4. Технологія розпилювання колод на лісопильній рамі.

Лісоматеріал складують у штабелі з однієї або з двох сторін рейок. Частину матеріалу викладають на естакаду. При двосторонньому накочуванні колод на протилежній стороні облаштовують другу дерев’яну естакаду з колод та брусів (рис. 17).

Рис. 17. Схема руху лісоматеріалів при розпилюванні на пилорамі ЛРВ – 1:

1 – естакади для колод, 2 – передній затискний візок, 3 – передній підтримуючий візок, 4 – рейки, 5 – задній підтримуючий візок, 6 – задній затискний візок, 7 – пилорама, 8 – місце складування тирси, 9 – естакада для дощок,

10 – естакада для брусів, 11 – естакада для обаполу

Колоду з естакади перекочують на подавальні передній підтримуючий та затискний візки і закріплюють так, щоб вісь колоди була паралельною до поздовжньої осі рейок та направлена до центру постава (рис. 18). За наявності у колоді метикової тріщини, необхідно її розташувати вертикально при розпилюванні колоди врозвал або горизонтально при розпилюванні з брусуванням (рис. 19).

Далі колоду закріплюють за допомогою затискних кліщів (рис. 20) та подають по рейках до вальців рами. Передній затискний візок перешкоджає повертанню колоди вздовж власної поздовжньої осі. Розтискування кліщів можливе тільки тоді, коли залишається не розпиляною третина колоди, але не більше 2м.

Рис. 18. Орієнтація колоди щодо центру постава перед розпилюванням

Рис. 19. Орієнтація колоди з метиковою тріщиною перед розпилюванням:

а – при розпилюванні врозвал; б – при розпилюванні з брусуванням

Рис. 20. Схема затиснення колоди за допомогою кліщів

Залежно від діаметра розпилюваної колоди та поставу пилок вибирають необхідну величину подачі (відповідно до таблиці подач). Відразу після виходу з лісопильної рами дошки потрапляють на задні підтримуючий та затискний візки. Після повного розпилювання колоди візки відкочують до естакад, де розтискають кліщі заднього затискного візка та розвантажують пиломатеріали по сортиментах: бруси складають по один бік, а обаполи та дошки окремо - по інший.

Для одержання обрізних дощок двокантні бруси пропускають повторно через пилораму в тому ж напрямку або після повороту поставу пилок на180° (у зворотному напрямку). Підтримуючі та затискні візки в цьому випадку потрібно переставити.

Рамники зобов’язані слідкувати за своєчасним прибиранням пиломатеріалів та відходів, не допускати накопичення тирси та кори на механізмах.

5. Продуктивність лісопильної рами

Продуктивність лісопильної рами визначається кількістю розпиляної сировини за одиницю часу – за зміну, місяць, рік. Кількість розпиляної сировини може вимірюватися в метрах, кубічних метрах або кількістю колод.

Продуктивність рами в метрах розпиляної сировини за зміну:

, (14)

де Δ – фактична подача за один оберт вала рами, мм; n - швидкість обертання вала рами, об/хв.; Т – тривалість зміни, хв.; К – коефіцієнт використання лісопильної рами.

Продуктивність рами за кількістю розпиляних колод:

, (15)

де L_c – середня довжина однієї колоди без припуску по довжині на торцювання, м.

Продуктивність рами в кубічних метрах розпиляної сировини за зміну:

, (16)

де q – об’єм однієї колоди, м³.

Продуктивність лісопильних рам залежить в основному від величини подачі Δ. Розрахункова технічна подача визначається з урахуванням діаметра колоди або висоти бруса, кількістю пилок у поставі, якістю розпилюваної поверхні, потужністю головного приводу та конструкцією механізму подачі рами. Розрахункові технічні (рекомендовані) подачі для кожного типу рам вказані в інструкціях.

Коефіцієнт використання лісопильної рами К показує, яку частину робочого часу рама функціонує з повним навантаженням, без простоювань. Він залежить від рівня механізації виробничих потоків, технічного стану обладнання, організації праці та кваліфікації обслуговуючого персоналу. Нормативні коефіцієнти використання рами: для механізованих виробництв – 0,86; для напівмеханізованих – 0,76.