
- •1 Характеристика рослин
- •2 Хімічні елементи
- •1 Органічні речовини органічні речовини
- •Класифікація вуглеводів
- •Будова та види жирів
- •Будова та функції жироподібних речовин
- •Функції білків
- •Види білків (за складом)
- •Просторова структура білків
- •Порушення природної структури білків
- •Нуклеїнові кислоти
- •Будова нуклеотиду
- •Види нуклеїнових кислот
- •Рибонуклеїнова кислота
- •Дезоксирибонуклеїнова кислота (днк).
- •Реплікація днк
- •1 Органи рослин
- •Форма галуження нагонів:
- •Ч астини простого листка:
- •1 Життєдіяльність рослин
- •1 Спорові рослини спорові рослини нижчі спорові рослини
- •Відділ Зелені водорості
- •Будова та життєвий цикл хламідомонади:
- •Відділ Діатомові водорості
- •Відділ Бурі водорості
- •Відділ Червоні водорості
- •Вищі спорові рослини
- •Відділ Мохоподібні
- •Розвиток мохів:
- •Відділ Плауноподібні
- •Плаун булавовидний:
- •Відділ Хвощеподібні (Членисті)
- •Життєвий цикл хвоща польового:
- •Відділ Папоротеподібні
- •1 Насінні рослини
- •Відділ покритонасінні клас однодольні родина злакові або тонконогові
- •Родина лілійні
- •Родина цибулеві
- •Клас дводольні родина айстрові або складноцвіті
- •Родина пасльонові
- •Родина бобові
- •Родина розові
- •Родина капустяні або хрестоцвіті
- •1 Царство гриби
- •Внутрішня будова листка. Організація клітин
- •Історія вивчення клітини
- •Основні положення клітинної теорії
- •Методи цитологічних досліджень
- •Будова клітин прокаріотів і еукаріотів
- •Порівняння еукаріотичних та прокаріотичних клітин
- •Функції плазматичної мембрани
- •Будова надмембранного комплексу
- •Функції ядра
- •Будова ядра
- •1 Обмін речовин у клітині обмін речовин у клітині
- •Обмін вуглеводів Енергетичний обмін вуглеводів
- •Пластичний обмін вуглеводів у гетеротрофних організмів
- •Значення фотосинтезу.
- •Енергетичний обмін жирів
- •Пластичний обмін жирів
- •Пластичний обмін – синтез білка
- •Властивості генетичного коду
- •Реакції матричного синтезу.
- •Етапи біосинтезу білка
- •Посттрансляційні модифікації.
- •1 Віруси
- •1 Бактерії
- •1 Положення людини в системі органічного світу положення людини в системі органічного світу.
- •Епітеліальні тканини
- •1 Опорно-рухова система
- •Будова трубчастої кістки:
- •Характеристика кісток
- •Види суглобів
- •Скелет кінцівок
- •Скелет тулуба
- •З'єднання хребців
- •Відділи хребта
- •З'єднання кісток грудної клітки
- •Скелет кінцівок
- •Особливості скелета людини у зв'язку з прямоходінням:
- •Характеристика основних груп скелетних м'язів
- •Фізичні якості м’яза
- •Механізм скорочення та розслаблення м'язів
- •1 Кров та кровообіг внутрішнє середовище організму
- •Кровотворення
- •Класифiкацiя анемiй
- •Групи крові Відкрив групи крові 1900 році австрійський вчений – к. Ландштейнер
- •Переливання крові
- •Утворення тромбу
- •Типи імунітету
- •Імунна система
- •Серцево-судинна система. Кровообіг Будова та функції органів кровообігу
- •Характеристика систем і чинників регуляції діяльності серця
- •Причини руху крові по судинах:
- •Рух крові по венах
- •Лімфатична система
- •1 Дихальна і травна системи дихання
- •Газообмін
- •Голосовий апарат
- •Травлення і живлення
- •Функції травлення
- •Органи травної системи
- •Характеристика травної трубки
- •Обмін речовин та енергії
- •Вимоги до раціонального харчування
- •1 Шкіра та видільна система виділення
- •Характеристика відділу утворення сечі
- •Характеристика відділу виведення сечі
- •Механізм утворення сечі
- •Регуляція роботи нирок
- •Функції шкіри:
- •Характеристика шкіри
- •Механізм теплообміну
- •1 Гуморальна та нервова регуляція нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій ендокринна система
- •Характеристика гормонів
- •Порушення функцій ендокринних залоз
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Структура спинного мозку
- •Великий мозок (кінцевий мозок)
- •Структура півкуль
- •Частки великих півкуль
- •Соматична нервова система
- •Вегетативна нервова система
- •Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції
- •Сенсорні системи сенсорні системи, або аналізатори
- •Сенсорні системи людини та їх аналізатори
- •Структура сенсорної системи
- •Загальний принцип роботи сенсорних систем
- •Зорова сенсорна система
- •Будова зорового аналізатора
- •Характеристика допоміжного апарату ока
- •Гігієна зору, запобігання його порушенням
- •Слухова сенсорна система Будова слухового аналізатора
- •Характеристика слухового аналізатора
- •Гігієна слуху
- •1 Вища нервова діяльність
- •Характеристика рефлексів
- •Загальна схема безумовного рефлексу
- •Загальна схема умовно-рефлекторної дуги
- •Класифікація рефлексів
- •Гальмування умовних рефлексів
- •Динамічний стереотип. Навички, звички
- •Мова, мислення, свідомість
- •Характеристика сигнальних систем
- •Сприйняття. Увага. Пам'ять
- •Властивості сприйняття
- •Види сприйняття
- •Часові види пам’яті
- •Характеристика процесів пам'яті
- •Види запам'ятовування
- •Види пам'яті
- •Виявлення емоцій
- •Типи темпераменту
- •Сон і сновидіння
- •Характеристика захворювань людини та їхня профілактика
- •Перша допомога в разі травм і нещасних випадків
- •Вплив шкідливих звичок на організм людини
- •1. Будова і життєдіяльність тварин 8 клас царство тварини
- •Подібність між рослинами й тваринами:
- •Класифікація тварин
- •1 Підцарство одноклітинні підцарство одноклітинні (найпростіші)
- •1 Типи Черви та Молюски тип плоскі черви
- •1 Тип членистоногі тип членистоногі
- •Різноманітність ракоподібних та їх значення
- •Роль павукоподібних у природі та житті людини.
