30 Загальні і спеціальні обов`язки громадян у галузі екології.

Загальні екологічні обов язки громадян закріплені у Конституції України (ст. 66) та в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 12)

Загальні обов'язки притаманні всім без винятку громадянам як суб'єктам екологічного права.Спеціальні обов'язки передбачені чинним поресурсовим екологічним законодавством і базуються на загальних положеннях права власності та природокористування, забезпечення вимог екологічної безпеки тощо. Але, поряд з цим, вони містять обов'язки, зумовлені специфікою природного ресурсу, особливостями правового режиму експлуатації відповідного об'єкта. Особливу групу становлять обов'язки, які характерні при введенні режиму надзвичайного стану, при оголошенні місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації( КОНКРЕТНИЙ ПЕРЕЛІК – ДИВ.ПИТ 9 ТЕОРЕТИЧНЕ).

Задача№1.

З метою задоволення господарських та побутових потреб громадянин К. викопав криницю на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності. З часом К. помітив, що вода у криниці набула невластивого їй смаку і запаху. Одночасно у гр.. К. відбулось загострення хронічних хвороб органів травлення.

В результаті перевірки було встановлено, що вода забруднена відходами виробництва фабрики по виробництву хімічних добрив, яка знаходиться неподалік.

Гр. К. звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної його здоров’ю порушенням вимог екологічної безпеки.

Які екологічні права здійснює у даному випадку гр. К.? Якими нормативно-правовими актами передбачені такі права? Які основні гарантії цих прав визначені в національному законодавстві? Які нормативно-правові акти визначають основні засади здійснення діяльності щодо поводження з відходами? Які особливості цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок порушення екологічного законодавства?

К. здійснює право на подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної його здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. Таке право передбачено ст.. 9 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Таке право гарантоване Конституцією України, а саме ст.. 50:

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Законодавство про відходи складається із законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», Водного кодексу України, Кодексу України про надра, інших нормативно-правових актів.

Ч.1 ст.69 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює специфіку цивільної відповідальності за екологічні правопорушення:

«Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.»

Таким чином, щодо екологшічних правопорушень «як правило» не застосовуються ст.1193 ЦКУ щодо можливості зниження розміру відшкодування при врахуванні вини потерпілого та матеріального становища фізичної особи, що заподіяла шкоду.

Важливою є вказівка ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», за якою

«Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.»

Таке положення встановлює відступ від загального правила, встановленого ст.1166 ЦКУ, про відшкодування шкоди уповному обсязі, оскільки «розмір, встановлений законодавством», у конкретній ситуації може бути більшим або меншим «повного» розміру шкоди (цей розмір у випадку екологічних правопорушень часто просто неможливо достовірно встановити, що і обумовило потребу у регулюванні розміру відшкодування законодавством). Законодавство встановлює такіспособи визначення розміру шкоди, заподіяної земельними правопорушеннями:

• витратний (відшкодуванню підлягають витрати на усунення шкоди): напр., ст.48 ЗУ «Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення» встановлює обов’язок порушників «компенсувати додаткові витрати органів, установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрати лікувально-профілактичних закладів на подання медичної допомоги потерпілим»;

• розрахунковий: див., напр., ПКМ від 15.02.2002 №175 «Про затвердження Тимчасової методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру».

Екологічне законодавство також без усякої потреби дублює положення «загальноцивільного» законодавства щодо можливості відповідальності без вини відносно окремих ситуацій: така можливість передбачена ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.72 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», ст.3 ЗУ «Про цивільну відповідальність про ядерну шкоду та її фінансове забезпечення».

Задача 2. Масове захворювання дітей м.Соснівка на гіпоплазію і флюороз (руйнування зубів та кісткової тканини) викликане підвищеним вмістом фтору у питній воді. На підставі проведених наукових досліджень міжвідомчою урядовою комісією висловлені декілька версій щодо причин та джерел забруднення: 1) діяльність ВО “Укрзахідвугілля” і, зокрема, фабрики флотації вугілля; 2) заховання ракетного палива розформованої військової частини під нині діючим цвинтарем; 3) натуральний феномен, тобто природне перевищення вмісту фтору в регіоні, де спостерігається його дефіцит.

