Тема 4 .Культура Античності.

План.

1. Поняття «античність».

2. Етапи розвитку давньогрецької культури:

-періодизація культури

- міфологія і релігія греків;

-зародження науки;

-розвиток літератури, театру;

-архітектура і мистецтво Греції.

3.Піднесення і занепад давньогрецької культури.

4. Культура Стародавнього Риму(самостійне вивчення).

-періодизація культури;

- римський інженерний геній;

- розвиток літератури і наук;

- мистецтво Ст. Риму.

Антична культура — це культура держав, що сформувалися з 3 тисячоліття до н. е. по 5 століття нашої ери на теренах Середземноморського регіону періоду архаїчної Греції, класичної Греції, доби еллінізму та доби Римської республіки.

Умовно античну культуру можна поділити на два етапи:

Культура Стародавньої Греції

Культура Стародавнього Риму

В античності порівняно з давньосхідними цивілізаціями було зроблено принциповий крок уперед щодо становища людини в суспільстві, осмислення художньої творчості — складається гуманістична традиція.

При всій єдності античної культури, її грецький і римський етапи мають свої особливості. На політичне й релігійне мислення, філософські та юридичні погляди, літературу і мистецтво Західної Європи сильніше вплинув Рим. У культурній традиції Східної Європи, в тому числі України, провідним через посередництво Візантії був грецький вплив. За античності зароджуються явища, які на подальших етапах стануть визначальними в культурі, особливо — християнська релігія.

Понад дві з половиною тисячі років тому в південній частині Балканського півострова, на узбережжі Південної Італії і в східній частині острова Сицилія виникла група рабовласницьких держав, відомих в історії як Стародавня Греція, або Еллада.

Культура Давньої Греції – особливе явище у культурному поступку людського суспільства. Вона довершена і унікальна, і всі інші давні цивілізації поступаються їй правом на першість. Ідеалом вільна,політично активна людина,яка стала об’єктом і змістом культури.

У творах мистецтва прославляється людина – реальна,хоч часом і наділена надприродними рисами. Навіть грецькі боги схожі на людей.

Власне давньогрецька культура якісно визначилася лише до VIII ст. до н.е. Можна виділити такі періоди її розвитку:

Крито- мікенський період(3-2 тис. до н.е.) Гомерівська Греція (XI —VIII ст. до н. е.); Архаїчна Греція (VII — VI ст. до н. е.); Класична Греція (V — перші три чверті IV ст. до н. е.); Еллінізм (кінець IV ст. до н. е. — до І ст. н. е.). Крито-мікенський і героїчний період культури Давньої Греції

Це той пласт давньогрецької культури, визнаної світом зразковою, досконалою, про яку дізнались лише в XX ст., коли з’явились археологічні розкопки і перед очима вражених людей XX ст. постало неймовірне мистецтво Давньої Греції III-II тис. до н.е. Саме в цей період на острові Крит виникають перші осередки розвиненої культури. Крит був її центром, розповсюджувалась вона на узбережжі Егейського моря, Малої Азії: Балканського півострова. У 1260 р. війська мікейського царя Агамемнона напали на територію Д. Греції на узбережжі М. Азії і зруйнували один з центрів культури – м. Трою, зрівнявши його з землею, а ще раніше виверження вулкану покрило вулканічною лавою о. Кріт. Тому тільки у XX ст. люди побачили палац правителя Кріту, багатоповерхову споруду з глибокими комунікаціями, стіни, покриті фресками, що відображали сцени полювання, банкетів, ігор, які свідчили про високий рівень цивілізації того періоду. Розкопки Трої доповнили ці враження і дали докази існування певного рівня культури і ахейських племен, що захопили Трою: зразки різноманітної зброї, захисні споруди, мури, вежі. Наступні завойовники – дорійці, були напівдикі, нецивілізовані і вони зупинили культурний прогрес.

Наступний період – гомерівський або героїчний (XI-IX ст. до н.е.) постає з книг Гомера «Іліада» і «Одіссея» та поета Гесіода «Теогонія», «Труди і дні», які розповідають про героїчну боротьбу греків проти завойовників та створюють образи грецького Олімпу.

Міфологія і релігія греків тісно пов′язані між собою. Уже в 8 ст. до н.е. вони набули повністю розвиненої форми.Їхньою характерною рисою був антропоморфізм-обожнення людини, уявлення про богів як людей- безсмертних і вічно молодих.

