Печінкова кома.

Печінкова кома є фіналом прогресуючої печінкової недостатності. В основі- порушення функції мозку внаслідок впливу токсинів, які утворюються та накопичуються у великий кількості через недостатність детоксикаційної функції печінки.

клінічна картина.

Характерні психічні розлади ( лабільний, поганий настрій, сплутаність свідомості, дезорієнтація в просторі і часі, порушення ритму сну та неспання, зміни особистості), моторні порушення ( гіпер- та арефлексія, тремор рук).

У перебігу розрізняють 3 ступені:

І ступінь-легкі порушення психіки, свідомості та моторики.

ІІ ступінь-грубі психічні та моторні порушення з дезорієнтацією в просторі і часі.

ІІІ ступінь- відсутність свідомості, кома.

П.к.-це стан оборотний. По мірі одужання наприклад від гепатиту, кома зазнає зворотнього розвитку. часто п.к. супроводжується гострою дихальною та нирковою недостатністю.

Інтенсивна терапія:

1. Усунення етіологічного чинника;

2. Оксигенотерапія;

3. Вводять в/в глюкокортикоїди: преднізолон до 300мг, гідрокортізон-1500 мг, дексаметазон-64 мг/добу.

4. Вводять в/в 10% розчин альбуміну-200-300 мл на добу;

5. Вводять в/в крапельно манітол 1-1,5 г/кг;

6. Усунення парезу кишок;

7. Промивають шлунок 5% р-ном глюкози, змішаним з 0,1н розчином соляної кислоти (фіксанал) у співвідношенні 100:1 (на 100мл глюкози 1 мл фіксаналу), очисні клізми в тому ж співвідношенні;

8. препарати глутамінової, яблучної кислот, есенциале, метіонін, вітаміни;

9. Плазмаферез.

Уремічна кома

Етіологія і патогенез:

Ниркова недостатність настає у разі гострих отруєнь нефротоксичними речовинами (солями важких металів, етиленгліколем, грибами, розчинниками), інфекційних захворювань(лептоспіроз), декомпенсованого шоку, механічної затримки сечі, захворювань нирок.(гострий гломерулонефріт) У патогенезі коми основне значення мають порушення кислотно-лужного стану, диспротеїнемія, гіпоксія внаслідок порушення мікроциркуляції, часто виникає анемія.

Основні клінічні прояви: початок поступовий, частіше виникає в стадії оліго- або анурії ГНН. Спочатку спостерігають апатію, адинамію, через 2-3 години настає оглушення, яке переходить в сопорозний стан та кому. Розвитку коми передують:

1. Головний біль

2. Нудота

3. Блювання

4. Погіршення зору

5. Шкірний свербіж

6. Сонливість

7. Потьмарення свідомості

8. Судоми

9. Оліго та анурія

10. Шкіра бліда, суха, крововиливи

11. М язові фібрилярні посмикування

12. Набряки

13. Міоз

14. Дихання Чейна-Стокса з аміачним запахом

15. Підвищений АТ та ЦВТ

16. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка

17. Можливий шум тертя перікарда.

Дані лабораторних досліджень.

1. Анемія, лейкоцитоз, збільшене ШОЕ, азотемія, метаболічний ацидоз

2. Гіперкаліємія

3. Гіпоізостенурія,альбумінурія,ціліндрурія, гематурія.

Невідкладна допомога:

1. Промивання шлунка та кишківника 2% розчином соди, проведення провокаційної діареї;

2. Корекція електролітних порушень; Інфузійна терапія ( в/в повільна інфузія 0,9%розчину натрію хлориду 10 мл/кг/год) 600-800 мл на добу;

3. Інгаляція 100% кисню;

4. Симптоматична та ситуаційна терапія;

5. Гемодіаліз, гемофільтрація;

6. Термінова госпіталізація до ВІТ.

Гострі порушення мозкового кровообігу

Серед гострих порушень виділяють такі: 1) геморагічний інсульт; 2) підпавутинний крововилив (субарахноїдальний);3) ішемічний інсульт; 4) минущі порушення мозкового кровообігу.

Інсульт-це гостре порушення мозкового кровообігу, зі стійким неврологічним дефіцитом,що триває понад добу.

Геморагічний інсульт- крововилив у речовину головного мозку. Найчастіше у хворих з ГХ.

Клініка: початок гострий, частіше виникає вдень. Після емоційного або фізичного перенапруження.

Загальномозкові симптоми: різкий головний біль, блювання,часто багаторазове, іноді з домішкою крові, розлад свідомості. Різко виражене потовиділення, гіперемія шкіри обличчя і слизових оболонок; пульс напружений прискорений, або сповільнений, АТ підвищений. Дихання хрипке, за типом Чейна-Стокса, гіпертермія, мимовільне сечовипускання або дефекація.Осередкові симптоми: геміплегія (геміпарез), парез погляду в бік паралізованих кінцівок, сенсомоторна афазія. При потраплянні крові у шлуночки мозку поглиблюються розлади свідомості, вегетативні порушення, гіпертермія, у разі крововиливу у стовбур г.м. крім перерахованих вище розвивається тетрапарез, мозочкові симптоми, порушення функції дихання та кровообігу.

Невдкладна допомога:

1. Активна оксигенотерапія (через носовий катетер або маску);

2. Заходи по підтриманню прохідності дихальних шляхів ( аспірація слизу, введення повітроводів;

3. Корекція АТ (при підвищеному АТ вводять корінфар);

4. Застосовують діуретики (фуросемід 40-60 мг);

5. Глюкокортикоїди ( дексаметазон 4-8 мг), преднізолон 60-120 мг);

6. Серцеві глікозиди;

7. Адреноміметики ( мезатон, дофамін);

8. Гемостатичні засоби (вікасол 1%-1мл,);

9. Інгібітори фібринолізу (трасілол, контрікал).

Ішемічний інсульт ( інфаркт мозку) розвивається внаслідок атеросклеротичного ураження судин головного мозку на фоні АГ та цукрового діабету. Провокуючу роль відіграють стрес, фізичне перенапруження.

Клініка: виникає переважно у осіб похилого віку під час сну або відразу після нього. Властиве поступове (від кількох годин до 2-3 діб) наростання симптомів. Осередкова симптоматика залежить від локал. Ішемії.Кома нетривала і неглибока, Відновлення втрачених ф-цій, настає порівнянно швидко.

Невідкладна допомога:

1. Введення реологічно активних речовин( реополіглюкін 400мл, курантіл (0,5%-1-2 мл).

2. Гепарін (5-10 тис ОД);

3. Підтримка життєво-важливих функцій організму.