VI.Етап закріплення нових знань.

Навчально-виховне завдання етапу. Закріпити в пам'яті учнів ті знання й уміння, які необхідні їм для самостійної роботи над новим матеріалом. Домогтися в ході закріплення підвищення рівня осмислення вивченого ма­теріалу, глибини його розуміння. Виробити відповідні навички й уміння.

Зміст етапу:

1. Закріплення нових знань і вмінь.

2. Закріплення вивчення питання й методики майбутньої відповіді учня при черговій перевірці знань

3. Одночасно зі закріпленням поглиблення осмислення учнями навчального матеріалу,перевірка розуміння сутності нових понять учнями.

4.Закріплення тільки-но вивченого матеріалу на основі його творчого застосування на практиці, у нестандартних ситуаціях

5. Вироблення відповідних навичок і вмінь.

Глибоке розуміння навчального матеріалу, привчання учнів уловлювати наявну відмінність й об’єднувати все, що має взаємний зв’язок, зіставляти та порівнювати, установлювати залежності найважливіший шлях бороть­би з формалізмом у знаннях учнів. Це і є неодмінною умовою успішності навчання.

Не можна завантажувати лише пам’ять учня, необхідно дати привід та­кож розуму й уяві. Жоден факт, жодне доведення не має залишитися в голові учня пустим словом, все має будити думку, уяву, емоції. Чим глибше буде учнем усвідомлений матеріал, тим міцніше він осяде в його пам’яті. Закріплення вивченого матеріалу – процес надзвичайно важливий. К.Д.Ушинський порівняв вчителя,що не піклується про закріплення знань, з візником, який щосили поганяє коня, забувши при цьому закріпити багаж на візку. Він з рекордною швидкістю доїжджає до місця призначення, але не помічає, що ! все розсипав по дорозі, і його поїздка була щонайменше марною.

Умови досягнення позитивних результатів.

1.Не тільки пригадування, але й маніпулювання знаннями, розв’язання на основі творчих і практичних завдань.

2. Використання різних способів закріплення знань,питань,що вимагають розумової активності, самостійної розумової діяльності.

3. Звертання учителя з приводу відповіді учня до класу з вимогою доповнити, уточнити, виправити, поглянути на досліджувану проблему з іншого боку

4.Визначення за кількістю та якістю додаткових відповідей масштабу та якості пробілів у розумінні нового матеріалу.

Показники виконання навчально-виховного завдання етану.

- Засування вчителем міцності й рівня усвідомленої знань учнів.

- Уміння учнів впізнавати й співвідносити факти з поняттями, правилами й ідеями.

- Уміння відтворювати основні ідеї нового матеріалу.

- Уміння виділяти істотні ознаки основних понять, конкретизувати ці ознаки.

VII. Етап інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж з його виконання.

Навчально-виховне завдання. Повідомити учням про домашнє завдання, пояснити методику його виконання,мотивувати необхідність і обов’язковість акту. Підвести підсумки уроку.

Кілька слів про виховну й розвиваючу функції домашнього завдання.

Перше. Будь-яке домашнє завдання, спрямоване на засвоєння учнями основних знань і вмінь впливає також і на становлення інших сторін особис­тості: самодисципліни, почуття відповідальності; сили волі. Воно розвиває пам’ять і автоматизує навички, розвиває почуття відповідальності.

Друге. Домашнє завдання концентрує увагу учнів на основних знаннях і вміннях. Воно підвищує міцність, а головне, застосовність знань і вмінь.

Зміст етапу.

1. Підведення підсумків уроку: як працював клас, хто з учнів працював особливо старанно, про що нове довідалися учні.

2. Мотивування домашнього завдання: пробудження в учнів допитливості (цікава постановка проблеми, якщо йдеться про пізнавальні завдання); сто­совно тренувальних завдань, то тут мотивуючим фактором може бути праг­нення учнів до вдосконалення навичок; апелювання до почуття відповідальності; використовуйте прагнення учнів до визнання й оцінювання їх праці; ураховуйте індивідуальні схильності й бажання.

3. Докладний, але стислий інструктаж з виконання домашнього завдан­ня. Використовуйте диференційовані домашні завдання для закріплення матеріалу, для розвитку індивідуальних здібностей учня. Використовуйте індивідуальні домашні завдання для розвитку здібностей, особливо обдаро­ваних дітей, а також добровільні завдання як дієвий виховний засіб.

4.Перевірка того, як учні зрозумій зміст роботи та способи її вико­нання.

Пам’ятайте! Різноманітність домашніх завдань - перешкода однобічному розвитку особистості.

Домашні завдання - інструмент розвитку допитливості учнів, їх інтересу до навчання,морального потенціалу й світогляду.

При правильному підході вчителя до домашнього завдання воно може змінити не тільки домашню роботу учнів,але й сам урок! При успішному використанні – зробити навчання по-справжньому особистісним для учня.

Умови досягнення позитивних результатів.

1. Обов’язкове й систематичне виконання етапу в межах уроку, до дзвоника. Для виконання навчально-виховного завдання етапу необхідно відводити спеціальний час, достатній для виконання завдання. У жодному разі не можна відводити цьому важливому етапі дві-три хвилини наприкінці уроку або давати його після дзвінка.

2. Завдання має даватись при повній увазі всього класу. Треба, щоб учні розглядали цей етап уроку як не менш важливий, ніж всі інші, як роботу, від якої залежить успіх процесу їх навчання

3. Учні повинні бути підготовлені до цього етапу протягом всього уроку домашнє завдання, що є його складовою частиною, ніби випливає з нього, взаємодіє з ним.

4. Прагнути, щоб зміст домашнього завдання був зрозумілий всіма учнями без винятку.

Показники виконання навчально-виховного завдання.

Правильне виконання домашнього завдання всіма учнями класу.

Роль і значення цього етапу комбінованого уроку дуже добре показав московський учитель А. Г. Кутузов у вступній статті до книги Хорста Древелова, Дітера Хесса й Хельмута Веке «Домашні завдання, матеріал якого ми частково використовуємо при висвітленні даного параграфа. I Г. Кутузов пише,що за умови дидактично правильного підходу до здійснення цього етапу виявляться такі позитивні сторони домашнього завдання.

«По-перше, дане, скажімо, на початку або середині домашнє завдання допоможе направити увагу учнів у потрібне викладачеві русло, підготує сприйняття нового матеріалу;

по-друге, правильно підготовлене й організоване завдання зможе пере­морити сам факт домашньої праці з нудної й нудотної необхідності на цільну і, головне, дуже корисну й по-своєму незамінну із точки зору самоосвіти у дня роботу;

по-третє, зробити наступний урок, на якому воно буде вислухане пе­ревірене, значно змістовнішим, ефективнішим, цікавішим;

по-четверте, надасть можливість гармонійно поєднати кілька уроків єдину систему;

по-п’яте, зробити здобуття знань учнями особистісним процесом, тобто перетворити знання в інструмент пізнання.

по-шосте, може допомогти в об’єднанні класного колективу;

по-сьоме, надати неоціненну допомогу у формуванні характеру, особистості учня» .

Такий є короткий зміст етапів комбінованого уроку. Відразу необхідно відзначити, що це набір максимальний, але не стандартний. Зовсім не обов’язково в кожному комбінованому уроці використовувати саме таку кількість етапів і розташовувати їх саме в такій послідовності. Все залежить від задуму вчи­теля, від педагогічно доцільної логіки побудови уроку.