I. Організаційний етап.

«Усяка праця,в тому числі й навчальна, починається з організації умов, за допомогою яких вона проходить найбільш сприятливо. Тому урок з будь-якого предмета на будь-яку тему, будь-якого типу, проводиться він у класі чи лабораторії, у майстерні, на пришкільній ділянці, у природі або на виробництві – завжди починається з попередньої організації.

Як говорять «Будь-який кінець залежить від початку!»Вважається, що це добре повинен запам'ятати будь-який учитель,будь-який практик і вчений, і настав час припинити дискусії на тему, є чи не є так званий «оргмомент» етапом уроку. Є!Він обов’язково, хочемо ми цього чи ні, присутній на будь-якому уроці,як «увертюра» до нього. Тільки в одного вчителя вона іноді триває хвилини,а в іншого весь урок,змінюючи собою «опору».

Багато вирішують перші хвилини. Не вловиш,не відчуєш пульсу класу і... не вийде урок . *

''"Оргмомент — це, безумовно, етан і етап складний. Тільки, здається, він має не стільки дидактичний, скільки психологічний характер, І завдан­ням цього етапу є не стільки навчально-виховний, скільки психологічний

аспект.

А полягає воно в такому: забезпечити нормальну зовнішню обстанов­ку для роботи на уроці й психологічно підготувати учнів до спілкування за­няття.

Зміст етапу.

І.Привітання. Взаємне вітання — елементарний акт ввічливості й од­ночасно початок педагогічного процесу, початок спілкування вчителя й учнів.

Уже за його характером в якійсь мірі можна судити про характер стосунків між ними.

Привітання має виражати взаємоповагу, симпатію, бажання добра одне одному. Воно — перший ключ до співпраці, саме так його варто розуміти та сприймати, От чому не можна процедуру вітання здійснювати недбало й формально. Привітання вчителя – це зав’язка про те, у якому психологічному режимі він проведе урок,відповідь учнів – реакція на цю заявку.

Процедура віяння добре відпрацьовується в нас у молодших класах, але в старших класах, внаслідок відсутності єдиного переходу до її здійснення й дуже часто нерозуміння його значення вчителями, перетворюється в педагогічних колективах у формальність,що веде до поступової втрати учнями навичок здійснення вітання, сформованих раніше.

2. Визнання відсутніх. Суть його полягає не стільки тому щоб дові­датися, кого з учнів немає на уроці. Це не складно зробити за допомогою інших прийомів. Зміст цієї процедури полягає в іншому:учитель тут формує свою позицію до факту відсутності того чи іншого учня Осудження якщо учень, відсутній без поважних причин, співчуття й надання допомоги тим, хто хворіє. Обов’язково потрібно цікавитися в учнів станом здоров’я їх това­ришів , які давно хворіють, передавати через учнів своє співчуття. Привітати учня,що після довгої відсутності знову з’явиться в кла_Сі.Словом , не забувати що, здавалося б, прозаїчна перевірка відсутніх може слугувати важливим

інструментом поглиблення співпраці, виховання гуманізму, навчальної дисципліни,любові до школи й учителя.

3.Перевірка готовності учнів до уроку! Тут учителя насамперед має цікавити зовнішній вигляд учнів, їхня робоча поза, стан робочого місця. У якійсь мірі при дотриманні такту й почуття міри цей момент можна використати для формування смаку, еталону зовнішності.