Методичні рекомендації

При підготовці до заняття слід скористатися матеріалом лекцій та літературою, визначити суттєві ознаки кожного з підходів. Для цього доцільно скласти порівняльну таблицю, але ретельно вивірити критерії:

Критерії порівняння

Формаційний підхід

Цивілізаційний підхід

Для підготовки другого питання потрібно ознайомитися з поданням навчальної теми (параграфу) у підручнику радянських часів (наприклад, «Велике переселення народів») та визначити основні прояви формаційного підходу у висвітленні навчального матеріалу. Наприклад, можна використати матеріал з підручника Ф.Ф. Коровкіна [ 6, С.246-249]:

«…У той час як Римська імперія послабшала, натиск варварів на її кордони посилювався. Варварські племена об’єднувались у союзи й обирали вождів із числа знатних людей. Небезпечними сусідами імперії в Північному Причорномор’ї були германські племена, що сюди переселилися - готи. У другій половині ІV століття вони не встояли перед навалою кочівників, що нахлинули у Європу з прикаспійських степів, й відступили до берегів Дунаю. Зобов'язавшись захищати кордони Римської імперії, готи отримали дозвіл оселитися в її малозаселених областях. На човнах й на плотах десятки тисяч готів із дружинами й дітьми переправилися через широкий Дунай на його правий берег. Імператорські чиновники обіцяли постачити готів продовольством, але обдурили їх. За шматок хліба або собачого м'яса гот повинен був віддавати в рабство сина або самого себе. Готи повстали й рушили на Константинополь. Безліч рабів й колонів примкнуло до повстання; в 378 році воно охопило весь північний схід Балканського півострова. Проти готів виступив імператор з військом. У бої військо було обійдене готами з тилу й винищено; загинув й сам імператор. Тільки підкупивши готських вождів, новий імператор домігся припинення воєнних дій.

Готам були надані землі на північному заході Балканського півострова. Поселення багато чисельних і войовничих варварів у центрі імперії було для неї дуже небезпечним. У 395 році Римська імперія була розділена між двома імператорами. Утворились дві імперії - Східна, або Візантія, зі столицею Константинополем й Західна зі столицею Римом. Під владою Західної імперії залишилися Італія й західні провінції в Європі й Африці, а в Східну ввійшли Балканський півострів, Єгипет й римські володіння в Азії. Поділ імперії ще більше послабив сили обох держав. Особливо важким було положення Західної імперії з її містами, що запустіли, розореними поселеннями, частими повстаннями. Готи скористалися слабкістю імперії. Вони підняли на щит досвідченого воїна Аларіха й під його керівництвом спустошили Грецію й Македонію. Для захисту Італії були викликані легіони із Галлії, Британії й Іспанії; у військо зараховували навіть рабів, але й після цих мір обороняти Апеннінський півострів від варварів вдалося лише кілька років. Готи вторглись в Італію. Імператор сховався в неприступній фортеці; війська, що складалися в основному з варварів, били ненадійними й часто переходили на бік Аларіха; раби й колони, що ненавиділи імператора, громили маєтки рабовласників й тисячами приєднувалися до готів. В 410 році Аларіх зважився штурмувати Рим, захищений міцними кріпосними стінами. Йому допомогли раби, які вночі відкрили міські ворота, й готи ввірвалися в Рим. Найбільше у стародавньому світі місто, перед яким сотні років тріпотіли народи Європи, Азії й Африки, було захоплене варварами. Поряд з готами в Західну Римську імперію вторгалися й інші німецькі племена. Поступово вони захопили Галлію, Італію, Іспанію й проникнули в Північну Африку. Спустошливою лавиною варвари рухалися по імперії. Осідаючи на багатих землях, общини германців викорчовували виноградники під посіви жита й ячменю, вирубували оливкові гаї під пасовища. Щоб отримати камінь для будівлі фортець, германці ламали стіни палаців й храмів. Багато міст були зовсім зруйновані й заросли травою й чагарником. У середині V століття племена вандалів переправилися з Африки в Італію й легко опанували Римом. На цей раз грабіж й розгром міста тривали два тижні й були особливо жорстокі. Вандали розбивали статуї, знищували книги, підпалювали будинки. Після їхньої навали в Римі уціліло всього 7 тис. жителів. Римські імператори стали безсильними іграшками в руках варварських вождів, що господарювали в Італії. Нарешті, в 476 році один з німецьких вождів скинув останнього імператора й проголосив Західну Римську імперію знищеною. Візантія, менш розорена, чим Західна Римська імперія, відбивала, хоча й із великим напруженням, натиск варварів.

Сам розвиток рабовласницького ладу підірвав сили імперії і призвів до її падіння. Імперію зруйнували повстання пригноблених й навали варварів.

Питання: 1. Чому рабовласницький лад досяг у Римі найбільшого розвитку? У чому це виражалось? 2. Чому класова боротьба в Римі досягла крайнього загострення? У чому вона виражалась? 3. Чому розвиток рабовласницького ладу став гальмом розвитку техніки? 4. Які причини падіння рабовласницького ладу в Західній Європі?»

Третє питання плану потребує ознайомлення із сучасними підручниками з історії й порівняння сучасного погляду на історичні події та явища з тими, що переважали в СРСР у 80-х рр. ХХ ст. Для цього також необхідно вибрати одну тему й порівняти її висвітлення у різних підручниках, виявити спільні риси і відмінності. Це варто зробити за допомогою таблиці

Історичні сюжети	Підручники
	Ф.Ф.Коровкіна (1988)	О. М. Карліної (1998)	Н.Г. Подаляк (2007)	Спільне

За наявності найкраще залучити до порівняння російські підручники А.Я.Гуревича та Д.Е.Харитоновича.

Поміркувати над питанням, в якому напрямку відбулися зміни у викладанні матеріалу в сучасних підручниках? До якого з підходів вони тяжіють? Які недоліки мають підручники, побудовані на цивілізаційному підході?