Організація мам Соснівки “Дітям Соснівки загрожує протезування” звернулася до господарського суду з позовом до ВО “Укрзахідвугілля” про компенсацію шкоди, заподіяної здоров’ю дітей, шляхом будівництва заводу по уловлюванню фтору у водоводах. Одночасно окремі батьки звернулися до керівництва військової частини про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної здоров’ю їх дітей внаслідок забруднення підземних вод фтором. Обидві установи вважають вимоги жителів необґрунтованими.

1. Дайте правовий аналіз справи. Які є способи захисту цих прав? Які особливості відшкодування шкоди завданої здоров’ю людини?

Повного аналізу справи, як такого, ми дати не можемо, оскільки з фабули задачі не відомо через який з трьох можливих варіантів у питній воді був підвищений вміст фтору. Якби знали, то б сказали хто винен і що з цим робити. Є Закон України про екологічну експертизу. За нормами якого таку можна провести. Експертиза повинна точно вказати яка норма рівня фтору воді. І наскільки у даному населеному пункті вона є перевищена. Повинні ТОЧНО вказати причину забруднення. За встановленими результатами:

1. Якщо винне ВО – позиватись з ними в господарському суді

Чч. 1, 2 ст. 51 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»:

При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і

здоров'я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Ч. 2 ст. 54 цього ЗУ: Підприємства, установи та організації, що здійснюють господарську чи іншу діяльність, пов'язану з використанням радіоактивних речовин у різних формах і з будь-якою метою, зобов'язані забезпечувати екологічну безпеку цієї діяльності, що виключала б можливість радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища та негативного впливу на здоров'я людей у процесі видобутку, збагачення, транспортування, переробки, використання та захоронення радіоактивних речовин.

2. якщо винна військова частина – позиватись в порядку адміністративного судочинства в Міноборони

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

Стаття 7. Обов'язки підприємств, установ і організацій Підприємства, установи і організації зобов'язані:

відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, завдану їх здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства.

Стаття 48. Цивільно-правова відповідальність за порушення санітарного законодавства

Підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних уражень, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності чи смерті людей, зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам і організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрати лікувально-профілактичних закладів на подання медичної допомоги потерпілим.

У разі відмови від добровільної компенсації витрат або відшкодування збитків спір розглядається у судовому порядку.

3. Якщо природнє явище – підняти МНС. Хай рішають.

4. Якщо причина в сукупності факторів – можна говорити про солідарну відповідальність

Стаття 1188 ЦКУ

1. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:  1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;  2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;  3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.  2. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. 

2. Які екологічні права громадян порушені?

На мою думку тут порушені наступні екологічні права громадян:

1. Право на безпечне для життя і здоров*я довкілля (бо воно є основне, а решта – похідні). Санітарні та інші нормативи мали б становити гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин. В нас – вміст фтору зашкоджує здоров*ю дітей.

2. Право на екологічну інфо. Є обов'язок Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, його ор­ганів на місцях, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, жит­тя і здоров'я людей, забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища у формах, визначених Законом України «Про охорону навколишньо­го природного середовища».

3. Право на відшкодування шкоди заподіяне екологічними правопорушеннями.

!!! Але складно буде довести на практиці причиновий зв'язок. Як кажуть теоретики: Часом шкода може бути сукупним результатом різних факторів. Аналіз причин заподіяння шкоди показує, що, як правило, вона є результатом дії кількох організацій і підприємств. У сфе­рі відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян негативним впливом підприємств, установ на навколишнє се­редовище, практика солідарної відповідальності повинна бути особливо поширеною. Також суттєве значення має застосуван­ня в подібних випадках норм про відповідальність власників джерел підвищеної небезпеки, які зобов'язані відшкодовувати шкоду, незалежно від вини в заподіянні шкоди.

+ можливо 4) ЗУ Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: стаття 4: право на безпечну для життя та здоров*я питну воду!!!! Якщо це можна виділити до категорії інші права, звичайно. Проте мені видається, що загалом це все входить до першого з вказаних порушених прав.