- •Роль комах
- •1 Тип хордові Тип хордові
- •Класифікація Хордових
- •Підтип безчерепні
- •1 Хребетні тварини. Підтип хребетні, або черепні. Надклас риби. Клас хрящові риби.
- •Клас кісткові риби
- •Поява в еволюції риб зв'язано з наступними ароморфозами:
- •Основні ряди костистих риб.
- •Охорона риб.
1 Органічні речовини органічні речовини
Органічні речовини— сполуки, молекули котрих утворені ланцюгами з ковалентно зв'язаних атомів Карбону.
Макромолекули— відносно великі молекули з високою молекулярною масою. Такі молекули складаються з подібних за структурою низькомолекулярних сполук, які повторюються й ковалентно зв'язані між собою. Утворена мономерами макромолекула називається полімером.
Близько 90 % сухої маси клітин припадає на чотири типи органічних молекул: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти. Крім того, у менших кількостях у клітинах містяться інші органічні сполуки, що відіграють важливу роль у біохімічних процесах. До них належать органічні кислоти (піровиноградна, молочна, яблучна, лимонна, жирні кислоти — пальмітинова, стеаринова), пігменти (хлорофіл, білірубін) тощо.
Білки, нуклеїнові кислоти та полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген) називають біополімерами, або макромолекулами, оскільки вони складаються з великої кількості одиниць — мономерів. Мономерами білків є амінокислоти, мономерами нуклеїнових кислот — нуклеотиди, мономерами полісахаридів — моносахариди. Часто нуклеїнові кислоти називають інформаційними полімерами, оскільки вони е універсальними біологічними носіями інформації.
Види полімерів
Регулярними біополімерами є, наприклад, крохмаль, глікоген, целюлоза. Нерегулярними — білки та нуклеїнові кислоти.
ВУГЛЕВОДИ
Молекули вуглеводів побудовані з трьох елементів — Карбону, Оксигену і Гідрогену. Вуглеводи — основне джерело енергії для живих організмів. Рослини синтезують вуглеводи в процесі фотосинтезу. Вміст вуглеводів у клітинах тварин рідко перевищує 5 %, але в клітинах рослин може досягати 90 %.
Функції вуглеводів.
1. Енергетична. Під час окиснення у процесі клітинного дихання вуглеводи вивільняють енергію, яка в них міститься, забезпечуючи значну частину енергетичних потреб організму.
2. Захисна. В'язкі секрети (слизи), багаті на вуглеводи, оберігають стінки органів (шлунок, кишечник, бронхи) від механічних і хімічних впливів.
3. Рецепторна. Більшість клітинних рецепторів є глікопротетами. Зв'язуючись з інтегральними мембранними білками, вуглеводи у складі рецепторів беруть участь у розпізнаванні сигнальних молекул (гормонів, нейромедіаторів).
4. Структурна. Вуглеводи є основними структурними компонентами клітин, які утворюють опорні тканини (целюлоза, хітин).
5. Запасаюча. Відкладаючись у тканинах, вуглеводи можуть забезпечити організм енергією уразі голодування (крохмаль, глікоген).
