Різноманітність ракоподібних та їх значення

Нижчі раки (дафнія, циклоп) живуть у відкритих водоймах. Розміри їхнього тіла сягають від кількох міліметрів до одного-двох сантиметрів. Більшість із них входять до складу планктону й бентосу. Серед них є рослиноїдні, хижаки й паразити.

Дафнії здатні ширяти в товщі води й здійснювати різкі стрибки, звідси й їхня друга назва  –  водяні блохи. Тіло цих рачків міститься в двостулковій черепашці, з якої стирчать голова та гілчасті вусики. У тілі дафній накопичуються крапельки жиру, які видно крізь прозорі покриви. Живляться дафнії, відфільтровуючи з води різні водорості, найпростіших та бактерії. Так, одна дафнія магна за добу здатна з'їсти близько 40 мільйонів одноклітинних організмів.

Циклопи отримали свою назву на честь міфічного одноокого велетня. На лобі цього ракоподібного розташоване одне око. їхні рухи дуже схожі на «фігури» вищого пілотажу. Циклопи  –  хижаки. Вони нападають на коловерток, інших рачків та своїх побратимів. Циклопи неотруйні, але бувають заражені паразитами людини.

Ракоподібні мають господарське значення, служать їжею рибам, об'єктом промислу людини.Ряд ракоподібних веде паразитичний спосіб життя. Наприклад, коропова воша  –  шкірний паразит коропоподібних риб. Чимало зяброногих раків, наприклад щитень, при масовому розвитку завдають неабиякої шкоди молодій рибі, яку вирощують у ставкових господарствах. Деякі види циклопів є проміжними хазяїнами стьожкових червів (наприклад, стьожака широкого).

До промислових видів належать різні види крабів, омарів, лангустів, креветок. Омари мають добре розвинені клешні, за допомогою яких вони розчавлюють черепашки молюсків. Лангусти клешень не мають. У Чорному морі та річках Гірського Криму мешкають рідкісні види крабів, що потребують охорони. Шість із них занесено до Червоної книги України.

 

КЛАС ПАВУКОПОДІБНІ включає три ряди: павуки, кліщі та скорпіони. Представники: скорпіони, сінокосці, паук-хрестовик, тарантули, кліщі й ін. Павукоподібні живуть на суші.

Це хижаки, що харчуються комахами, дрібними ящірками, пташенятами, є паразитичні форми (кліщі), рослиноїдні.

Тіло павукоподібних складається з головогрудей й черевця. Для захоплення їжі служить перша пара кінцівок, що закінчуються клішнем, гачком або стилетом. Друга пара кінцівок може перетворюватися в ходильні ноґи або потужні клешні (скорпіони). У багатьох павуків поблизу загостренного кінця нігтиків відкривається протока отрутної залози. Отрута, що впорскує в жертву, паралізує її.

 

Внутрішня будова павука: –  прості очі (дві пари); 2  –  отрутна залоза; 3  –  протока отрутної залози в нігтику верхньої щелепи (хеліцери); 4  –  ротовий отвір;  5  –  шлунок; 6  –  серце; 7  –  легеневий мішок; 8  –  статева залоза;  9  –  павутинні бородавки; 10  –  трахеї; 11  –  павутинна залоза із протокою; 12  –  відростки смоктального шлунка; 13  –  печінка;  14  –  клоака; 15  –  отвір статевої залози; 16  –  передній відділ нервової системи вузлового типу; 17  –  хеліцери;  18  –  анус; 19  –  мальпігієві судини

 

Кінцівки членисті, кінцевий членик служить для дотику, хеморецепції, захоплення їжі. Черевні кінцівки відсутні, перетворилися в ряд органів - павутинні бородавки, статеві придатки, легені.

Похідні шкірного епітелію - різні залози: отрутні, павутинні, пахучі.

•                    Нервова система представлена надглотковим вузлом (головний мозок). Кількість черевних нервових вузлів залежить від розчленованості тіла. У павукоподібних - декілька пар простих очей, добре розвинені органи дотику. Є органи хімічного почуття, вологості повітря.

•                    Травна система диференційована. Павукоподібні харчуються тільки розрідженою їжею. За допомогою кінцівок павук розминає здобич і впорскує в неї травний сік. Здобич надходить у глотку, що всмоктує рідку їжу, далі в кишечник. Є травні залози - слинні й печінка. Павукоподібні здатні поглинати велику кількість їжі й довго голодувати.

•                    Основні органи виділення - мальпігієві судини, що впадають у задню кишку.

•                    Органи дихання представлені легенями або трахеями.

•                    У павукоподібних є пульсуюча спинна судина - серце із клапанами. Від серця відходять судини, кровоносна система незамкнута. Кров безбарвна. У кліщів кровоносна система найменш розвинена. Ступінь розвитку кровоносної системи залежить від будови легенів або трахей і від розмірів тварини.

Павукоподібні - роздільностатеві тварини. У зв'язку з виходом на сушу зовнішнє запліднення змінюється зовнішньо-внутрішнім. Розмноження інтенсивне, деякі самки кліщів відкладають до 30 тис. яєць.

Для павуків характерний розвиток павутинних залоз. Павутина використається для побудови гнізд, захисту, спарювання, побудови яйцевих коконів, розселення.