Будова та види жирів

Схема будови молекули жиру: R1, R2, R3 — залишки жирних кислот, за якими відрізняються різні жири

Найпоширенішими сполуками серед ліпідів є жири, до складу яких входять трьохатомний спирт гліцерол і залишки жирних кислот

Будова та функції жироподібних речовин

Фосфоліпіди — містять залишок ортофосфатної кислоти, входять до складу клітинних мембран

Гліколіпіди – сполуки ліпідів з вуглеводами. Є складовою частиною тканин мозку та нервових волокон

Ліпопротеїди – комплексні сполуки різноманітних білків із жирами

Стероїди – важливі компоненти статевих гормонів, вітаміну D

Воски – виконують захисну функцію: у ссавців змащують шкіру і волосся, у птахів надають пір'ю водовідштовхувальних властивостей, у рослин запобігають надмірному випаровуванню води

Фосфоліпіди можна розглядати як похідні тріацилгліцеролів, у яких один із залишків жирної кислоти замінений фосфатною кислотою. Жирні кислоти є неполярними гідрофобними сполуками, а фосфатна кислота — полярною гідрофільною. Молекули, у складі яких є полярна та неполярна групи, називають амфіфільними. Амфіфільність дозволяє фосфоліпідам формувати у водному середовищі двошарові мембрани, в яких гідрофільні частини (полярні головки) орієнтовані назовні й контактують із водою, а гідрофобні (неполярні хвости жирних кислот) спрямовані всередину. Така структура служить матриксом усіх відомих біологічних мембран.

 

БІЛКИ

Білки — це біологічні полімери, мономерами яких є амінокислоти.

Функції білків

1. Ферментативна (біокаталіз) – Ферменти забезпечують перебіг хімічних реакцій у клітині за низьких температур, невисокого тиску і дуже малих концентрацій

2. Будівна (структурна) – Основний будівний матеріал клітини (мембран, органоїдів)

3. Захисна – Білки-антитіла здатні «розрізнювати» і знищувати хвороботворні мікроорганізми. Білки ядра – гістони захищають молекули ДНК від ушкоджень. Білкові фактори згортання крові захищають організм від крововтрат

4. Регуляторна (гуморальна, гормональна) – Поряд із нервовою системою гормони білкової природи керують роботою різних органів і всього організму через систему хімічних реакцій

5. Сигнальна – Окремі білки клітинних мембран здійснюють прийом сигналів і передачу їх всередину клітини

6. Скорочувальна (рухова) – Усі види рухів виробляються особливими видами скорочувальних білків

7. Транспортна –Транспортні білки крові переносять кисень та органічні речовини

8. Енергетична – При окисненні 1 г білка вивільняється 17,2 кДж

9. Рецепторна. Багато білків на поверхні плазматичної мембрани клітин здатні пізнавати молекули певної структури. Білкові рецептори на поверхні клітин імунної системи здатні пізнавати чужорідний антиген і запускати реакцію його знищення.

Структура білків.У звичайній еукаріотичній клітині налічується близько 10 тис. різних білків, а загальна кількість відомих білкових молекул наближається до 50 тис. Усі ці білки складаються не більше ніж з двадцяти видів амінокислот. Амінокислоти є органічними молекулами, що мають загальну схему будови: вони містять карбоксильну групу -COOH й аміногрупу -NН2, зв'язані з атомом Карбону. Індивідуальні властивості кожної амінокислоти визначаються радикалом R. Отже, амінокислоти — структурні мономери білків

Схема будови молекули амінокислоти: R — амінокислотний радикал, за яким відрізняються різні амінокислоти

Амінокислоти сполучаються між собою ковалентним зв'язком між карбоксильною групою однієї амінокислоти та аміногрупою іншої. Такий зв'язок називаєтьсяпептидним. Амінокислоти об'єднуються за допомогою пептидних зв'язків у пептиди.

Схема утворення пептидного зв'язку