1. Походження назви Русь.

Розповідь учителя.

Цивілізація суспільства у східних слов'ян зумовила переростання союзів їхніх племен у державні об'єднання. Найбільше державне об'єднання полян, сіверян і уличів утворилося в Середньому Подніпров'ї під назвою Русь, або Руська земля. Сучасною наукою витоки поняття «Русь» ще й досі остаточно не з'ясовані, найбільш популярною є скандинавська теорія про те, що воно походить від слова ruotsi — фінської назви шведів, яка, у свою чергу, випливає з давньошведського слова rodr — гребти. Також є версія слов'янського походження слова «Русь», пов'язана з назвами річок Рось, Роставиця, Русава, Русна в Центральній Україні. Інша гіпотеза припускає можливість існування зв'язку між цим словом і назвою кочового племені роксоланів, яка походить від іранського слова rhos — світло. Словом «Русь» літописці спочатку називали варягів, потім землі полян, а згодом ця назва стала вживатися й щодо інших східнослов'янських земель.

Першими київськими князями були Кий, Аскольд і Дір та Олег.

— Пригадайте з матеріалу попереднього уроку, що вам відомо про перших київських князів?

Історична довідка.

Аскольд і Дір — київські князі (друга половина IX ст.), які, за деякими писемними відомостями, були нащадками Кия, за літописною версією — дружинниками Рюрика. Близько 860 р. очолили руську військову дружину під час першого походу на Константинополь. За літописом, Аскольд і Дір близько 882 р. були вбиті в Києві за наказом князя Олега.

Запитання.

Яку роль відіграли Аскольд та Дір у становленні Київської держави?

2. Правління Олега (Розгляд питання супроводжується демонстрацією карти «Київська Русь»).

Розгляд питання про князювання Олега розпочинається з опрацювання історичної довідки, після чого йде робота з джерелами інформації. Наприкінці роботи один з учнів розповідає легенду про смерть Олега від укусу змії.

Історична довідка.

Олег ? — 912р. (за Лаврентіївським літописом), 922р. (за Новгородським першим літописом) — давньоруський князь, якому, за літописами, Рюрик, умираючи, передав у 879 р. опіку над своїм неповнолітнім сином Ігорем і князювання з Новгороді. Мав велику дружину. Захопив Смоленськ і Любеч (882р.), убив київських князів Аскольда і Діра (882 р.) пізніше підкорив деревлян, сіверян, радимичів. Після вдалого походу на Константинополь у 911 р. уклав із Візантією вигідний для Русі договір.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком з історичного джерела, після чого вони виконують завдання до нього.

Тріумф князя Олега в Константинополі

...Він (Олег) 907 року ходив з усім військом, із полками всіх підвласних племен на Константинополь; греки, щоб не допустити його до міста, ланцюгами замкнули Босфорську протоку, але Олег їх перехитрив: сказав своїм воякам поставити човни, у котрих приїхали, на колеса, і коли подув вітер у вітрила, човни поїхали на колесах під сам город. Греки так налякалися, що стали проситися в Олега, аби взяв яку схоче дань, аби тільки міста не чіпав, і Олег сказав їм дати по 12 гривен, себто по 6 футів срібла на чоловіка, на дружину і на князів, що по городах лишилися: у Києві, Чернігові, Переяславі й по інших городах. Велів пошити вітрила на свої човни з тих славних на цілий світ грецьких паволок, а на знак побіди над греками повісив зі своїми боярами свої щити на брамі царгородській.

Завдання.

1) Схарактеризуйте значення правління Олега для зміцнення Київської Русі.

2) Багато істориків уважають князя Олега засновником Київської Русі. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Князь Ігор (Розгляд питання супроводжується демонстрацією карти).

Розгляд питання про правління князя Ігоря відбувається шляхом опрацювання джерел інформації.

Історична довідка. .

Ігор (? — 945) — великий князь київський (912—945). При­єднав до своєї держави східнослов'янські племена (деревлян, уличів та ін.), що відокремилися від неї на початку його князювання. Уклав мир із печенігами. У 941 р. здійснив невдалий похід на Константинополь. 944 р. уклав договір із Візантією. Був убитий під час повстання деревлян.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком із «Повісті минулих літ», після чого вони дають відповіді на запитання до нього.

