Біологічні тератогени

Біологічні тератогени — віруси, деякі бактерії, мікоплазми, найпростіші. Багато інфекційних агентів проходять через плаценту, інфікування якої і спричинюють. Найбільше значення мають збудники захворювань, об’єднаних загальною назвою TORCH-інфекції. Акронім TORCH походить від перших букв таких слів:

1. Toxoplasma (T) — впливає на розвиток плода і особливо ЦНС.

2. Other (O) — інші збудники (віруси грипу, коксакі, кору, ВІЛ-інфекції, гепатиту А і В, ентеровірусні інфекції, вітряна віспа, бліда трепонема — збудник сифілісу, та ін.). Порушують розвиток головного мозку і скелета.

3. Rubella (R) — краснуха, вражає ЦНС, органи зору, слуху, серце.

4. Cytomegalovirus (C) — розвивається мікроцефалія, внутрішньомозкові кальцифікати, мікрофтальмія, ураження органа слуху, відставання в психомоторному розвитку.

5. Herpes (H) — вірус простого герпесу I і II — спричинює ураження ЦНС.

Інфекційні агенти впливають безпосередньо на плід і можуть спричинити його загибель, затримку внутрішньоутробного розвитку, природжені вади, відставання в розумовому розвитку. Дією внутрішньоутробних інфекцій обумовлено приблизно 4–9 % випадків розумової відсталості у дітей, що призводить до інвалідизації.

Тяжкість клінічних проявів внутрішньоутробних інфекцій більшою мірою залежить від того, в якому терміні відбулося зараження. Якщо зараження відбувається в перші 8 тиж після запліднення, то нерідко формуються грубі вади розвитку плода, несумісні з життям, і вагітність закінчується спонтанним викиднем. При інфікуванні після 8–12 тиж гестації плід найчастіше виживає, проте до моменту народження в його організмі відбуваються пов’язані з внутрішньоутробною інфекцією зміни, які можуть стати причиною мертвонародження, тяжкого захворювання або смерті в неонатальному періоді. Запальні зміни органів можуть призвести до формування вад. При виникненні інфекції в другій половині вагітності в неонатальному періоді можуть виявлятися як ознаки генералізованої інфекції, так і запальні зміни в окремих органах (гепатит, міокардит, менінгіт, менінгоенцефаліт, хоріоретиніт та ін.).

Найтиповішими симптомами внутрішньоутробної інфекції, що виявляються в ранньому неонатальному періоді, є такі:

1. Гіперплазія або гіпотрофія новонародженого.

2. Петехії або екхімози.

3. Гепатоспленомегалія.

4. Жовтяниця.

5. Хореоретиніти.

6. Анемія, тромбоцитопенія.

7. Ураження скелета.

Сукупність даних клінічних симптомів зустрічається при внутрішньоутробних інфекціях різної етіології. У англомовній літературі для позначення клінічних проявів внутрішньоутробної інфекції використовується термін «TORCH-синдром».

У плода розвиток імунної системи розпочинається в першому триместрі вагітності. Будь-які внутрішньоутробні інфекції спричинюють підвищення утворення IgM. Визначення рівня IgM в пуповинній крові може бути цінним скринуючим тестом. Якщо рівень IgM вищий за 20 мг/мл, можна думати про внутрішньоутробну інфекцію.

Поняття про «великий» і «малий» (системний) тератогенез

Тератогенез — процес формування вад розвитку. Тератогенні фактори можуть спричинити формування вад розвитку. Це називається «великим» тератогенезом. Проте іноді тератогенні фактори впливають на ембріон або плід, але не призводять до виражених морфологічних вад розвитку. Вони можуть спричинити функціональні порушення нервової та імунної системи. Таке явище називається «малим» (або «системним») тератогенезом.

«Системний» тератогенез може бути індукований різноманітними екологічними факторами (радіація, дія хімічних тератогенів дозами, які не призводять до формування вад розвитку, гіпоксія, невеликі дози алкоголю, куріння, наркотики, голодування, гіпохолестеринова дієта та інші фактори).

У малому тератогенезі особливе місце посідають функціональні порушення центральної нервової системи дитини, що виявляються у вигляді природжених відхилень від норми його нервової реактивності. Знижується здатність дитини до навчання аж до її тяжкої розумової відсталості. Інтелект може бути в межах норми, але дитина, що піддалася дії тератогенного фактора, буде менш здібною, ніж вона могла би бути при нормальній вагітності.

Вплив тератогенних факторів на імунну систему плода виявляється підвищеною готовністю дитини до алергії.

Таким чином, зниження інтелекту дитини, іноді розумова відсталість, схильність до неврозів і алергії може бути наслідком дії невеликих доз тератогенів у антенатальному періоді, які не призводять до розвитку вад, але порушують функціонування нервової і імунної системи. Для профілактики «малого» тератогенезу велике значення мають планування вагітності, відмова від шкідливих звичок, обмеження прийому лікарських препаратів в період вагітності, запобігання гіпоксії, повноцінна дієта, захист вагітних від дії тератогенів, природоохоронні заходи.