагогів учить — домашня самостійна робота учнів здобуває серйозне педагогічне значення лише за умови її обов'язкової, систематичної перевірки з наступним коректуванням і виправленням, коли це необхідно. У майстрів педагогічної праці склалася така собі приказка: .«Задаєш дому — перевіряй, не перевіряєш - не задавай!».

Особливо важливо формувати в ході перевірки в учнів розуміння того, що домашня робота є продовженням невід'ємною частиною їх навчальної класної роботи, невід'ємною складовою результату їх навчання. При іншому підході домашнє завдання може стати джерелом найнебезпечніших оман спотворення істин.

Без відгуку, без оцінювання проробленої роботи з боку вчителя учень не знає якості своєї праці, не володіє найголовнішим і важливим у ній — результатом і, звичайно, не відчуває радості успіху або гіркоти помилок.

Ш. Етап всебічної перевірки знань.

Навчально-виховне завдання: глибоко й всебічно перевірити знання гру­пи учнів, виявивши причини появи виявлених недоліків у знаннях і вміннях.

Закріплення, уточнення й систематизація знань учнів. Перевірка організації й методики самостійної домашньої-роботи учня. Організація вході опитуван­ня окремих учнів колективної пізнавальної діяльності ВСІХ учнів. Здійс­нення розвитку мовлення й мислення учнів, що відповідають. Сформувати в учнів навички правильного відтворення своїх знань і вмінь Розвити аналітичність і критичність мислення учнів. Виховати почуття колективізму і співпереживання успіхам і невдачам своїх товаришів. Прорефлексувати свою діяльність,дати самооцінку своєї діяльності як вчителя. Завдання надзвичайно складне і об'ємне.

Зміст етапу:

- перевірка різними методами обсягу і якості засвоєння матеріалу окремими учнями;

- перевірка способу мислення учнів, що відповідають;

- перевірка сформованої загально навчальних і соціальних навичок і вмінь; — коментування (оцінювання) відповідей учнів;

- організація навчальної діяльності всього класу під час відповіді викли­каних до дошки учнів.

Як підрахували дидакти, опитування у V-Х класах протягом року займає часу в кількості не менш 300 годин. Це 43 семигодинні робочі дні або півтора робочих місяця. Професор Е. Л. Гришин. що відвідав п'ять тисяч уроків Дійшов висновку що на 33 % комбінованих уроків усне опитування триває більш, ніж потрібно.

Це надзвичайно складний етан комбінованого уроку, що вимагає від учи­теля великої майстерності. Правильно й глибоко перевірити знання учнів нерідко складніше, навіть ніж пояснити новий матеріал.

Усне опитування - ледве не єдиний вид мовної практики на уроці. У здійсненні усно, перевірки знань можна виділити тріаду, сторони якої взаємозалежні, впливають одна на одну, перебувають у взаємозалежності.

Перше. Питання вчителя й методика його задавання. Вона пов’язана з педагогічною аксіомою: розумні відповіді можна одержати лише на розумні питання, правильні – на правильно поставлені. Гарне питання вчителя - це не така вже й проста справа: воно має бути змістовним, тобто містити в собі певну серйозну думку, послідовним і доцільним.

Друге. Відповідь учня як основна й найбільш важлива частина тріади.

Третє. Поведінка класу в ході опитування. Головне тут - активізувати в ході опитування одного учня увагу, пам'ять, діяльність усього класу, включити всіх учнів в активну роботу. Сутність етапу: колективна пізнавальна діяльність всіх учнів класу, у результаті якої знання всього класу вдосконалюються. а в частини учнів - атестуються. Перевірка знань учнів завжди до слугувати не тільки меті контролю, але й цілям навчання, вона завжди має бути, деякою мірою, навчальною.

Опитування, щоб втягти в роботу весь клас (в іншому випадку воно марне, а у виховному відношенні іноді буває й шкідливе), має бути цікаве учням ,а для цього відомий фактичний матеріал має розглядатися а новому світлі, теоретичні знання застосовуватися на практиці, коли відповідь на уроці дозво­ль переконатися в правильності своїх знань, виправити, доповнити їх, закріпити, зробити більш особистими.

Дуже важливим прийомом є організація вчителем рецензування своїх баришів учнями за єдиною схемою: повнота відповіді; її обґрунтування; правильність; логічність композиції; культура мови; уміння застосовувати знання на практиці. У результаті оцінку одержує і той, хто відповідав, і той.

