IV. Етан підготовки учнів до активного й свідомого засвоєння нового матеріалу.

Навчально-виховне завдання етапу. Організувати й цілеспрямувати пізнавальну діяльність учнів, підготувати їх до засвоєння нового матеріалу. Формувати цілеспрямований характер навчальної діяльності учнів. Навчити учнів формулювати мету й вибирати конкретні засоби для її досягнення.

Зміст етапу:

— повідомлення теми вивчення нового матеріалу;

- формулювання разом з учнями мети й завдання вивчення нового матеріалу;

- показ практичної значимості вивчення нового матеріалу, мотивація

учнів до його освоєння;

— постановка перед учнями навчальної проблеми.

Це етап організації майбутнього сприйняття навчального матеріалу, етап формування цілеспрямованості навчання. Це означає, що кожний учень по­винен усвідомлювати цілі всіх дій, що виконуються у навчальному процесі.

«Як показує аналіз повсякденної практики, найчастіше вчителі просто вказують тему уроку, характеризують навчальний матеріал, що має засвоїти учень. Іноді тему й план уроку пишуть на дошці. У цих випадках мета уроку не пояснюється.

Однак найголовніше — забезпечити усвідомлення мети учнями, виклика­ти їх особистісне, зацікавлене відношення до її досягнення, розкрити значен­ня мети для самих школярів. Коли учні не усвідомлюють мети своєї роботи на уроці, процес їхнього навчання й керівництво ними з боку вчителя набуває формального характеру, учні виконують вказівки вчителя, тому що йому це «чомусь потрібно». Не розуміючи задуму завдань учителя, вони не можуть у повній мірі виявити активність, самостійність,, ініціативу при роботі над ними» .

Умови досягнення позитивних результатів:

— Попереднє обмірковування вчителем формулювання мети, завдань, практичної значимості для учнів нового навчального матеріалу, на­вчальної проблеми. Фіксація всього цього в поурочному плані;

— уміння чітко й однозначно разом з учнями сформулювати освітню мету уроку для учнів, показати їм, чого вони повинні навчитися вході уро­ку, які знання, уміння й навички опанувати;

— сформованість в учнів розуміння, що без мети дуже важко оцінити ре­зультат їхньої навчальної діяльності на уроці, що успішно пояснювати можна тільки в тому випадку, коли для кожного відомий передбачу­ваний кінцевий результат;

— учнівську мету уроку потрібно або обговорювати з учнями, або сфор­мулювати її разом з ними, в іншому випадку вона не буде для них особистісно значима. «Цілі, спущені кимсь зверху,— чужі цілі!».

Показники виконання навчально-виховного завдання етапу;

— активність пізнавальної діяльності учнів на наступних етапах;

— ефективність сприйняття й осмислення нового матеріалу;

— розуміння учнями практичної значимості досліджуваного матеріалу.

У багатьох випадках мету й завдання можна пояснити учням одночасно з повідомленням теми. Однак це не повинне бути стандартом для кожного заняття. Більше того — такий стандарт неприпустимий. Способи повідом­лення теми, мети й завдання можуть бути різними, але всі вони повинні відповідати логіці навчального процесу й навчальній ситуації, створюваній вчителем. В. А. Онищук пише про те, що цілій завдання уроку можна повідомити у вигляді проблемного завдання, евристичного питання, пізнавального завдання. Нарешті, цілі й завдання уроку можна вивішувати на спеціально­му стенді «Що сьогодні на уроці?».

Важливо пам’ятати, що широке залучення,учнів до самостійного навчання оволодіння навичками й уміннями, творчого застосування їх на практиці неможливе без чіткої цілеспрямованості цієї роботи, без постановки перед учнями цілей і завдань уроку.

Учні повинні точно уявити передбачуваний результат їх навчальної діяльності

на уроці, знати, за що їм необхідно відзвітувати перед учителем, уміти ціле спрямовувати свою діяльність і відповідним способом спланувати її.

«Можливо, на цій загальновідомій істині не варто було зупинятись - пише професор Е. Л. Гришин,- якби не було тривожних висновків з аналізу відвіданих уроків.

Тільки на 18% уроків учителі визначають і доводять учням навчальну мету уроку. На 50 % пояснюється тільки тема уроку, а на 32 % не формулю­ється навіть тема уроку» .