- •«Організація туризму» («організація анімаційної діяльності»)
- •1 Перелік практичних занять Практичне заняття № 1
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Опрацювати теоретичні питання
- •Теми рефератів
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 2
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Опрацювати теоретичні питання
- •Теми рефератів
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 3
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Опрацювати теоретичні питання
- •Теми рефератів
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 4
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми Опрацювати теоретичні питання
- •Теми рефератів
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6
- •Короткі теоретичні відомості
- •2 Критерії оцінювання знань студентів
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
- •Інформаційні ресурси
- •Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Організація туризму» («Організація анімаційної діяльності») для студентів денної форми навчання за напрямом 6.140103 – «Туризм»
Завдання до теми Опрацювати теоретичні питання
Готельний анімаційний менеджмент як система управління процесом надання анімаційних послуг.
Особливості та значення готельної анімації.
Завдання анімаційної служби.
Готельна анімація як складова підвищення іміджу готелю.
Організація анімаційних послуг у готелях.
Теми рефератів
Види анімації як елементи анімаційних програм.
Організація дозвілля від найдавніших до нинішніх часів.
Розваги давніх греків. Традиційні свята. Театральні вистави.
Мережа гостинних дворів, мансіонів і таверн давніх римлян.
Роль аніматорів в організації й реалізації анімаційних програм.
Сутність діяльності аніматора.
Аніматор-мультиплікатор, аніматор у бізнесі, аніматор шоу-бізнесмен. Поле діяльності аніматора.
Контрольні питання
Зміст готельних анімаційних послуг і програм.
Типологія напрямів і програм туристичної анімації.
Склад культурно-пізнавальних анімаційних програм туристичного комплексу.
Модель спеціаліста туристської анімації.
Особисті якості аніматора.
Вимоги та графік роботи туристського аніматора.
Особливості роботи аніматора з туристами різних категорій.
Правила поведінки спеціаліста анімації.
Форми роботи з різними віковими групами відпочиваючих. Класифікація туристів по віку.
Література: [11, c. 13–18; 13, с. 32–46; 14, c. 45–79].
Практичне заняття № 3
Тема. Організація ігрової та спортивної анімації
Мета: знати форми ігрової діяльності в туристичній анімації та методику проведення рухливих ігор; уміти розробляти сценарій ігрової програми.
Короткі теоретичні відомості
Основа єдності анімації і спорту полягає у тому, що і туристська анімація, і спорт сприяють стимулюванню життєвих сил, залучають відпочиваючих до активної діяльності, тобто виконують спортивно-оздоровчу функцію. Під спортивною анімацією слід розуміти комплекс активізуючих програм, сформованих з використанням спортивних ігор. Організація спортивно-ігрової діяльності передбачає наявність відповідної матеріальної і прокатної бази.
Практично ні готель, ні турбаза, ні туркомплекс не можуть обійтися без спортивних майданчиків, тренажерних і спортивних залів. Звичайно, більша частина відпочиваючих не є справжніми спортсменами, але залучення їх до активної діяльності, до спортивних ігор, регулярних занять спортом вже є кроком уперед до оздоровлення і сприяє стимулюванню життєвих сил.
Для проведення спортивних заходів на високому рівні необхідними є кваліфікований персонал для кожного із запропонованих видів спорту і гарне обладнання. Спортивні ігри, змагання, заняття аеробікою, плаванням у туркомплексах і готелях організовують тураніматори під керівництвом досвідчених спортивних менеджерів-інструкторів. Організацією спеціалізованих турів на спортивні ігри, змагання, різного роду олімпіади займаються туристичні фірми.
Крупні курортні і туристичні комплекси мають окремі спеціалізовані спортивні клуби, при створенні яких обов’язково враховуються географічні, рекреаційні особливості місцевості і традиції країни.
Якщо ж туркомплекс розташований на березі моря чи будь-якої іншої водойми, то туристам пропонують займатися вітрильним спортом, серфінгом, водними лижами, каное тощо. Туркомплекси, розташовані у горах, надають можливість катання на гірських лижах тощо. У тому чи іншому туркомплексі за наявності відповідної матеріально-технічної бази та тренерів в якості основних можуть бути запропоновані і інші види спорту і розваг: велоспорт, верхова їзда, теніс, польоти на аеростаті, футбол, боулінг, більярд, гольф тощо.
Спеціалізовані спортивні клуби при туркомплексах розробляють і пропонують свої заходи і програми, працюючи у тісному співробітництві з анімаційною службою комплексу. Чим тіснішою буде співпраця спорту і туристичної анімації, тим більший оздоровчий і економічний ефект вона принесе.
