- •1 Характеристика рослин
- •2 Хімічні елементи
- •1 Органічні речовини органічні речовини
- •Класифікація вуглеводів
- •Будова та види жирів
- •Будова та функції жироподібних речовин
- •Функції білків
- •Види білків (за складом)
- •Просторова структура білків
- •Порушення природної структури білків
- •Нуклеїнові кислоти
- •Будова нуклеотиду
- •Види нуклеїнових кислот
- •Рибонуклеїнова кислота
- •Дезоксирибонуклеїнова кислота (днк).
- •Реплікація днк
- •1 Органи рослин
- •Форма галуження нагонів:
- •Ч астини простого листка:
- •1 Життєдіяльність рослин
- •1 Спорові рослини спорові рослини нижчі спорові рослини
- •Відділ Зелені водорості
- •Будова та життєвий цикл хламідомонади:
- •Відділ Діатомові водорості
- •Відділ Бурі водорості
- •Відділ Червоні водорості
- •Вищі спорові рослини
- •Відділ Мохоподібні
- •Розвиток мохів:
- •Відділ Плауноподібні
- •Плаун булавовидний:
- •Відділ Хвощеподібні (Членисті)
- •Життєвий цикл хвоща польового:
- •Відділ Папоротеподібні
- •1 Насінні рослини
- •Відділ покритонасінні клас однодольні родина злакові або тонконогові
- •Родина лілійні
- •Родина цибулеві
- •Клас дводольні родина айстрові або складноцвіті
- •Родина пасльонові
- •Родина бобові
- •Родина розові
- •Родина капустяні або хрестоцвіті
- •1 Царство гриби
- •Внутрішня будова листка. Організація клітин
- •Історія вивчення клітини
- •Основні положення клітинної теорії
- •Методи цитологічних досліджень
- •Будова клітин прокаріотів і еукаріотів
- •Порівняння еукаріотичних та прокаріотичних клітин
- •Функції плазматичної мембрани
- •Будова надмембранного комплексу
- •Функції ядра
- •Будова ядра
- •1 Обмін речовин у клітині обмін речовин у клітині
- •Обмін вуглеводів Енергетичний обмін вуглеводів
- •Пластичний обмін вуглеводів у гетеротрофних організмів
- •Значення фотосинтезу.
- •Енергетичний обмін жирів
- •Пластичний обмін жирів
- •Пластичний обмін – синтез білка
- •Властивості генетичного коду
- •Реакції матричного синтезу.
- •Етапи біосинтезу білка
- •Посттрансляційні модифікації.
- •1 Віруси
- •1 Бактерії
- •1 Положення людини в системі органічного світу положення людини в системі органічного світу.
- •Епітеліальні тканини
- •1 Опорно-рухова система
- •Будова трубчастої кістки:
- •Характеристика кісток
- •Види суглобів
- •Скелет кінцівок
- •Скелет тулуба
- •З'єднання хребців
- •Відділи хребта
- •З'єднання кісток грудної клітки
- •Скелет кінцівок
- •Особливості скелета людини у зв'язку з прямоходінням:
- •Характеристика основних груп скелетних м'язів
- •Фізичні якості м’яза
- •Механізм скорочення та розслаблення м'язів
- •1 Кров та кровообіг внутрішнє середовище організму
- •Кровотворення
- •Класифiкацiя анемiй
- •Групи крові Відкрив групи крові 1900 році австрійський вчений – к. Ландштейнер
- •Переливання крові
- •Утворення тромбу
- •Типи імунітету
- •Імунна система
- •Серцево-судинна система. Кровообіг Будова та функції органів кровообігу
- •Характеристика систем і чинників регуляції діяльності серця
- •Причини руху крові по судинах:
- •Рух крові по венах
- •Лімфатична система
- •1 Дихальна і травна системи дихання
- •Газообмін
- •Голосовий апарат
- •Травлення і живлення
- •Функції травлення
- •Органи травної системи
- •Характеристика травної трубки
- •Обмін речовин та енергії
- •Вимоги до раціонального харчування
- •1 Шкіра та видільна система виділення
- •Характеристика відділу утворення сечі
- •Характеристика відділу виведення сечі
- •Механізм утворення сечі
- •Регуляція роботи нирок
- •Функції шкіри:
- •Характеристика шкіри
- •Механізм теплообміну
- •1 Гуморальна та нервова регуляція нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій ендокринна система
- •Характеристика гормонів
- •Порушення функцій ендокринних залоз
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Структура спинного мозку
- •Великий мозок (кінцевий мозок)
- •Структура півкуль
- •Частки великих півкуль
- •Соматична нервова система
- •Вегетативна нервова система
- •Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції
- •Сенсорні системи сенсорні системи, або аналізатори
- •Сенсорні системи людини та їх аналізатори
- •Структура сенсорної системи
- •Загальний принцип роботи сенсорних систем
- •Зорова сенсорна система
- •Будова зорового аналізатора
- •Характеристика допоміжного апарату ока
- •Гігієна зору, запобігання його порушенням
- •Слухова сенсорна система Будова слухового аналізатора
- •Характеристика слухового аналізатора
- •Гігієна слуху
- •1 Вища нервова діяльність
- •Характеристика рефлексів
- •Загальна схема безумовного рефлексу
- •Загальна схема умовно-рефлекторної дуги
- •Класифікація рефлексів
- •Гальмування умовних рефлексів
- •Динамічний стереотип. Навички, звички
- •Мова, мислення, свідомість
- •Характеристика сигнальних систем
- •Сприйняття. Увага. Пам'ять
- •Властивості сприйняття
- •Види сприйняття
- •Часові види пам’яті
- •Характеристика процесів пам'яті
- •Види запам'ятовування
- •Види пам'яті
- •Виявлення емоцій
- •Типи темпераменту
- •Сон і сновидіння
- •Характеристика захворювань людини та їхня профілактика
- •Перша допомога в разі травм і нещасних випадків
- •Вплив шкідливих звичок на організм людини
- •1. Будова і життєдіяльність тварин 8 клас царство тварини
- •Подібність між рослинами й тваринами:
- •Класифікація тварин
- •1 Підцарство одноклітинні підцарство одноклітинні (найпростіші)
- •1 Типи Черви та Молюски тип плоскі черви
- •1 Тип членистоногі тип членистоногі
- •Різноманітність ракоподібних та їх значення
- •Роль павукоподібних у природі та житті людини.