Класифікація вуглеводів
Вуглеводи (С, Н, О) |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Моносахариди Cn(H2O)n n — від 3 до 9 |
|
Олігосахариди Cn(H2O)n
|
|
Полісахариди ооскЗ-оо |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
триози тетрози пентози гексози |
|
|
Дисахариди:мальтоза лактоза сахароза |
|
|
крохмаль целюлоза глікоген хітин |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
Моносахариди, або прості цукри, — сполуки з емпіричною формулою Cn(H2O)n, які не гідролізуються. Це тверді кристалічні речовини, розчинні у воді, мають солодкий смак. За кількістю атомів Карбону моносахариди поділяються:
на тріозиC3H6O3 — молочна та піровиноградні кислоти, проміжні продукти вуглеводного обміну;
тетрозиC4H8O4 — зустрічаються рідко, частіше в бактерій;
пентозиC5H10O5 — рибоза, входить до складу РНК;
C5H10O4 — дезоксирибоза, входить до складу ДНК;
гексозиC6H12O6 — глюкоза, фруктоза, галактоза.
Глюкоза— первинне джерело енергії для клітин. Вона обов'язково міститься у складі майже всіх клітин, органів і тканин, регулює осмотичний тиск. Зниження рівня глюкози в крові спричинює порушення життєдіяльності нервових та м'язових клітин.
У розчинах глюкоза існує в циклічній та лінійній формах, між якими встановлюється хімічна рівновага.
Лінійна та циклічні форми глюкози
Олігосахариди— це вуглеводи,які мають від двох до десяти ланок моносахаридів. Зв'язок між двома моносахаридами здійснюється через атом Оксигену та називається глікозидним.
Олігосахариди, що складаються з двох моносахаридів, називаються дисахаридами. Вони широко поширені в тваринах і рослинних організмах і зустрічаються у вільному стані (як продукти біосинтезу або часткового гідролізу полісахаридів), а також як структурні компоненти глікозидів і ін. з'єднань.
До дисахаридів належать:
1) лактоза (молочний цукор), що міститься в молоці, утворена залишками глюкози та галактози;
2) сахароза (тростинний цукор C12H22O11), складається з глюкози та фруктози;
3) продукт часткового гідролізу крохмалю в рослинах — мальтоза, що утворена двома залишками глюкози
4) трегалоза – грибний цукор, що так як і мальтоза утворена двома глюкозними залишками.
Полісахаридискладаються з великої кількості моносахаридів. Відрізняються між собою складом мономерів, довжиною та ступенем розгалуженості. Полісахариди майже не розчиняються у воді й не мають солодкого смаку.
Полісахариди (за складом) |
||||
|
|
|
|
|
Гомополісахариди (один вид моносахаридів) |
|
Гетерополісахариди (різні види моносахаридів) |
Крохмаль, полімер глюкози, має формулу (C6H10O5)n. Він є резервною поживною речовиною рослин і міститься в клітинах у вигляді різних за формою та розмірами крохмальних зерен. Крохмаль знаходить широке застосування в медицині та в багатьох галузях промисловості (харчовій, паперовій, фармацевтичній тощо). У промислових масштабах його отримують із бульб картоплі та зерен кукурудзи. Картопля містить 15—25 % крохмалю в перерахунку на сиру масу, насіння окремих зернових культур — 40-60 %.
Глікогенє полімером глюкози, але з більш розгалуженим, ніж у крохмалю, ланцюгом мономерів. Це головний енергетичний і вуглеводний резерв людини та тварин. Особливо великий вміст глікогену в печінці і м'язах Зустрічається він у грибів і мікроорганізмів.
Целюлоза— структурний полісахарид клітинної стінки рослин, полімер глюкози. На її частку припадає близько 50 % усього органічного вуглецю біосфери. Целюлоза має величезне значення для господарської діяльності людини, складаючи основну масу бавовняних тканин, паперу, штучного шовку, деяких пластмас і вибухових речовин.
ЛІПІДИ
Ліпіди — органічні сполуки, різні за структурою, хімічною будовою, функціями, але схожі за фізико-хімічними властивостями: нерозчинні у воді, добре розчинні в органічних розчинниках (ефірі, хлороформі, ацетоні).
Функції ліпідів
1. Енергетична. У разі повного окиснення 1 г тріацилгліцеролу виділяється 38,9 кДж енергії, що приблизно вдвічі більше, ніж під час окиснення 1 г білків або вуглеводів.
2. Структурна. Ліпіди є основними структурними компонентами біологічних мембран.
3. Регуляторна. Ліпіди регулюють текучість мембран, є важливими внутрішньоклітинними сигнальними молекулами, компонентами мієлінових оболонок нервових клітин, попередниками гормонів, вітамінами, беруть участь у регуляції генної активності.
4. Запасаюча. Завдяки високій енергетичній цінності жири є енергетичним депо й ендогенним джерелом води (у разі окиснення 100 г жиру виділяється 107 г води).
5. Захисна. Жири є основним компонентом підшкірної клітковини, вони запобігають тепловтратам і захищають від механічних впливів.
Ліпіди |
||||
|
|
|
|
|
Жири |
|
Жироподібні речовини: фосфоліпіди, гліколіпіди, стероїди, ліпопротеїди, воски, жирні кислоти |
Жири |
||||
|
|
|
|
|
Тверді Переважно тваринні жири. У складі молекул більше насичених жирних кислот. |
|
Рідкі Переважно рослинні жири. У складі молекул багато ненасичених жирних кислот. |