Похід Ігоря на деревлян і вбивство його (перша половина X ст.)

У рік 6453 [945]. Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми — голі. Піди-но, княже, із нами по данину, хай і ти добудеш, і ми». І послухав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]. Та коли він повертався назад, він роздумав [і] сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу ще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна.

Коли ж почули деревляни, що він знову йде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, якщо не вб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить».

І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши на супроти з города Іскоростеня, убили Ігоря і дружину його, бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростень-города в Деревлянах і до сьогодні.

Запитання.

1) Яким було значення правління князя Ігоря для зміцнення Київської Русі?

2) Як ви гадаєте, чому його князювання скінчилося так трагічно?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання на узагальнення.

Укажіть значення правління Князів Олега та Ігоря в становленні та подальшому розвитку Київської Русі, закінчивши речення:

Олег (882—912): 1) Приєднав ... 2) Ходив у походи на ... 3) Підписав ... 4) Загинув ...

Ігор (912—945): 1) Воював із ... 2) Здійснив ... 3) Підписав ... 4) Загинув ...

Графічний диктант.

Серед запропонованих тверджень є правильні й помилкові. Давильні твердження учні,позначають знаком ↓, а помилкові ↑. Пропонується проводити з усім класом у письмовій формі.

1. Найбільше державне об'єднання східних слов'ян мало назву Руська земля.

2. Олег був сином новгородського князя Рюрика.

3. Аскольд та Дір захопили Київ у 882 р.

4. 907 р. Олег ходив у похід на Візантію і на знак перемоги прибив свій щит на воротах Царграда.

5. Князь Олег загинув у боротьбі з хозарами.

6. Збирання данини на Русі мало назву полюддя.

7. Ігор здійснював походи на Візантію в 940 і 945 рр.

8. Князь Ігор загинув від рук дреговичів.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал підручників. Підготувати легенди про княгиню Ольгу Князя Святослава. Розпочати складання таблиці.

Видатні князі Київської Русі

Ім'я князя	Роки прав­ління	Внутрішньополітична діяльність	Зовнішньополітична діяльність

Інший варіант розробки цього уроку подає П.І. Горохівський [6, С.33-36]:

«Тема: Становлення держави з центром у Києві

Мета. Опрацювати поняття «державність», «держава», «соціальна структура суспільства»; пояснити процес і особливості утворення держави у східних слов'ян; показати роль Києва як осередку об'єднання східнослов'янських племен у державу; вчити вмінню характеризувати історичних діячів, розкривати їх значення й місце в історичному процесі; вчити працювати з текстом підручника і довідковим матеріалом; виховувати інтерес до історії.-"

Обладнання. Карта «Давньоруська держава Київська Русь в IX - на початку XIII ст.», ілюстрації посібників, фрагменти з літопису «Повість минулих літ» тощо.

Вивчення нового матеріалу. Опитування можна не проводити. Учитель називає і обґрунтовує тему уроку та питання плану:

І. Зміни в соціально-економічному та політичному устрої. Зародження земельної аристократії.

II. Утворення єдиної держави з центром у Києві.

III. Князі Дір і Аскольд. Початок поширення християнства на Русі. Перший похід на Візантію.

IV. Держава за часів Олега. Доба князя Ігоря.

І. Варіант І

Якщо у вчителя є «Комплект плакатів з історії України», то можна організувати роботу за плакатом № 3 «Східні слов'яни на території України. Процес виникнення держави в УІІІ-ІХ ст.». Учитель може сам коментувати плакат або залучити до обговорення учнів.

Учитель пропонує учням виконати завдання 1-6 уроку 3 посібника Ладиченко (с. 21).

Варіант 2

У підготовленому класі вчитель може запропонувати учням прочитати пп. 1-2 уроку 3 посібника Ладиченко і виконати завдання 1-6 (с. 21).

