Оцінювання стану свідомості у традиційних термінах

Сумарна оцінка	Стан свідомості
15 13-14 11-12 8-10 6-7 4-5 3	Ясна свідомість Помірне оглушення Глибоке оглушення Сопор Кома помірна Кома глибока Кома термінальна

Загальна клiнiчна картина коматозних станів залежить вiд причини, яка його спричинила. Коматозний стан може розвинутись раптово або поступово. Клінічна картина може бути різноманітною, проте у певний момент прояви всіх видів ком стають подібними. Типовими ознаками є: втрата свідомості, м’язова ригідність, неврологічні симптоми, порушення рефлексів, розлади дихання, зниження АТ, судоми, оліго- та анурія. Коматозний стан супроводжується розладами КОС та водно-електролітного обміну, терморегуляції, нервово- трофічними порушеннями, приєднанням інфекції тощо. Диф.дiагностичнi критерiї показана на таблицi на стор. 158-159

Загальні принципи інтенсивної терапії хворих у коматозному стані,медичне забезпечення, транспортування:

Під час госпіталізації у відділення інтенсивної терапії хворого ретельно обстежують, проводять диф.дiагностику. Постійне спостереження є одним із найважливіших принципів лікування хворих.

1. Хворому надають горизонтальне положення на спині, без подушки.

2. Підтримують прохідність дихальних шляхів.У разі западання язика-вводять повітровод.

3. З метою профілактики та усунення гіпоксії мозку проводять інгаляцію зволоженим киснем.

4. Негайно відсмоктують мокротиння.

5. У разі значного порушення дихання-проводять інтубацію трахеї.

6. Для запобігання аспіраційного синдрому, в шлунок вводять зонд, якій застосовують і для ентерального живлення.

7. Проводять катетеризацію підключичної вени.

8. У разі артеріальної гіпотензії вводять кардіостимулюючи засоби. плазмозамінники, гормони, дофамін.

9. Для боротьби з набряком мозку застосовують дегідратаційну терапію.

10. У разі виникнення судомного синдрому вводть сібазон або натрію оксибутират.

11. Для профілактики та лікування парезу кішок застосовують регулярне очищення кішківника за допомогою клізм і газовивідних трубок.

12. Профілактика пролежнів.

ОКРЕМI ВИДИ КОМ

Гiперглiкемiчна ( гiперосмолярна) кома

Переважно у хворих похилого вiку, часто при не дiагностованому ЦД. Характернi дуже високi цифри глюкози в кровi ( екстремальна гiперглiкемiя вище 50-55 ммоль/л, пiдвищена осмолярнiсть кровi.

Причини:

надмiрне вживання глюкокортикоiдiв, дiуретикiв, порушення дiєти, пiсля хiрургiчних втручань, iнфекцiйних захворювань.

Клiнiка:

Розвивається повiльно, характеризується явищами дегiдратацiї, сухiстю шкiри i слизових оболонок, сонливiстю, Зниженням тонусу очних яблук, звуженням зiниць.

Неврологiчна симптоматика- нiстагм, м’язів гiпертонус, гiпертермiя, зниження АТ, тахiкардiя, задишка. Запах ацетону в повiтрi не вiдчувається

Лiкування:

Внутрiшньовенно вводять гiпотонiчний розчин натрiя хлориду(0,45%). В першi 2 години вводять 2л, потiм швидкiсть iнфузiї зменшують вдвiчi

Для зменшення глiкемiї вводять iнсулiн (по 5-8 ОД на кожнi 400 мл розчину).

Реополiглюкiн

Антикоагулянти

Серцевi глiкозиди, панангiн, вiтамiни

Дiабетична( кетоацидотична) кома.

