Родина бобові

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: до 18 тис.; 259 видів.

Поширення: космополітне, в основному позатропічне.

Життєві форми: багаторічні чи однорічні трави, дерева, чагарники, напівчагарники.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – почергові, рідко супротивні, складні (перисто-, пальчасто- чи трійчасто-), інколи прості, вторинно спрощені, звичайно мають прилистки;

б) квіти – двостатеві, звичайно зигоморфні, з подвійною оцвітиною, само- або ентомозапильні. Чашолистків звичайно 5, зрослих, пелюстки утворюють човник (2 зрослі), весла (2 вільні) та парус (1 велика). Тичинок у більшості 10. Можуть утворювати однобратній андроцей, при зростанні всіх тичинок у трубочку. У гороху, напр., 9 тичинок зростаються при основі тичинкових ниток, а одна вільна (двобратній андроцей). Маточка одна, з одного плодолистка. Зав'язь верхня;

в) суцвіття – квіти поодинокі (у гороху), у головках (конюшина), китицях (люцерна, буркун);

г) плоди – біб, який, як правило, розкривається двома стулками.

Класифікація: родина поділяється на 3 підродини: Цезальпінієві (Caesalpinioideae ), Мімозові ( Mimosoideae ), Бобові ( Faboideae ). Серед бобових виділяють групи за типом листка: 1) з пальчасто-складними листками (люпин); 2) з трійчастими листками (конюшина, буркун, квасоля); 3) з перисто-складними листками: а) парноперистоскладними (горох); б) непарноперистоскладними (робінія звичайна, карагана); 4) з простими листками (дрік красильний).

Практичне значення родини: багато харчових рослин, напр., зернобобові (горох, квасоля, соя, арахіс), кормових (конюшина, вика, еспарцет), лікарських (буркун, солодка), декоративних (робінія, карагана), є отруйні види (зіновать).

Характерна особливість Бобових – утворення на коренях бульбочкових бактерій, які здатні фіксувати атмосферний азот. Цим значно збільшується вміст білка у насінні, деякі види можна використовувати як сидеральні добрива (напр., люпин).

 

Родина розові

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: понад 3 тис. видів.

Поширення: космополітне, переважно в помірних і субтропічних областях північної півкулі.

Життєві форми: дерева, кущі, трави.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – почергові, як правило, з прилистками, зрощеними з основою листка, прості чи складні;

б) квіти – актиноморфні (виняток підродина Хризобаланові, представники якої поширені у тропіках і мають зигоморфні квіти), найчастіше п'ятичленні, з подвійною оцвітиною, іноді з підчашею (як у суниць), тичинок багато. Квітколоже чашоподібне, плескате, вгнуте чи опукле, зав'язь верхня (напр., у суниць), нижня (напр., у яблуні), середня (напр., у шипшини);

в) суцвіття – квіти можуть бути поодинокі (шипшина) або у щитках (яблуня), китицях (черемха), зонтиках (вишня) чи волотях (таволга Дугласа), часто трапляються складні суцвіття;

г) плоди – листянка, кістянка, сім'янка, горішок, коробочка (збірні чи поодинокі, справжні чи несправжні).

Класифікація: за типом квіток, характером квітколожа і плодів родину поділяють на 7 підродин, для України характерними є представники 4-х

Практичне значення родини: дуже велике. Це важливі плодові культури (яблуня, груша, айва), кісточкові (слива, вишня, черешня, персик), ягідні (ожина, малина, суниці), декоративні (троянда, таволга), лікарські (глід, родовик, перстач) тощо.