Поряд з окремими видами спорту у туркомплексі можуть пропонувати і спортивні заняття загального характеру. Наприклад, для тих відпочиваючих, котрі звикли бігати зранку, аніматори пропонують пробіжки разом з ними. Тим гостям, які люблять насолоджуватися красотами природи, можна пропонувати прогулянки у човнах, джип-сафарі, рафтинг, велосипедну чи пішу прогулянку по місцевості. Тим, хто віддає перевагу ритмічним заняттям під музику, можна запропонувати заняття аеробікою, водною аеробікою, каратеробікою, танцями.
Ігровий туризм (розважальний туризм) – різновид туризму, в якому туристи-учасники, що їх називають гравцями, управляють ресурсами, даними через ігрові символи, з метою досягнення мети.
Головне завдання ігрового туризму – діяльність з розважальною та іноді навчальною метою.
Коли описують напрями ігрового туризму, одразу на думку спадає Лас-Вегас. Місто-феєрія уяви, жадоба збагачення і пишність фешенебельних готелів, сотні тисяч гральних автоматів, таємничий «блек-джек» і рулетка. Постійний розвиток світової гральної індустрії торкнувся всіх світових держав. За час свого існування деякі азартні оазиси стали нагадувати імперії. Законодавці моди на ігровий туризм – Монте-Карло і Лас-Вегас. Сотні тисяч людей щороку вирушають в дорогу, щоб самостійно відчути всю специфіку азарту, а рулетка, покер і різноманітні «однорукі бандити» дають таку можливість.
Види ігрового туризму:
1. Дитячі ігри – для цього створюють в туристичних зонах дитячу анімацію та ігрові кімнати для дітей.
2. Симуляції, наприклад скаутинг, квест-анімація.
3. Спортивні ігри, серед найпопулярніших спортивних ігор у туризмі: футбол, теніс, гольф, петанк, волейбол.
4. Логічні ігри, наприклад, серед рекреантів популярні кросворди, судоку, розумова анімація.
5. Настільні ігри, серед популярних настільних ігор на відпочинку: шахи, шашки, нарди.
6. Азартні ігри. Відмінністю азартних ігор є те, що виграш чи програш у них має не тільки символічне, а й реальне життєве значення – вони грають на гроші. А такі ігри дуже популярні в курортних зонах, коли туристи відпочивають і часто послаблюють свої соціальні гальма.
7. Комп’ютерні ігри – очевидно, саме тому в багатьох готельних комплексах встановлено комп'ютерні зали, де запеклі гравці комп’ютерних ігор проводять основний час своїх відпусток.
8. Рольові ігри, анімація в туризмі. В рольових іграх гравці діють у певному, заданому правилами, світі, беручи на себе певні вигадані ролі. Рольові ігри часто не носять змагального характеру, а призначені для того, щоб отримати задоволення від самого процесу гри.
Значну частину відвідувачів туристичних комплексів складають сім’ї. Сімейне дозвілля має свої особливості, популярні форми. Важливим завданням туристичних комплексів є організація дитячого дозвілля окремо від батьків. Для цього при туристичних комплексах, готелях, курортах створюються дитячі клуби (міні-клуби, юніор-клуби), які працюють із дітьми протягом дня. Зазвичай, дитячий клуб розташовується у приміщенні, обладнаному дитячими тренажерами, гральними пристроями, іншими технічними засобами. Для батьків найважливішими у роботі з дітьми є гарантія безпеки життю та здоров’ю дитини, сприятлива психологічна атмосфера. Тому працівники дитячих клубів повинні мати педагогічну освіту та досвід роботи з дітьми, вміти надати необхідну медичну допомогу, бути комунікабельними, уважними, чуйними. Для підготовки працівників дитячих центрів, що діють у туристичних комплексах, проводяться практичні курси з режисури, розробки ігрових програм, організації дитячого дозвілля, написання сценаріїв, техніки безпеки. Велике значення для успішної діяльності такого клубу мають рекламні кампанії – анонсування заходів, які відбудуться найближчим часом, оголошення по радіо, інформаційні буклети, відеоматеріали, повідомлення у місцях скупчення людей. Організовуючи дозвілля дітей, необхідно враховувати мову, якою спілкується дитина, її вік, кліматичну адаптацію, інші фізіологічні та психологічні особливості. Популярними в дитячих клубах є тематичні дні: День Нептуна, День імені, Сонячний день, День маленького мандрівника, День спорту та ін.
Серед туристів досить багато студентів. Туристичне дозвілля студентів сприяє відродженню культурних традицій, розкриттю творчого потенціалу молоді, задоволенню культурних, пізнавальних, рекреаційних потреб молоді. Треба враховувати, що молодь є найактивнішою та найдинамічнішою соціально-демографічною групою населення.