Це ускладнення декомпенсованого ЦД .Вона виникає у хворих з явною або латентною формою ЦД

Причини:- порушення режиму харчування

- Несвоєчасна iнєкцiя iнсулiну, або зменшення дози

- психiчнi, фiзичнi травми

- хiрургiчнi втручання

- iнфекцiйнi хвороби

- алкогольна iнтоксикацiя

- Вагiтнiсть

- Прийом великих доз глюкокортикоiдiв, дiуретикiв

Патогенез: в основi - абсолютна або вiдносна недостатнiсть iнсулiну та гiперсекрецiя контрiнсулярних гормонiв , порушується утилiзацiя глюкози клiтинами, посилюється її глюконеогенез iз бiлкiв i жирiв – це призводить до гiперглiкемiї та глюкозурiї. Рiзкий кетоацiдоз призводить до вираженого пригнiчення функцiї головного мозку та виникнення коми.

Клiнiка:

Найчастiше розвивається повiльно ( вiд кiлькох годин до кiлькох дiб)

Розрiзняють 3 стадiї коми:

- компенсованого кетоацiдозу- загальна слабкiсть, головний бiль пiдвищена стомлюванiсть, вiдчуття спраги, нудота, бiль в епiгастральнiй дiлянцi, полiурiя.

- декомпенсованого кетоацiдозу- стан ще бiльше погiршується, наростають апатiя, сонливiсть, задишка ( дихання Куссмауля), спрага невтолима, блювання. Язик обкладений, шкiра суха, тургор знижений. У повiтрi, яке видихає хворий вiдчувається запах ацетону. Якщо лiкування не проводиться, прекоматозний стан переходить в стадiю

- кетоацидотичної коми. Хворий знаходиться у станi ступору, реагує тiльки на сильнi больовi подразнення, або в глибокiй комi. Шкiра суха, зморшкувата, риси обличчя загостренi, тонус очних яблук знижений. Зiницi звуженi. Язик сухий, шорсткий, вкритий нальотом. Визначається прискорений, м який пульс, зниження АТ . Дихання шумне, глибоке велике дихання Куссмауля.

Лiкування:

Починають з заходiв, спрямованих на усунення дегiдратацiї, гiповолемiї, порушень гемодинамiки, корекцiї ацiдоза.

Розчин натрiя хлориду iзотонiчний -400 мл в/ крапельно

Розчин соди 2% - 400 мл

Розчин Рiнгера 200 мл

Реополiглюкiн. Загальна кiлькiсть рiдини 1200 мл , iнсулiну 20-40 ОД.

Гiпоглiкемiчна кома

Виникає внаслiдок вираженого зниження рiвня цукру в кровi, що призводить до погiршення метаболiчних процесiв у мозку.

Причини

- вживання недостатньої кiлькостi iжi пiсля iнєкцiї iнсулiну

- передозування iнсулiну

-фiзичне перевантаження

- вживання алкоголю

Клiнiка:

Розвивається швидко ( протягом декiлькох хвилин чи годин)

Скарги на головний бiль, вiдчуття голоду, зблiднення шкiри, збудження, агресiя, парестезія кiнчика язика, губ, тахiкардiя. Далi збудження змiнюється оглушенням, сопором, можуть виникати судоми. Язик вологий, ознак зневоднювання немає. АТ знижений, дихання поверхневе, арефлексiя.

Лiкування:

Якщо свiдомiсть збережена, для полiпшення стану хворому дають випити 1-2 склянки солодкого чаю, або з’їсти цукерку, кусок хлiба, булки.

При вiдсутностi свiдомостi здiйснюють негайне введення 40% р-ну глюкози 40-100мл. Якщо цi заходи не дають ефекту, хворому в/в крапельно вводять 5% р-н глюкози з глюкокортикоiдами( 30-60 г преднiзолону) , глюкагон 1-2 мл.

Призначають серцевi засоби, вiтамiни, проводять оксигенотерапiю.

Для профiлактики набряку мозку вводять 15% розчин маннiту, 10-15 мл 25% розчину магнезiї сульфату.