Варіант З

Якщо учні користуються іншим посібником, учитель пояснює питання сам. Він розповідає про значні зміни в господарстві східних слов'ян, які зумовили зростання продуктивності праці. Це сприяло виділенню індивідуальних господарств (патріархальних сімей). Починається процес розпаду родової общини з колективним господарством і утворення сусідської общини з індивідуальним. У сусідській общині утверджується приватна власність, яка сприяє майновому розшаруванню суспільства. З'являються багаті і бідні. Колишня племінна верхівка суспільства поступово перетворюється в земельну аристократію, зосереджуючи у своїх руках багатства, особливо землю, а потім і владу. Племінні вожді стають князями і очолюють племінні княжіння. Земельна аристократія перетворюється в бояр. Укріплені поселення-фади перетворюються на справжні феодальні міста, в яких поступово формується апарат влади.

Учитель пояснює, що існували і зовнішні передумови становлення держави — необхідність оборони своїх земель від численних зовнішніх ворогів.

Показує на настінній карті великі переддержавні утворення: Куявію, Славію, Артанію.

При необхідності учні можуть записати в зошити передумови утворення держави у вигляді таблиці:

Внутрішні передумови Зовнішні передумови

Учитель пояснює, чому в східних слов'ян держава утвердилася відразу як феодальна, обминувши рабовласницьку стадію.

II. Учитель запитує учнів:

1. Чому Київ став осередком об'єднання східних слов'ян?

2. Як називалася перша держава з центром у Києві?

3. Коли вона була утворена і хто був першим князем цієї держави?

4. Пояснити назву «Русь».

Якщо учні раніше не вивчали питання походження слова «Русь», вчитель знайомить учнів зі скандинавським, кельтським, сарматським, південним і автохтонним походженням цієї назви. Спочатку термін «Русь» вживався для позначення державного утворення полян, сіверян, уличів — «Руська земля», а потім — території Київської Русі. У пізніші часи термін «Русь» як самоназва зберігся на українських окраїнах у Закарпатті, Галичині та Подунав'ї, де українці й по сьогодні називають себе русинами.

Учитель пропонує виконати завдання 7-8 посібника Ладиченко (с. 22) або завдання 1 теми 10 посібника Коляди.

НІ. Учитель наголошує, що піднесення Київської держави пов'язано з іменами полянських князів Діра і Аскольда; пояснює думки вчених про те, чи були вони полянами, чи варягами; чи правили разом, чи в різні часи.

Учитель пропонує розглянути мал. З, 7, прочитати легенду з «Літопису» і виконати завдання 10 посібника Ладиченко (с. 22).

Учитель наводить слова арабського мандрівника першої половини X ст. Аль-Масуді: «Дір — перший зі слов'янських царів, що володів великими містами й багатьма територіями». Характеризує зовнішню і внутрішню політику. Більш детально зупиняється на питаннях поширення християнства. Він наводить стародавню оповідь про те, як Подніпров'я і Новгородську землю відвідав апостол Андрій Першозваний і проповідував серед населення християнство (А.Лотоцький. Княжа слава. — Львів, 1991. — С. 20-23). Цим займалися й інші проповідники, на що вказують металеві формочки IV-V ст. для виготовлення хрестиків. Є дані про те, що в першій половині IX ст. деякі старійшини руських племен хрестилися в Сурожі.

У 60-х рр. під час одного з походів на Константинополь відбулося хрещення князя Аскольда і його найближчого, оточення. Патріарх Фотій виконав обряд хрещення і в Енцикліці записав, що руси проміняли язичництво на «чисте християнське вчення». Руси прийняли митрополита й виділили йому резиденцію у Переяславі. З його прибуттям у Середнє Подніпров'я християнство стало активніше поширюватися серед місцевого населення. Проте більшість слов'ян-праукраїнців продовжувала поклонятися язичницьким богам (В. Й. Борисенко. Курс Української історії. — К., 1996. — С. 41-42).

Також детально вчитель розповідає про перший похід на Візантію у 860 р. або пропонує учням прочитати п. 4 уроку 3 посібника Ладиченко^с. 20) чи п. 7 теми 10 посібника Коляди і скласти розповідь від імені учасника походу на Константинополь у 860 році.

