Ознаки торгово-біржової діяльності

С

здійснюється спеціально створеним суб’єктом господарювання — товарною біржею					носить некомерційний характер
		зміст складають біржові
має на меті		послуги, які надаються
організацію й		суб'єктам господарювання
регулювання				при здійсненні ними
біржової торгівлі		торгівельних операцій

укупність зазначених ознак дозволяє розглядати торгово- біржову діяльність як господарську діяльність, що здійснюється в сфері суспільного виробництва і є по своїй суті діяльністю організуючу біржову торгівлю, тобто носить організаційно-майновий характер.

Правова основа торгово-біржової діяльності, як виду господарської діяльності, включає такі джерела господарського права як нормативно-правовий акт, правовий звичай і нормативний договір.

Згідно ст. 7 ГК України відносини в сфері господарювання регулюються Конституцією України, дійсним Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України й Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

В регулюванні торгово-біржової діяльності займають норми ГК України. Зокрема, ч. 2 ст. 178 ГК України передбачає, що правові умови створення й діяльності товарних бірж, а також основні правила здійснення торгово-біржової діяльності визначаються дійсним кодексом, прийнятими відповідно до нього законами й іншими нормативно-правовими актами.

Істотна роль у регулюванні біржової-торгово-біржової діяльності приділяється таким локальним нормативним актам, як Правила біржової торгівлі й Статут біржі, які затверджуються конкретною товарною біржею. Варто звернути увагу, що значення локальних нормативних актів як джерел права, що регулюють торгово- біржову діяльність багато в чому визначається історичними традиціями.

6.2. Історія становлення й розвитку торгово-біржової діяльності

Товарні біржі виникли в епоху нагромадження первісного капіталу. За даними американської енциклопедії їхнім попередником була контора при дворі Франції, заснована в 1138 р.

До числа перших бірж відносять виниклу в 1531 р. біржу в Антверпені. Ця біржа мала власне приміщення, над входом у яке був встановлений напис на латині «для торгівельних людей всіх народів і мов». Небагато пізніше товарні біржі виникають у Ліоні (1549 р.), у Тулузі (1549 р.), у Лондоні (1556 р.). В історії торгово- біржової діяльності велике значення мала Амстердамська товарна біржа, що виникла в 1608 р. На Амстердамській біржі вперше була введена торгівля за зразками і пробами товарів, а надалі встановлені середні якісні норми для товарів, що дозволило вести торгівлю без подання самої продукції на біржу.

Першою біржею в Японії для торгівлі рисом «Дояма» з’явилася в 1730 р. Уважається, що саме на цій біржі була укладена перша угода на реальний товар з його поставкою в певний строк у майбутньому, що одержала назву «завчасна контрактація». Через сто років у Чікаго (1848 р.) з’являється перша зернова біржа.

Розвиток бірж у XVIII столітті йшов досить повільно, і в основному вони розташовувалися в портах, через які йшли великі потоки міжнародної торгівлі. Біржі первісного періоду були біржами реального товару, що обслуговують потреби торгівлі.

Наприкінці XIX і початку XX століття в різних країнах світу кількість товарних і фондових бірж збільшується. Формується коло

біржових товарів, широко котируються й уводяться контракти на м’ясо, зерно, срібло, каву, нафту, золото, ліс й ін. У другій половині XIX століття стали виникати нові види бірж— ф’ючерсні біржі, або біржі термінових контрактів.

Дійсною революцією в біржовій торгівлі стало введення в оборот ф’ючерсних контрактів. Наприкінці 80-х років XX століття кількість ф’ючерсних товарних ринків зросло до 200. Провідними міжнародними центрами біржової торгівлі є СІЛА, Великобританія і Японія. Останнім часом у зв’язку із введенням у біржову практику фінансових ф’ючерсів, якими активно торгують у Лондоні, Парижі, Франкфурті на Майні, обсяги загальноєвропейського обороту ф’ючерсних бірж потроїлися, в Азії— подвоїлися. За період 1985—1990 р. частка ф’ючерсної торгівлі за межами США збільшилася з 12,8 % до 46,8 %. Це дає підставу дослідникам уважати, що європейські й азіатські ф’ючерсні ринки стали конкурентами традиційним ринкам СІНА.

