7.2 Підготовка до лабораторної роботи
При підготовці до роботи студент повинен ознайомитися:
- з прийнятими позначеннями і основними світлотехнічними характеристиками фар;
- з позначеннями типу ламп для фар;
- з міжнародними вимогами і вимогами стандартів до автомобільних фар, сигнальних ліхтарів, ламп.
Студент повинен:
- вивчити європейську і американську систему світлорозподілення фар головного освітлення;
- вивчити структуру контрольного екрану для перевірки ближнього і дальнього світла фар європейської асиметричної системи.
- освоїти методику перевірки розподілу світла фар, заміряти освітленість в контрольних точках.
- накреслити таблицю для занесення даних вимірювань (табл. 7.5).
Таблиця 7.5 – Результати вимірів освітленості
Контрольні точки і зони екрану, лк |
B50L |
75R |
50R |
25R |
25L |
О |
А і А' |
В і В' |
Зони |
||
III |
IV |
I |
|||||||||
Освітленість, лк |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Запитання для самоперевірки
Роль систем освітлення і сигналізації в забезпеченні безпеки дорожнього руху.
У чому полягають принципи формування світлорозподілення систем освітлення і сигналізації?
У чому відмінність європейської і американської систем освітлення?
Чому необхідна дворежимна робота фар головного освітлення?
Яке призначення екрану в двохниткових лампах європейського типу?
Особливості конструкції галогенних ламп.
Що є контрольним екраном для перевірки світла фар?
Яким чином здійснюється фотометрирование фар головного освітлення?
Які переваги реглоскопов?
Матеріали, інструмент, прилади, обладнання:
- автомобіль з фарами дальнього і ближнього світла, що справно діють;
- переносний прилад для перевірки фар (К 303, ПУР-1, Novator та ін.);
- реглоскоп;
- люксметр (Ю 116);
- контрольний екран для перевірки ближнього і дальнього світла з європейською асиметричною системою.
7.3 Порядок виконання лабораторної роботи
Встановити автомобіль і прилад на рівному майданчику. Майданчик повинен знаходитися в затемненому приміщенні. Вісь оптичної камери приладу повинна бути паралельна площині, перпендикулярному майданчику, що проходить через подовжню вісь автомобіля. Світловий потік фари, що перевіряється, повинен проходити через лінзу приладу.
Автомобіль встановлюється на майданчику в положенні, відповідному прямолінійному руху. У легковому автомобілі повинен знаходитися водій.
Перевірити тиск в шинах (воно повинне відповідати тиску, вказаному в інструкції з експлуатації).
Прилад встановити перед автомобілем так, щоб камера приладу знаходилася напроти фари, що перевіряється. Пересування приладу до іншої фари повинне здійснюватися перпендикулярно подовжньо осі автомобіля. Схема установки приладу показана на рис. 7.2.
Включити ближнє світло для автомобіля з європейським світлорозподіленням.
Фара вважається правильно встановленою, якщо центр світлової плями від включеного ближнього світла знаходиться на горизонтальній і похилих лініях екрану.
При неправильній установці світла фар необхідно провести регулювання, не пересуваючи прилад, і повторити перевірку.
а – оптична система, б – схема установки при перевірці фар;
1 – лінза, 2 – екран, 3 – дзеркало, 4 – корпус,
5 – базуюча штанга, 6 – упори, 7 – розсіювач фари,
8 – обідок, 9 - рівень
Рисунок 7.2 – Прилад для перевірки фар
Встановити прилад до іншої фари і повторити операції.
Для вимірювання сили світла по осі фар, відрегульованих по екрану, встановлюють фотоприймач, підключений до показуючого приладу. Перевірка сили світла фар проводиться при включеному дальньому світлі.
7.4 Зміст звіту
У звіті за результатами лабораторної роботи необхідно привести наступні дані:
- найменування лабораторної роботи, мета і завдання;
- методику перевірки світлорозподілення фар головного освітлення європейської системи;
- таблиці результатів роботи;
- висновок про відповідність світлорозподілення головного освітлення автомобіля, який перевіряється, вимогам Правил ЕЕК ООН і ДСТУ.
Література: [1], с. 261-305; [2], с. 191-216.
Рекомендована ЛІТЕРАТУРА
Чижков Ю.П., Акимов С.В. Электрооборудование автомобилей. Учебник для вузов. - Г.: Издательство «За рулем», 1999.-384 с., ил.
Ютт В.Е. Электрооборудование автомобилей. Учебник для автодорожных вузов. - Г.: Транспорт, 1989.-287 с., ил.
Акимов С.В. и пр. Электрическое и электронное оборудование автомобилей. /С.В. Акимов, Ю.И. Боровских, Ю.П. Чижков. - Г.: Машиностроение, 1988.-280 с., ил.
Боровских Ю.И., Гутенев Н.И. Электрооборудование автомобилей. - К.: Выща школа. Главное изд-во, 1988.-167 с., ил.
В.А. Балагуров. Аппараты зажигания. - М.: Машиностроение, 1968.-352 с.
Росс Твег. Системы зажигания легковых автомобилей. Устройство, обслуживание и ремонт. - М.: Издательство «За рулем», 1998.-96 с., ил.