IV. Учитель зачитує уривок з «Повісті минулих літ» (Літопис руський. — К., 1989. — С. 13; Історія України в документах і матеріалах. — Т. 1. — С. 35-36), де розповідається про початок правління князя Олега в Києві.

1. Як легенда трактує прихід князя Олега до влади? Які риси характеру князя тут проявилися?

2. Яку сторону державної діяльності висвітлено в цьому документі?

Учитель коротко знайомить учнів з норманською теорією походження держави, показуючи, які місця з літопису «Повість минулих літ» було використано творцями цієї теорії, а також думки істориків із цього приводу, ще раз підкреслюючи, що держава у східних слов'ян не була принесена норманами, а розвивалася на власній основі.

Також вчитель зазначає, що фактично відбулася заміна династії Києвичів на династію Рюриковичів. Характеризуючи внутрішню політику князя, вчитель розповідає, що Олег поступово підкорив племена полян, древлян, сіверян, радимичів, пізніше — в'ятичів, білих хорватів, дулібів і тиверців. Він хотів створити централізовану державу із самодержавною формою правління, але до кінця довести справу не зумів.

Учитель пропонує виконати завдання 1-2 посібника Ладиченко або завдання 3 теми 10 посібника Коляди. Вивчення матеріалу про завойовницькі походи князя Олега можна здійснити на основі уривка з книги О. Олеся «Княжа Україна» — «Похід на Царгород» (С. 29-33). Учитель також зачитує уривок з «Повісті минулих літ» і розказує про наслідки походів 907 і 911 років на Візантію.

Варіант 1

Вивчення діяльності князя Ігоря можна організувати за такою ж схемою: характеристика внутрішньої політики, походи проти Візантії та Закавказзя, перші сутички з печенігами.

Якщо учні краще підготовлені, можна відразу ж у класі заповнити таблицю «Видатні князі Київської Русі»:

Князь Роки правління Внутрішня політика Зовнішня політика

Або записати в таблицю дані про князя Олега, запропонувавши учням про князя Ігоря написати вдома.

Варіант 2

Матеріал про князя Ігоря учні можуть вивчити самі за вказаними посібниками.

Закріплення знань. Закріплення можна провести за питаннями:

1. Як і чому з'явилася держава у східних слов'ян?

2. Як називалося перше державне утворення східних слов'ян?

3. Чому Київ став центром об'єднання всіх слов'янських племен?

4. У чому полягали особливості утворення держави у східних слов'ян?

5. Князь Аскольд належав до династії Києвичів чи Рюриковичів?

6. Які наслідки для Русі мав перший похід на Константинополь?

7. Коли і ким була зроблена перша спроба запровадження християнства?

8. Як князь Олег став правити у Києві?

9. Яку роль відіграли нормани (варяги) в утворенні Київської держави?

10. Покажіть на карті племена, які завоював князь Олег.

11. Покажіть напрям руху військ князя на Візантію.

12. Які наслідки мали походи 907 і 911 рр.?

13. Охарактеризуйте зовнішню політику князя Ігоря.

14. Чому древляни повстали проти князя Ігоря?

Домашнє завдання. Уроки 3 і 4 посібника Ладиченко або тема 10 (пп. 9-12) посібника Коляди.

Якщо в класі учні не заповнювали таблицю «Видатні князі Київської Русі», слід запропонувати їм виконати це завдання вдома. Можна запропонувати комусь із учнів підготувати коротке повідомлення про княгиню Ольгу».

Друге питання – аналіз побаченого уроку. Для успішного здійснення його студенти мають пригадати вивчені в курсі педагогіки матеріал про урок, сучасні вимоги до нього і заздалегідь визначити основні критерії, за якими слід аналізувати урок. Зокрема, схема аналізу має містити вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці; до методики проведення уроку і психолого-гігієнічні вимоги.

Третє питання передбачає узагальнення здійсненого аналізу уроків й виявлення на цій підставі основних проблем курсу методики навчання історії. Для цього необхідно повторити матеріал лекції та ознайомитися з вказаною літературою.