- •30. Висвітліть мотиви навчання молодших школярів.
- •31. Представте структуру комбінованого уроку.
- •32. Покажіть взаємозв’язок методів і прийомів навчання.
- •33. Висвітліть сутність і функції методів навчання.
- •34. Розкрийте історію розвитку методів навчання.
- •35. Охарактеризуйте засоби навчання, представте їх класифікацію.
32. Покажіть взаємозв’язок методів і прийомів навчання.
У вузькому значенні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, що має виконувати три функції: навчаючу, виховну і розвиваючу. Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані гносеологічний, логіко-змістовий, психологічний, педагогічний аспекти. Складовою методу навчання є прийом навчання.
Прийом навчання — сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу.
Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший.
33. Висвітліть сутність і функції методів навчання.
Метод навчання — взаємопов'язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.
Сутність. Метод як система включає в себе такі два взаємозв'язані елементи, як способи діяльності вчителя та способи діяльності учнів. Взаємозв'язок між ними полягає в тому, що певний спосіб діяльності вчителя викликає адекватну діяльність учня.
Прийнято виділяти такі загально педагогічні функції методів навчання: навчальну, виховну, розвивальну, стимулюючо-мотиваційну, контрольно-корекційну.
Навчальна передбачає способи пошуків ефективного засвоєння учнями обсягу передбачених навчальною програмою знань, умінь та навичок. Виховна, будучи зв'язаною з навчальною, реалізується у двох напрямах:
1) на основі використання виховних можливостей змісту програмового навчального матеріалу;
2) на основі вироблення у процесі досягнення навчальних цілей вольових рис характеру, формування почуттів внутрішнього порядку та завершеності. Розвивальна випливає безпосередньо із суті навчальної та виховної, оскільки окремо розвивальної діяльності немає.
Стимулюючо-мотиваційна функція навчального методу полягає у використанні вчителем таких прийомів, дій та операцій, які здатні викликати в учня ті внутрішні імпульси, що допомагали б йому мобілізувати свою волю та увагу для досягнення поставлених цілей. Це, наприклад, досягається за рахунок використання проблемних завдань, евристичних запитань, ситуацій здивування, відкриття, показу парадоксальності в явищах.
Контрольно-корекційна функція забезпечує здійснення всіх інших функцій методів навчання.
34. Розкрийте історію розвитку методів навчання.
Метод навчання - категорія історична. Рівень розвитку продуктивних сил і характер виробничих відносин роблять вплив на загальні цілі навчання. Зі зміною цілей змінюються і методи навчання. Так, в стародавні часи переважали методи навчання, що ґрунтувалися на наслідуванні. Спостерігаючи і повторюючи за дорослими певні дії, наприклад, трудові - учні опановували ними в ході безпосередньої участі в житті соціальної групи, членами якої вони були.
З моменту організації шкіл з'явилися словесні методи навчання. Основним способом викладання була передача вчителем готової інформації за допомогою письмового, усного, а пізніше і друкованого слова з наступним засвоєнням його учнями.
Слово стає головним носієм інформації, а навчання по книгах-однією з головних завдань освіти.
В епоху великих відкриттів і винаходів словесні методи поступово втрачають своє значення єдиного способу передачі знань учням. Розвиток отримують методи наочного навчання, методи, які допомагають застосовувати знання на практиці.
На рубежі XIX-XX століть інтерес викликала концепція "вчення через діяльність" з використанням практичних методів навчання. Великі надії покладалися також на черговий варіант словесного методу, заснованого на самостійності руху до знань. Однак цей метод вимагає занадто багато праці і часу для отримання результатів.
Все сказане дозволяє стверджувати:
1. Незалежно від ролі, яку в різні періоди розвитку освіти відводили тим чи іншим методам навчання, жоден з них, будучи використаний виключно сам по собі, не забезпечує потрібних результатів.
2. Так як ні один з методів не є універсальним, хороших результатів у дидактичній роботі можна досягти тільки при використанні багатьох методів. Але для того, щоб учитель міг скористатися різноманіттям методів навчання, які описані в педагогічній літературі і значною мірою випробувані в практиці, необхідно їх впорядкувати, привести в певну систему. Саме це загострило пошуки в педагогічній науці підстав для класифікацій методів навчання.
