1 Характеристика рослин

ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИН

Рослинний світ є найважливішою складовою довкілля. Рослини відрізняються від інших живих організмів за багатьма ознаками, але найголовніша з них — здатність до фотосинтезу. Фотосинтез — процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з вуглекислого газу і води за допомогою світлової енергії, що поглинається хлорофілом. Хлорофіл — це складна речовина, яка входить до складу клітин і надає рослинам зеленого кольору. Рослинам притаманний необмежений ріст і здебільшого прикріплений спосіб життя. Їхні клітини мають целюлозні стінки, через що форма та дефінітивні розміри не змінюються протягом всього їх онтогенезу. В ході метаболізму рослини виділяють оксиген і поглинають вуглекислий газ. Які запасну речовину використовують переважно крохмаль. Біомаса рослин створює основу існування гетеротрофних організмів : тварин, грибів , бактерій , котрі використовують цю біомасу в їжу.

Рослини різноманітні за розмірами — від мікроскопічно малих до гігантських — масою в сотні тонн. Так само різна їхня будова — від простих, схожих на кульку, до складних, розгалужених на мільйони бічних гілок та коренів. Рослини живуть у воді і на суші на всіх континентах, трапляються, навіть в Антарктиді. Маса рослин, які існують на Землі, у декілька разів перевищує масу тварин. Усі органічні речовини, необхідні для підтримання життя, рослини синтезують з неорганічних самостійно, використовуючи для цього воду, вуглекислий газ і незначну кількість деяких хімічних елементів. Рослини є їжею для величезної групи рослиноїдних тварин і людини. Багато видів рослин вирощуються з метою практичного використання. Серед них є харчові (пшениця, вишня), кормові (кормовий буряк), технічні (бавовник), декоративні (троянди), лікарські (валеріана).

Час, протягом якого рослина росте й розвивається, називається вегетаційним періодом. У багаторічних рослин, котрі зростають в Україні, розвиток припиняється на зиму, а вегетаційний період триває з весни до осені, поки дерева не скинуть листя, а трави не всохнуть.

Розмножуються рослини вегетативно , нестатевим і статевим способами. За внутрішньою будовою рослини поділяють на нижчі та вищі. До нижчих належать водорості, до вищих — спорові та насінні рослини.

У рослин виділяють покривну, основну, твірну, механічну, провідну і видільну тканини. Покривна тканина складається з клітин, які тонким шаром вкривають будь-який орган рослини зовні. Основна тканина заповнює товщу листків, серцевину стебел. До основної тканини, зокрема, належить запасаюча (в її клітинах накопичуються поживні речовини) і фотосинтезуюча (містить хлорофіл і виконує фотосинтез). Твірна тканина міститься в бруньках, насінинах , на кінчиках коренів і верхівках пагонів. Її клітини постійно швидко діляться й утворюють нові клітини, завдяки чому рослини ростуть.Механічна тканина надає міцності пагонам і кореням. Її клітини мають дуже товсті й міцні оболонки. Часто це мертві клітини. Провідна тканина забезпечує транспорт води, мінеральних і органічних речовин всередині рослини. Існує два типи провідних елементів: судини (трубки, утворені з мертвих клітин), які проводять воду від коренів угору до листків, та ситоподібні трубки (ланцюжки живих клітин), котрі транспортують органічні речовини від листків, де вони утворюються в процесі фотосинтезу, до місць, де вони будуть використані. Видільна тканина розвивається там, де в рослині накопичуються такі речовини, як смола, ефірна олія, бальзам, латекс. Вони протидіють впливу хвороботворних вірусів , бактерій, грибів.

Істотна різниця між будовою тіла вищих і нижчих рослин полягає в тому, що вегетативне тіло нижчих рослин не розчленоване на органи. Таке тіло називається таломом, або сланню. У вищих рослин тіло поділене навегетативні та репродуктивні органи.

 КЛАСИФІКАЦІЯ РОСЛИН

Систематика - розділ біології, присвячений опису, позначенню і класифікації по групах всіх існуючих і вимерлих організмів, установленню родинних зв'язків між окремими видами і групами видів.

Основні задачі систематики - визначення за допомогою порівняння індивідуальних і специфічних особливостей шкірного виду і надвидових таксонів, з'ясування їх приватних і загальних властивостей.

Систематична категорія. Таксономічна категорія

Систематична категорія - група організмів, об'єднана визначеним ступенем споріднення, загальними рисами будівлі і функціональних особливостей.

Основними систематичними категоріями є: вид, рід, сімейство, загін і порядок, клас, тип і царство.

 ЦАРСТВО РОСЛИНИ

Відділ Зелені водорості

Відділ Діатомові водорості

Відділ Бурі водорості

Відділ Червоні водорості

Відділ Лишайники

Відділ Мохоподібні

Відділ Плауноподібні

Відділ Хвощеподібні

Відділ Папоротеподібні

Відділ Голонасінні –

Клас Хвойні

Клас Насінні папороті

Клас Саговникові

Клас Гінкгові

Клас Гнетові

Відділ Покритонасінні

Клас Дводольні

Родина Капустяні або Хрестоцвіті

Родина Розові

Родина Бобові

Родина Пасльонові

Родина Ранникові

Родина Айстрові або Складноцвіті

Клас Однодольні

Родина Лілійні

Родина Цибулеві

Родина Злакові або Тонконогові

 ЖИТТЄВІ ФОРМИ РОСЛИН

Використавши і узагальнивши запропоновані в різний час класифікації, вітчизняний ботанік І.Г. Серебряков запропонував називати життєвою формою своєрідний габітус2 певних груп рослин, що виникає в результаті зростання та розвитку в певних умовах - як вираз пристосованості до цих умов.

В основу своєї класифікації І.Г. Серебряков поклав ознака тривалості життя всієї рослини і його скелетних осей. Він виділив наступні життєві форми рослин:

А. Деревні рослини

Дерева

Чагарники

Чагарнички

Б. Напівдеревні рослини

Напівчагарник

Напівчагарничків

В. Наземні трави

Полікарпічні трави (багаторічні трави, цвітуть багато разів)

Монокарпічні трави (живуть кілька років, цвітуть один раз і відмирають)

Г. Водні трави

Земноводні трави

Плаваючі та морські трави

Різниця між деревами, кущами, чагарники, напівчагарниками, напівчагарничків і трав'янистими рослинами складається крім різного ступеня одеревіння їх стебел в тривалості життя і характер зміни скелетних пагонів у загальній пагоновій системі.