Функції шкіри:

1)захисна  –  шкіра захищає тканини організму від механічних і хімічних ушкоджень, а також має бактерицидну властивість;

2)рецепторна  –  на поверхні шкіри розташовані численні рецептори, здатні сприймати інформацію (тактильна чутливість, тепло, холод, біль тощо) з довкілля;

3)дихальна  –  шкіра здатна поглинати кисень, виділяти вуглекислий газ, вона здійснює 15 % загального газообміну;

4)терморегуляція  –  забезпечує регулювання теплообміну організму із зовнішнім середовищем;

5)видільна  –  шкіра бере участь у регуляції водно-сольового балансу організму, обміні жирів. Потові залози шкіри забезпечують виділення сечовини, мінеральних солей і води.

 

Характеристика шкіри

Шар шкіри	Будова	Властивості й функції
Епідерміс (зовнішній шар)	Утворений багатошаровим плоским епітелієм. Є верхній (роговий) шар і внутрішній  –  ростковий. Клітини росткового шару постійно діляться й займають місця зроговілих клітин верхнього шару, які злущуються. Епідерміс містить пігментні клітини з меланіном. Пігмент визначає колір шкіри й захищає її від ультрафіолетових променів. В епідермісі локалізуються нервові закінчення. Похідним епідермісу є ніготь  –  рогова пластинка, що лежить у нігтьовому ложі	Механічний, хімічний захист, перешкоджання проникненню всередину організму мікробів і знищення їх, захист від ультрафіолетового випромінювання
Дерма (власне шкіра)	Виділяють сосочковий і сітчастий шари. Сосочковий шар складається зі сполучної тканини, містить колагенові волокна, кровоносні та лімфатичні судини, нерви й нервові закінчення, рецептори. Сітчастий шар розташовується глибше й містить потові, сальні залози та волосяні сумки. Похідним дерми є волосся. Волосина складається з волосяної сумки (волосяного фолікула), волосяної цибулини, кореня та стрижня	Терморегуляція, видільна функція
Підшкірна жирова клітковина	Складається зі сполучної тканини, що містить численні жирові клітини	Терморегуляція, депонування жиру

 

Механізм терморегуляції

Механізм теплообміну

Теплообмін  –  це процес об міну тепловою енергією між організмом і середовищем, що об'єднує два процеси: теплотворення й тепловіддачу.

Температура тіла здорової людини становить 36,6 – 36,7 °С.

Температура різних ділянок шкіри нестала й неоднакова. Вона залежить від кровопостачання, температури повітря, його вологості та руху, захищеності одягом.

У людини суворо сталою зберігається тільки температура мозку та внутрішніх органів.

Протягом доби температура тіла коливається в межах 1 °С, що зумовлено змінами інтенсивності процесів відновлення речовин.

Найвища температура тіла фіксується о 16 – 19-й год, найнижча  –  о 2 – 4-й годині ночі.

Загартовування являє собою тренування терморегуляторних процесів шляхом повторюваних регуляторних термічних подразнень (повітряні ванни, водні процедури, сонячні ванни). Процедура загартовування підвищує стійкість організму до впливу несприятливих чинників середовища