3. Визначення виробничого циклу складного процесу

У третьому блоку питань теми треба звернути увагу на особливості визначення тривалості складного процесу виготовлення виробів. У складному виробничому процесі можуть використовуватися всі розглянуті види руху предметів праці по операціях: послідовний, паралельний та паралельно-послідовний.

Спочатку розробляється складальна схема, де показується комплектація окремих вузлів і виробів у цілому, а також які вузли, підвузли або дрібні складальні одиниці можна виготовляти паралельно незалежно один від одного, а які — тільки послідовно.

Побудова складного виробничого процесу в часі проводиться для того, щоб визначити виробничий цикл, скоординувати окремі прості процеси, отримати вихідну інформацію для оперативно-календарного планування виробництва й розрахунку операцій запуску — випуску предметів праці.

На основі складальної схеми будується цикловий графік у зворотному порядку ходу технологічного процесу, з урахуванням часу завершення операцій, із яких здійснюється постачання оброблених деталей або складальних одиниць.

Для рівномірного завантаження робочих місць і робітників здійснюється розподіл обсягів робіт за робочими місцями таким чином, щоб тривалість операційного циклу кожної з них не перевищувала їхню пропускну здатність протягом прийнятого періоду чергування партій.

Наступним кроком є побудова стандарт-плану складання виробу, який має назву циклового графіка з урахуванням завантаження робочих місць.

Для планування та організації виробництва важливим календарно-плановим нормативом є випередження запуску — випуску складальних одиниць виробів.

Для визначення повного виробничого циклу виготовлення готового виробу до циклового графіка складання додають графіки заготівельних та обробних процесів виготовлення деталей.

Виробничий цикл складного виробу визначається найбільшою сумою циклів послідовно пов’язаних простих процесів і міжциклових перерв [2, розд. 7; 8; 9; 11].

Цикловий графік дає можливість визначити термін запуску деталей у виробництво. При цьому запускаються деталі не всі одночасно, а виходячи з термінів подачі їх на складання й тривалості виробничого циклу та термінів випередження запуску порівняно з випуском.

У виготовленні складної продукції застосовуються сітьові методи планування, а тривалість виробничого циклу визначається довжиною критичного шляху.

2. План семінарського заняття

1. Виробничий цикл і його структура.

2. Розрахунок виробничого циклу простого процесу.

3. Визначення виробничого циклу складного процесу.

4. Шляхи скорочення виробничого циклу.

3. Термінологічний словник

Виробничий цикл — календарний проміжок часу з моменту запуску сировини, матеріалів у виробництво до повного виготовлення готової продукції, або період від початку до закінчення якогось виробничого процесу.

Операційний цикл — час виконання однієї операції, протягом якого виготовляється одна деталь, партія деталей або кілька різних деталей.

Партія — кількість деталей, які безперервно обробляються на кожній операції виробничого процесу з однократною затратою підготовчо-завершального часу.

Технологічний цикл — час виконання технологічних операцій у виробничому циклі.

4. Навчальні завдання Теми рефератів

1. Структура виробничого циклу та особливості впливу її елементів на тривалість циклу.

2. Умови ефективного застосування способів поєднання операцій у різних типах виробництва.

3. Особливості побудови сітьового графіка під час визначення виробничого циклу складного виробу.

4. Особливості побудови циклового графіка під час визначення виробничого циклу складного виробу.

5. Вплив виробничого циклу на показники діяльності підприємства.

6. Синхронізація операцій та її наслідки для виробничого процесу.

7. Регулювання виробничого процесу як один із заходів скорочення виробничого циклу.