Грецькі боги: верховним божеством став Зевс — володар неба, грому та блискавок;

Посейдон вважався богом вологи, що зрошує землю і моря;

Аїд (Плутон) — володарем підземного царства;

дружина Зевса Гера була покровителькою шлюбу;

Гестія — богинею домашнього вогнища.

Деметру шанували як покровительку землеробства,

Від шлюбу Зевса і Гери народилися Геба — богиня юності, Арес — бог війни, Гефест — бог торгівлі, і покровитель ремісників, особливо ковалів. Серед нащадків Зевса особливо вирізнявся Аполлон — бог світлих засад у природі, названий ще Фебом (тим, що сяє), який вважався покровителем мистецтв.Сестра Аполлона — Артеміда, богиня полювання і покровителька молоді. Афіна, що народилась із голови Зевса, вважалася богинею мудрості, всіляких раціональних засад, але й війни (на відміну від неї, Арес уособлював нерозважливу відвагу).. Перед Афродітою, що народилася з морської піни, схилялись як перед богинею кохання і краси.

Уже в 9-8 ст до н. е. в Греції з′явилась писемність – на основі фінікійського алфавіту,додавши голосні звуки. Грецький алфавіт складався з 24 літер.

Архаїчний і класичний періоди культури Давньої Греції

Архаїчний період (VIII-VI ст .до н.е.) В архаїчний період у результаті розпаду родової общини відбувається формування античного полісу — міста-держави: Афіни, Спарта, Корінф, Аргос, Фіви. В літературі того часу поширені міфи про богів, героїв, наприклад про подвиги Геракла, а також розвивається лірична поезія Архілоха, Солона, Алкея, Сафо. Важливим фактором культурного розвитку Греції вважаються ігри, які відбувалися на честь деяких богів. Найбільшими були Олімпійські ігри — спортивні змагання на честь верховного бога Зевса, що відбувалися, починаючи з 776 р. до н. е. один раз у чотири роки; Тіфійські — спортивні і музичні на честь Аполлона (бога поезії), Істмійські на честь Посейдона. На руїнах міст, знищених дорійцями,виникає нова архітектура,така як храм Аполлона в Сіракузах,храм Гери на о.Самос. А храм Артеміди у Ефесі(зі 127 колонами) визнаний одним із 7 чудес світу. Грецька скульптура існує у вигляді оголеного юнака(курос) і одягненої дівчини(кора). Розпис кераміки представляє живопис тієї пори – інші форми живопису не збереглися. Він був килимним , червоно-фігурним і чорно-фігурним. Виникає філософія,як наука,хоч має вона інтуїтивний,ще не науковий характер. Перші філософи передусім розмірковують над першопричиною світу. Їх імена:Фалес,Анаксімен,Анаксіманрд,Геракліт,Піфагор.

Греки перемагають у війні з Персією. Загальний духовний підйом спонукав і підйом культури. Наступний її період – класичний(V – 2-і трет. IVст. до н.е.) відбувається будівництво чудових архітектурних споруд:храм Афіни на о.Егіна,храми в Олімпії. Збудований Акрополь під керівництвом Фідія.

Скульптори Фідій(статуя «Зевса» в Олімпії – одне з 7 чудес світу, статуя Афіни);Мірон(«Дискобол»);Поліклет(перший зобразив у мармурі оголену Афродіту);Лісіпп(що створив більш ніж 3 тис. статуй),Скопас прикрашав статуями Мавзолей в Галікарнасі – одне з 7 чудес світу.

Філософія класичного періоду набуває експериментального характеру. Великі філософи античності:Сократ,Демокріт,Платон,Арістотель.

Греція подарувала світу театр – він виник зі свят на честь Діоніса.

Великі драматурги Давньої Греції цього періоду:Есхіл,Софокл,Евріпід,Аристофан.

В Греції розвивались науки : математика( Піфагор);

Батько медицини – Гіппократ. Виникли : філософія і історія (Геродот).

Після класичної епохи настав період, що дістав назву елліністичний - через назву грецької держави - Еллади.

Культура Давнього Риму

Культура Давнього Риму розділяється на 3 періоди:

1.Культура етрусків,включаючи «царський період»(XI – III ст. до н.е.)

2.Республіканський період(III-I ст. до н.е.)

3.Імператорський(I ст. до н.е. – V ст. н.е.)

Походження та мова етрусків досі повністю не вивчені. Це невеликі рабовласницькі міста-держави з царями-жерцями на чолі,з давніми релігійними традиціями. Були здібними архітекторами,будували з дерева і сирої глини,тому їх архітектура не збереглася. Залишились їх скульптурні вироби – канопи. Це урни для попелу померлих,що віднайдені в гробницях. Найвидатніша пам’ятка етруської культури статуя капітолійської вовчиці,яка,за легендою,вигодувала засновників Риму – Ромула і Рема.

