Тема 7. Культура Нового часу і Просвітництва.

План.

1.Історичні умови розвитку культури в 17 – 18 ст.

2 .Культура Реформації і Просвітництва. Діячі Реформації (Ян Гус і Мартін Лютер).

3.Стилі художньої культури: бароко і класицизм.

4. Творчість скульптора Л. Берніні; живопис Д.Веласкеса, А Дюрера, М. Караваджо, П. Рубенса.

5..Епоха Просвітництва. Раціоналізм як джерело ідеології епохи Просвітництва.

6..Криза культури Нового часу.

Історичні умови та особливості розвитку культури в XVII—XVIII ст.

Кінець середніх віків і початок Нового часу охопила епоха Відродження і Реформації, перехідна за своєю природою.

Реформація зазвичай розглядається як другий етап у розвитку західноєвропейського Відродження і мала місце у країнах Центральної та Північної Європи (т. зв. Північне Відродження)

Реформація – соціально-політичний рух у багатьох країнах Європи в XVI ст. Вона пов’язується передусім з боротьбою проти католицької церкви. Представники реформації: Ян Гус (Чехія), Мартін Лютер і Томас Мюнцер (Німеччина), Кальвін (Швейцарія). Реформація відобразилась і на розвитку освіти та виховання підростаючого покоління.Література представлена творчістю Д. Мільтона, Ф. Клопштока.

Культура Нового часу

XVII і XVIII ст. відкрили нову еру у світовій культурі, вони відокремили у Західній Європі дві соціально-економічні формації: феодалізм, що виник після падіння Римської імперії і сформувався у Середньовіччі, - та буржуазію, що почалась з буржуазних революцій в Англії (XVII ст.) та Франції (XVIII ст.). на арені історії з'явилась нова політична сила - буржуазія, яка очолила торгівлю, створила нову економіку, спонукала розвиток матеріалістичного світогляду та науки, зрозумівши їх раціональну, практичну користь.

У XVIII ст. інтерес до соціальних проблем породив рух Просвітництва, спрямований на процес, на удосконалення суспільства і виховання нової людини.

У XVII столітті увагу активно мислячих людей було насамперед зосереджено на науковому поясненні явищ природи, у XVIII столітті — на проблемі суспільного устрою.

Революція в природознавстві. Раціоналізм

Розвиток природознавства в XVII столітті продовжує традиції Відродження. Власне, на відміну від мистецтва, тут практично неможливо провести чітку межу між епохами.

Завершується розробка геліоцентричної системи в астрономії, почата М. Коперником. Німецький астроном Й. Кеплер встановив, що планети рухаються по еліпсах і що швидкість руху планет збільшується з наближенням їх до Сонця.Англійський медик В. Гарвей, який працював в Італії, відкриває велике коло кровообігу і створює суцільну теорію кровообігу — основу подальшого розвитку фізіології людини.

Винаходиться і застосовується в дослідженнях мікроскоп. З його допомогою А. Левенгук відкриває мікроорганізми, в тому числі бактерії, М. Мальпігі вивчає будову шкіри, легень, нирок, тим самим створює мікроскопічну анатомію.

Переворот у фізиці пов'язаний насамперед з ім'ям Галілео Галілея. Після видатних відкриттів (винахід телескопа, фізична природа Місяця, супутники Юпітера) судом інквізиції йому було заборонено займатися астрономією. Тоді Галілей зацікавився питанням вільного падіння тіл. Значні досягнення, отримані природничими науками, викликали необхідність і одночасно створювали можливість їх філософського осмислення.

Філософське обґрунтування нових методів у науці пов'язане передусім з двома іменами — англійця Френсіса Бекона (1561—†1626) і француза Рене Декарта (1596—†1650).

Філософська система Р. Декарта інша, він — родоначальник раціоналізму (від грецького — розум). Декарт був видатним математиком, основоположником аналітичної геометрії . Найбільших результатів досягали вчені, які з'єднували експеримент і наукову гіпотезу, спостереження і математичне узагальнення. Такий підхід відзначає класична праця І. Ньютона (1630—†1677).

Техніка. Наукові відкриття, втілені у техніці, починають використовуватися у виробництві. Винахід механічної прядильної машини і ткацького верстата поставив питання про універсальний двигун. У 1784 році була запатентована парова машина Д. Ватта. Причому Ватт відразу ж зрозумів значення свого винаходу для всієї промисловості, а не для приватних цілей. Англія, таким чином, відкриває еру промислового перевороту.