- •Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •3. Право на екологічну інформацію.
- •4. Право на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •5. Право на відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями
- •6. Інші екологічні права громадян.
- •7. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •8. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •9. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля
- •Поняття екологічних прав громадян.
- •5.Дайте визначення поняття "безпечне для життя і здоров`я довкілля".
- •10. Які відносини регулює Оргуська конвенція.
- •11. Поняття екологічної інформації.
- •12. Які відомості можна віднести до екологічної інформації?
- •Назвіть джерела які містять екологічну інформацію.
- •Хто має право на отримання екологічної інформації.
- •В чому полягає відкритий характер екологічної інформації.
- •Організація екологічного інформаційного забезпечення.
- •17.Порядок надання екологічної інформації.
- •18.Види еколого-значимих рішень.
- •19.Основні форми участі громадськості у прийнятті еколого-значимих рішень.
- •20.Який порядок проведення громадського обговорення.
- •Громадська екологічна експертиза.
- •Участь громадськості у проведенні державної екологічної експертизи.
- •Особливості відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля.
- •Якими правами у галузі охорони навколишнього середовища наділені громадські об`єднання.
- •Право загального використання природних ресурсів.
- •27.Право спеціального використання природних ресурсів.
- •28. Право на одержання екологічної освіти
- •30 Загальні і спеціальні обов`язки громадян у галузі екології.
- •Які є способи захисту цих прав?
- •Які особливості відшкодування шкоди завданої здоров’ю людини?
- •Задача 3
- •Визначити види правовідносин, що виникли.
- •Проаналізувати правомірність дій кожного з учасників ситуації.
- •Якими мають бути у даному випадку дії організації «Еологія-Право-Людина», спрямовані на збір необхідної для проведення громадської екологічної експертизи інформації і її проведення?
Організація екологічного інформаційного забезпечення.
Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації від 18.12.2003р. Наказ Мінекоресурсів №169. (НАКАЗ ВТРАТИВ ЧИННІСТЬ 01.06.2012р.)
2. Організація екологічного інформаційного
забезпечення
2.1. Організація екологічного інформаційного забезпечення
здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його
органами на місцях, підприємствами, установами та організаціями.
2.2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів України та його
органи на місцях, інші центральні органи виконавчої влади,
підприємства, установи та організації, які мають екологічну
інформацію, забезпечують у межах своєї компетенції формування та
постійне оновлення електронних баз даних екологічної інформації і
забезпечують громадськості вільний доступ до них через мережу
Інтернет. Така інформація має включати:
2.2.1) національну і обласні доповіді та звіти про стан
навколишнього природного середовища з висвітленням динаміки його
змін;
2.2.2) перелік, тексти та проекти нормативно-правових актів,
що діють у сфері охорони навколишнього природного середовища та
звіти про дотримання природоохоронного законодавства;
2.2.3) документи з питань політики у сфері охорони
навколишнього природного середовища, плани з охорони навколишнього
природного середовища, програми та проекти;
2.2.4) міжнародні угоди в сфері охорони навколишнього
природного середовища та стан їх виконання;
2.2.5) іншу інформацію про стан окремих об'єктів
навколишнього природного середовища, якщо за результатами
соціологічних досліджень вона виявляється важливою для
громадськості.
2.3. З метою створення умов для широкого розповсюдження
екологічної інформації спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його
органи на місцях створюють центри екологічної інформації в столиці
України, Автономній Республіці Крим та в обласних центрах. Центри
екологічної інформації є інфраструктурними елементами мережі
загальнодержавної екологічної автоматизованої
інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до
екологічної інформації.
2.4. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на
місцях, інші органи виконавчої влади, підприємства, установи та
організації забезпечують оприлюднення інформації через засоби
масової інформації про:
2.4.1) стан навколишнього природного середовища, динаміку
його змін, джерела забруднення, розміщення відходів;
2.4.2) надзвичайні екологічні ситуації та заходи щодо їх
ліквідації та джерела забруднення;
2.4.3) розробку та прийняття екологічних програм, планів дій,
а також документів з питань екологічної політики;
2.4.4) екологічні проблеми галузі чи регіону та можливі шляхи
їх вирішення з метою залучення населення до участі у прийнятті
рішень, що стосуються навколишнього природного середовища;
2.4.5) наміри щодо розміщення об'єктів підвищеної екологічної
небезпеки, які вимагають проведення оцінки впливу на навколишнє
природне середовище;
2.4.6) наміри щодо видачі відповідних документів на
використання природних ресурсів місцевого значення, а також на
забруднення навколишнього природного середовища, що видаються в
межах їх повноважень;
2.4.7) ідентифіковані живі змінені організми у відповідності
до міжнародних угод, які можуть бути імпортовані в країну;
2.4.8) досвід співпраці з громадськістю у галузі охорони
навколишнього природного середовища, раціонального використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
2.4.9) інші екологічні аспекти чи фактори, що є важливими для
громадськості при здійсненні нею громадської екологічної
експертизи чи реалізації інших екологічних прав.