Форми опитування можуть бути різними: фронтальне опитування, ущільнене опитування, програмована перевірка знань, індивідуальне опитування перед всім класом і з його участю. На жаль, у багатьох наших школах раз у раз спотворюється сутність даного етапу

.

По-перше, нерідко вчитель сенс роботи з окремим учнем у ході опитування бачить тільки в тому, щоб учень упевнено й безпомилково відтворив заданий навчальний матеріал. Але ж перевіряти необхідно не тільки й не стільки пам'ять, скільки мислення дитини, тому що сама суть навчання складається в розвитку мислення, а не в тому, щоб накопичив пам'яті дитини якнайбільшу кількістю тих чи інших відомостей. Треба, щоб знання успіху були глибокими і осмисленими й служили керівництвом до дії.

По-друге, дуже часто на цьому етапі на величезній кількості уроків робота з усіма учнями підмінюється індивідуальною роботою з учнем, викликаним до дошки, і забуттям інших учнів класу. Дотепер ми все ще недооцінюємо значення шкоди,якої завдає навчанню й вихованню така перевірка знань Відомо,що в середньому опитування триває 15 хвилин.

У той же час перевірка знань при правильній її організації дуже позитивно впливає на знання й розвиток учнів:

- Вона забезпечує безпомилковість знань у результаті виявлення й виправлення помилок і неточностей у відповіді.

- Забезпечує повноту знань у результаті доповнення учнями того, що упущено у відповіді їх товаришем.

- Допомагає слабким учням краще усвідомити матеріал..

- Учні, що добре вчаться, переконуються в правильному засвоєнні матеріалу.

- У всіх учнів, хоча, звичайно, і в різному ступені, але підвищується міцність знань.

- Знання стають більш глибокими й усвідомленим в результаті розгля­ду різних боків,зв’язків тих чи інших явищ, подій.

Для учнів, що пропустили попередній урок,відповіді сильних учнів певною мірою компенсують пояснення вчителя.

- У перевірці відбувається відбір найбільш важливого головного й здійснюється практичне навчання згідно з принципами цього відбору.

- Розвивається вміння аналізувати (змістом, мовою, логічною структурою) відповіді товаришів.

- Здійснюється активне навчання мови (школярі говорять, самі слухають і виправляють мову товаришів, учитель стежить за правильністю мови й тих, і інших).

- Здійснюється всебічний розвиток логічних здібностей.

- Розвивається увага й пам'ять учнів.

- Розвивається інтерес до предмета.

- Істотно поліпшують знання , що слабко готувалися вдома.

- Нарешті, знання и сам розвиток, учнів набувають особливих рис залежно від того, якими прийомами й методами, за якою системою проводиться перевірка

Як бачите, це етап уроку не є простим актом зовнішнього контролю,що не випливає на формування знань. Це специфічний етап навчання,якщо хочете, це етап самого становлення знань, що залишає на них великий великий відбиток.

Умови досягнення позитивних результатів:

- використання всіляких методів перевірки знань, починаючи від фрон­тальної бесіди, індивідуального опитування й закінчуючи тестовою перевіркою, що дає можливість за 10-15хв. одержати відповіді на 10—20 питань від усього класу;

-практика постановки додаткових питань для перевірки міцності глибини й усвідомленості знань; ,

- створення в процесі опитування нестандартних ситуацій у використанні знань;

- залучення спеціальними завданнями класу всіх учнів до активного слухання відповідей товаришів і до пошуку більш точних;

- створення атмосфери значимості, серйозності й важливості роботи, здійснюваної учнями на даному етапі.

Показники виконання навчально-виховного завдання етапу:

- перевірка вчителем не тільки обсягу й правильності знань, але також їх глибини, усвідомлення, гнучкості й оперативності, уміння вико­ристати їх на практиці;

- рецензування відповідей, спрямоване на вказівку позитивних і не­гативних сторін у знаннях, уміннях і навичках учнів і на вказівку того, що необхідно зробити для вдосконалення прийомів самостійно!

- активна діяльність усього класу в ході перевірки знань окремих

учнів. . -

Необхідно пам'ятати, що перевірка знань є не тільки формою педагогічного контролю за навчальною роботою школярів, але й формою закріплення, уточнення, осмислення й систематизації знань учнів, способом формування в школярів навичок правильного відтворення своїх знань і умінь, найваж­ливіша й об'єктивна форма самоконтролю вчителя.