- •Роль комах
- •1 Тип хордові Тип хордові
- •Класифікація Хордових
- •Підтип безчерепні
- •1 Хребетні тварини. Підтип хребетні, або черепні. Надклас риби. Клас хрящові риби.
- •Клас кісткові риби
- •Поява в еволюції риб зв'язано з наступними ароморфозами:
- •Основні ряди костистих риб.
- •Охорона риб.
Нуклеїнові кислоти
У 1868 р. швейцарський лікар І. Ф. Мішер виявив у ядрах лейкоцитів, що входять до складу гною, речовини кислотної природи, які він назвав нуклеїновими кислотами (від латин. nucleus — ядро). Згодом нуклеїнові кислоти були виявлені у всіх рослинних і тваринних клітинах, вірусах, бактеріях і грибах.
Нуклеїнові кислоти— складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. У клітинах присутні дизоксирибонуклеїнові (ДНК) та рибонуклеїнові (РНК) кислоти.
Будова нуклеотиду
Залежно від виду пентози в складі нуклеотиду розрізняють дезоксирибонуклеїнові кислоти (ДНК), до складу яких входять залишки дезоксирибози, та рибонуклеїнові кислоти (РНК), які містять залишки рибози
Схема будова нуклеотиду
1 – азотиста основа, 2 – залишок фосфатної кислоти, 3 – пентоза
У молекулах ДНК і РНК є залишки нітратних основ: аденіну (А), гуаніну (Г), цитозину (Ц). Крім того, до складу ДНК входить залишок тиміну (Т), а РНК — урацилу (У). Таким чином, три типи нітратних основ у ДНК і РНК спільні, а за четвертими розрізняються.
Схема утворення нуклеотидного ланцюга
Будова молекули нуклеїнової кислоти
Окремі нуклеотиди сполучаються між собою у ланцюг за допомогою особливих «містків», які виникають між залишками пентоз двох сусідніх нуклеотидів за участю залишків фосфорної кислоти.
Нуклеїновим кислотам притаманна первинна структура — певна послідовність розташування нуклеотидів, а також складніша просторова будова, яка формується за рахунок водневих зв'язків.
Види нуклеїнових кислот
Нуклеїнові кислоти |
||||||
|
|
|
|
|
||
ДНК Містяться в ядрі, мітохондріях і пластидах. Носій спадкової інформації |
|
РНК Містяться в ядрі, цитоплазмі, мітохондріях і пластидах. Беруть участь у біосинтезі білка |
||||
Рибонуклеїнова кислота
Види РНК |
Інформаційна (іРНК) |
Становить собою копію певної ділянки молекули ДНК і переносить генетичну інформацію від ДНК до місця синтезу поліпептидного ланцюга. Молекула нестабільна і швидко розпадається на нуклеотиди |
Транспортна (тРНК) |
Приєднує амінокислоти, транспортує їх до місця синтезу білкових молекул. Кожна з амінокислот транспортується своєю тРНК. Має постійну вторинну структуру у формі листка конюшини |
|
|
Рибосомальна (рРНК) |
Взаємодіючи з рибосомальними білками, забезпечує певне просторове розташування іРНК і тРНК на рибосомі, виконуючи структурну функцію |
Транспортна РНК:
1 - акценторна ділянка для амінокислоти, 2 — комплементарна послідовність нуклеотидів, 3 – антикодон
Дезоксирибонуклеїнова кислота (днк).
У 1953 р. американський біохімік Джеймс Уотсон і англійський фізик Френсіс Крік запропонували модель організації ДНК, відповідно до якої:
- кожна молекула ДНК складається з двох антипаралельних полінуклеотидних ланцюгів, які утворюють подвійну спіраль;
- кожний нуклеотид розташований у площині, перпендикулярній до осі спіралі;
- два полінуклеотидні ланцюги сполучені водневими зв'язками, які утворюються між нітратними основами різних ланцюгів;
- взаємодія нітратних основ специфічна: пуринова основа може сполучатися тільки з піримідиновою, і навпаки. Такий принцип сполучання основ називається принципомкомплементарності(А – Т (У в РНК); Г – Ц);
- послідовність основ одного полінуклеотидного ланцюга може значно варіювати, але послідовність їх у другому ланцюзі чітко комплементарна першій.
- Відстань між сусідніми нітратними основами становить 0,34 нм, крок спіралі містить 10 пар основ і дорівнює 3,4 нм, а її діаметр — близько 2 нм.
Виділяють ядерну ДНК, локалізовану в ядрах еукаріотичних клітин, а також ДНК мітохондрій і хлоропластів. У вказаних органелах ДНК має малі розміри, замкнена у вигляді кільця і містить гени, які відповідають за синтез деяких мітохондріальних і хлоропластних білків.За певних умов (дія кислот, лугів, нагрівання тощо) відбувається денатурація ДНК — розрив водневих зв'язків між комплементарними нітратними основами. Денатурована ДНК може відновити двоспіральну будову завдяки встановленню водневих зв'язків між комплементарними нуклеотидами — цей процес називається ренатурацією.