У V ст. до н.е. етруські міста занепадають,починається розвиток культури Римської республіки,коли Рим підкорив собі весь Апеннінський півострів. Завойовницькі війни не сприяли культурному розвитку і починається він лише в III ст. до н.е. Видно це передовсім в архітектурі,яка несе в собі риси практицизму,конкретної користі. Забудовуються Форум(центральний майдан),Курія(місце для засідань сенату),Табунарій(державний архів). Рим прикрашають статуї видатних людей:імператорів,філософів. Порівняно з греками римляни досягли великого прогресу у спорудженні практично потрібних споруд-тріумфальна арка, воєнно- інженерні споруди, згодом – мости,бруковані шляхи,канали, водогони,.

Наука республіканського Риму – це роботи Марка Теренція – 500 книг з різних галужень знань,Тит Лукрецій Кар(«Поема про природу речей»). Вагомий внесок в культуру вніс оратор і письменник Марк Туллій Цицерон,поет Катулл,комедіографи Плавт,Теренцій,трагіки Лівій Андронік,Плавт. Найвидатнішим представником римської науки був Марк Теренцій Варрон – склав енциклопедію наук. Шедеври архітектури Риму – це Вівтар миру на Марсовому полі,Колізей – величезний амфітеатр,Пантеон – «храм усіх богів».

Популярні були грандіозні видовища. Література представлена («іменами Вергілія Енеїда»);Горація – оди. Найвидатніший поет Давнього Риму – Овідій(поема «Метаморфози»). З’являється жанр роману (Апулей «Золотий осел»).

Міфологія і релігія римлян схожа з грецькою.Змінено тільки назви богів.

Римська наука представлена такими іменами, як :Клавдій Гален(медицина);Клавдій Птоломей(географія і астрономія);Солвій Юліан(право). Виникли різні філософські школи. Неймовірна розкіш і зловживання імператорів(Нерон,Калігула) увійшли у легенди. Праця рабів стає неефективною,економіка Риму занепадає. У суспільстві посилюється настрій песимізму,розпачу,очікування Спасителя. У II ст. розширення римських володінь припиняється, «варвари» завдають імперії все болючіших ударів. Розвивається і поширюється християнство.

Вже в III ст. в Римі було 2 імператори. У 395 р. вона розпалась на Західну і Східну. У V ст. Рим був захоплений і зруйнований варварськими нападами. У 476 р. Західна Римська імперія перестала існувати,а разом з нею відійшла у небуття антична культура.

Відповідність грецьких і римських богів
Греція	Функція	Рим
Аїд	бог царства мертвих	Плутон
Аполлон	бог сонца та покровитель мистецтв	Аполлон
Арес	бог війни	Марс
Артеміда	богиня полювання	Діана
Асклепій	бог лікування	Ескулап
Афіна	богиня мудрості і справедливої війни	Мінерва
Афродита	богиня кохання та вроди	Венера
Борей	бог північного вітру	Аквілон
Геба	богиня юності	Ювента
Гера	царица богів	Юнона
Геракл	герой, який здійснив видатні 12 подвигів	Геркулес
Гермес	бог торгівлі та спритності	Меркурий
Гестія	богиня домівки	Веста
Гефест	бог вогню та ковальства	Вулкан
Гея	богиня землі	Теллус
Деметра	богиня полів і родючості	Церера
Діонис (Вакх)	бог виноградарства та виноробства	Бахус, Лібер
Зевс	верховний бог	Юпитер
Зефір	бог західного вітру	Фавоний
Кронос	бог часу	Сатурн
Мойри	богині людської долі	Парки
Музи	покровительки наук, поезії та мистецтв	Камени
Ніка (Ніке)	богиня перемоги	Вікторія
Одисей	герой	Улісс
Пан	бог лісів, мисливців і пастухів, всієї природи	Фавн
Персефона	богиня родючості і царства мертвих	Прозерпіна
Полідевк	герой, один з Діоскурів, брат близнюк Кастору	Поллукс
Посейдон	бог морів і землетрусів	Нептун
Селена	богиня місяця	Діана
Тіхе (Тіха, Тюхе)	богиня випадку і долі	Фортуна
Харіти	богині краси і витонченості	Грації
Еос	богиня ранкової зорі	Аврора
Ерінії	богині помсти	Фурії
Ерот (Ерос)	бог кохання	Амур, Купідон