Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Оподаткування в різних сферах національної екон...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
484.4 Кб
Скачать

2. Порядок оподаткування експортних та імпортних операцій

У разі якщо операції, пов'язані з експортом послуг потрапляють в правове поле Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі – Закон), то згідно зі статтею 1 Закону, виручка резидентів у іноземній валюті за надані послуги, виконані роботи підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 (до 24.11.2009 – 180) календарних днів з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Також, пунктом 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 24.03.99 N 136, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за №338/3631 передбачено зняття банком експортної операції резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

При цьому слід зазначити, що розмір виручки резидента у іноземній валюті визначається виходячи з умов договору та відображеної вартості експортованих товарів, робіт (послуг) в первинних документах, які засвідчують фактичне виконання зовнішньоекономічної операції.

Враховуючи викладене, виручка резиденту України за виконані роботи, надані нерезиденту послуги підлягає зарахуванню на його рахунок в уповноваженому банку в повному обсязі та в строки виплати заборгованості, зазначеної в контракті, але не пізніше 90 календарних днів з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (послуг),що експортується.

Разом з цим зазначимо, що зарахування вартості матеріалів, послуг в рахунок погашення заборгованості нерезидента перед резидентом можливо у разі якщо зазначені операції потрапляють в правове поле Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та при дотриманні умов викладених у пункті 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 24.03.99 N 136.

Статтею 7 Декрету N 15-93 визначено, що у розрахунках між резидентами i нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Щодо розрахунків між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності шляхом платіжної картки, то відповідно до Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки, затвердженого постановою N 37 (далі – Положення), банківська платіжна картка (БПК) – пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого отримувачу БПК надається змога здійснювати операції зі сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

Картковий рахунок (картрахунок) – банківський рахунок, розпорядження яким може здійснюватися за допомогою БПК. На картрахунок зараховуються кошти, призначені для подальшого витрачання за допомогою БПК.

Корпоративна БПК дає змогу фізичній особі розпоряджатися картрахунком резидента та представництва нерезидента.

Згідно з п. 3.1 Положення відкриття картрахунків здійснюється уповноваженими банками на підставі угоди, укладеної з фізичною особою.

Обслуговування картрахунків в іноземній валюті та в національній грошовій одиниці України здійснюється уповноваженими банками згідно з чинним законодавством та нормативними актами Нацбанку України.

При цьому п. 3.3 Положення зазначено, що оплата договорів (контрактів), що здійснюється від імені резидентів та представництв юридичних осіб – нерезидентів, з корпоративних картрахунків не дозволяється.

Виходячи з викладеного, за здійснення приватним підприємством розрахунків з карткового валютного рахунку з нерезидентом за придбаний товар згідно з укладеним імпортним контрактом застосовується відповідальність, передбачена ст. 16 Декрету N 15-93.