- •Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •3. Право на екологічну інформацію.
- •4. Право на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •5. Право на відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями
- •6. Інші екологічні права громадян.
- •7. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •8. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •9. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля
- •Поняття екологічних прав громадян.
- •5.Дайте визначення поняття "безпечне для життя і здоров`я довкілля".
- •10. Які відносини регулює Оргуська конвенція.
- •11. Поняття екологічної інформації.
- •12. Які відомості можна віднести до екологічної інформації?
- •Назвіть джерела які містять екологічну інформацію.
- •Хто має право на отримання екологічної інформації.
- •В чому полягає відкритий характер екологічної інформації.
- •Організація екологічного інформаційного забезпечення.
- •17.Порядок надання екологічної інформації.
- •18.Види еколого-значимих рішень.
- •19.Основні форми участі громадськості у прийнятті еколого-значимих рішень.
- •20.Який порядок проведення громадського обговорення.
- •Громадська екологічна експертиза.
- •Участь громадськості у проведенні державної екологічної експертизи.
- •Особливості відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля.
- •Якими правами у галузі охорони навколишнього середовища наділені громадські об`єднання.
- •Право загального використання природних ресурсів.
- •27.Право спеціального використання природних ресурсів.
- •28. Право на одержання екологічної освіти
- •30 Загальні і спеціальні обов`язки громадян у галузі екології.
- •Які є способи захисту цих прав?
- •Які особливості відшкодування шкоди завданої здоров’ю людини?
- •Задача 3
- •Визначити види правовідносин, що виникли.
- •Проаналізувати правомірність дій кожного з учасників ситуації.
- •Якими мають бути у даному випадку дії організації «Еологія-Право-Людина», спрямовані на збір необхідної для проведення громадської екологічної експертизи інформації і її проведення?
Громадська екологічна експертиза.
Це найбільш дієвий та перспективний засіб впливу громадськості на процес прийняття рішень. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об’єднань. Особливістю її є те, що вона здійснюється незалежно від державної екологічної експертизи. У ст. 16 Закону України «Про екологічну експертизу» визначено, що громадська екологічна експертиза може здійснюватись, одночасно із державною екологічною експертизою, шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань. Тобто, громадська експертиза може проводитись до, під час, а також - після державної. Суб’єктами цієї експертизи можуть бути як громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування, так і окремі громадяни у порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства. Експертний колектив здійснює екологічну оцінку як функціонуючих об’єктів, так і тих, що будуються, а також - інших дій, які пов’язані з впливом на навколишнє середовище та виникненням екологічних конфліктних ситуацій.
Отже, громадська екологічна експертиза може здійснюватись у будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань. Із об’єктів громадської екологічної експертизи вилучаються ті відомості, які складають державну, комерційну та іншу таємницю.
Виділяють два види громадської екологічної експертизи:
• формальний, що здійснюється громадськими природоохоронними організаціями;
• неформальний (ініціативний), що здійснюється як окремими громадянами, так і об’єднаннями громадськості.
Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об’єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також - цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ та організацій.
Діапазон здійснення екологічної експертизи в соціальному аспекті є досить широким: від обговорення в засобах масової інформації, збору підписів про недоцільність того чи іншого проекту, - аж до участі у різних комісіях для проведення експертизи, мітингах, слуханнях тощо. Заява про проведення громадської екологічної експертизи подається до відповідних місцевих рад, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи. Висновки громадської експертизи мають рекомендаційний характер і, до того ж, можуть:
- висвітлюватись у засобах масової інформації;
- надсилатись місцевим органам влади та зацікавленим особам;
- враховуватись органами, які приймають рішення стосовно реалізації об’єкта, а також - під час проведення державної екологічної експертизи.
Участь громадськості у проведенні державної екологічної експертизи.
Ліричний відступ:
Ведучою формою в системі оцінки екологічного впливу різних об'єктів є державна екологічна експертиза. Це зумовлено юридичною природою цієї форми експертизи як обов'язкової стадії будь-якого процесу - законотворчого, інвестиційного, управлінського, господарського та іншої діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього середовища та здоров'я населення.
Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров'я України, їх органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.
До проведення державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнародних організацій.
По темі:
ст. 11 ЗУ Про екологічну експертизу
Стаття 11. Участь громадськості в процесі екологічної експертизи
З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.
Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.
Порядок проведення зборів, мітингів, демонстрацій з екологічних питань.
У К А З ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР
Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР
Конституція СРСР відповідно до інтересів народу і з метою зміцнення та розвитку соціалістичного ладу гарантує громадянам СРСР свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Здійснення цих політичних свобод забезпечується наданням трудящим та їх організаціям громадських будинків, вулиць, площ та інших місць.
З метою регулювання порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій Президія Верховної Ради СРСР п о с т а н о в л я є:
1. Про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів.
З заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації можуть звертатись особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, - уповноважені трудових колективів підприємств, установ і організацій, органів кооперативних та інших громадських організацій, органів громадської самодіяльності й окремих груп громадян.
2. Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
3. Виконавчий комітет Ради народних депутатів розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніш як за п'ять днів до часу проведення заходу, зазначеного в заяві. Виконавчий комітет має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу. Рішення може бути оскаржено у вищестоящий виконавчий і розпорядчий орган у порядку, встановленому чинним законодавством.
Виконавчий комітет Ради народних депутатів забезпечує необхідні умови для проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації.
4. Збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації проводяться відповідно до цілей, зазначених у заяві, а також у визначені строки і в обумовленому місці.
При проведенні зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій уповноважені (організатори), а також інші учасники зобов'язані додержувати радянських законів, громадського порядку. Учасникам забороняється мати при собі зброю, а також спеціально підготовлені або пристосовані предмети, які може бути використане проти життя і здоров'я людей, для заподіяння матеріальної шкоди державним, громадським організаціям і громадянам.
5. Державні і громадські організації, службові особи, а також громадяни не мають права перешкоджати зборам, мітингам, вуличним походам і демонстраціям, які проводяться з додержанням встановленого порядку.
6. Виконавчий комітет Ради народних депутатів забороняє збори, мітинг, вуличний похід або демонстрацію, якщо мета їх проведення суперечить Конституції СРСР, конституціям союзних і автономних республік або загрожує громадському порядку і безпеці громадян.
7. Збори, мітинги, вуличні походи, демонстрації повинні бути припинені на вимогу представників органів влади, якщо не було подано заяву, відбулося рішення про заборону, а також при порушенні порядку їх проведення, передбаченого статтею 4 цього Указу, виникненні небезпеки для життя і здоров'я громадян, порушенні громадського порядку.
8. Особи, які порушили встановлений порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, несуть відповідальність відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік.
Матеріальна шкода, заподіяна під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій їх учасниками державі, кооперативним, іншим громадським організаціям або громадянам, підлягає відшкодуванню у встановленому законом порядку.
9. Президії Верховних Рад союзних і автономних республік, крайові, обласні, окружні, районні і міські Ради народних депутатів можуть додатково регламентувати порядок проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій з урахуванням місцевих умов на основі конституцій союзних і автономних республік і відповідно до вимог цього Указу.
10. Порядок організації і проведення зборів і мітингів, встановлений цим Указом, не поширюється на збори і мітинги трудових колективів та громадських організацій, що проводяться відповідно до законодавства, їхніх статутів і положень.
Голова Президії Верховної Ради СРСР А.ГРОМИКО
Секретар Президії Верховної Ради СРСР Т.МЕНТЕШАШВІЛІ
Москва, Кремль. 28 липня 1988 р. N 9306-XI