За указом Петра І в 1703 р. у Санкт-Петербурзі створюється перша товарна біржа. Тільки після промислового перевороту в 80— 90 роках XIX сторіччя в Росії відбувається дійсний біржовий бум: виникає Одеська біржа (1796 р.), Кременчуцька (1834 р.), Рибинськая (1842 р.), Московська (1837 р.). Наприкінці сторіччя в Російській імперії налічувалося вже 114 бірж.

Економічний підйом і розширення товарно-грошових відносин був обумовлений реформами 60-х років. Але далеко не завжди створені біржі досить успішно функціонували.

В цей період товарні біржі створюються у всіх торгових центрах України: м. Київ (1869 р.), м. Миколаїв (1885 р.), м. Харків (1876 р.) та ін. На початку XX століття в Україні здійснювали свою діяльність 11 товарних бірж. Це були спеціалізовані біржі по торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібріі, фруктові, м’ясні, винні. Найбільші обороти мала Київська товарна біржа, Миколаївська хлібна й Одеська зернова біржі.

Початок першої світової війни, а потім події 1917 р. привели до повного припинення діяльності товарних бірж у т.ч. й в Україні. Однак у період нової економічної політики Радянської республіки відзначається поновлення діяльності товарних бірж. Уже в 1925 р. біржі, які діяли до 1917 р., відновили свою діяльність. Умовою цього процесу стала внутрішня економічна політика, що виявилася в пожвавленні капіталу й підприємництва. Однак, незважаючи на певні успіхи й значення біржової торгівлі, у СРСР починається компанія зі згортання діяльності товарних бірж. Наприкінці 1928 р. всі біржі припинили свою діяльність.

На початок 1992 р. у Росії було зареєстровано приблизно 800 бірж. За станом на квітень 1992 р. в Україні діяло вже близько 70 товарних бірж, товарообіг яких становив близько 10 млрд крб. (1,81 млндол. США).

Біржі, створені в цей період, були чимось середнім між ярмарком, торговим домом і властиво біржею. Біржі створювалися в умовах економічної нестабільності, спаді виробництва, відсутності відповідної законодавчої бази, обмеження й заборони використання капіталів приватних осіб. Головною метою засновників бірж була швидка окупність внесених коштів з високою прибутковістю первісних капіталовкладень. При цьому явно недостатнім, а іноді й просто низьким були класність й якість послуг самих учасників цих бірж, до того ж що споконвічно призначали непомірно високу плату за свої послуги.

В 1997 р. здійснювали торгово-біржову діяльність уже 95 товарних бірж у т.ч. біржі нерухомості — 15, універсальні товарні й товарно-сировинні— 51 спеціалізовані — 14, агропромислові — 15.

З часом загальна кількість товарних бірж продовжує зростати. Уже на 1 січня 2000 р. кількість товарних бірж становила 365, а на 1 січня 2002 р. в Україні було зареєстровано 493 біржі. Розміщено такі біржі майже у всіх обласних центрах, окремі з них мають філії. Тільки на території Донецької області за станом на 1 жовтня 2004 р. здійснювали практичну діяльність 31 біржа, у той час як в 2003 р. така кількість становила 19 бірж. При цьому товарні біржі перебувають практично у всіх великих містах Донецької області: Донецьк (17), Маріуполь (6), Макіївка (1), Селидово (1), Ясиновата (1), Червоноармійськ (1), Дружківка (1), Слов’янськ (3), Краматорськ (1), Амвросієвка (1), Горлівка (1).

Станом на 01 січня 2011 року кількість товарних бірж в Україні становила 408. Найбільшими з них є Аграрна біржа, Чорноморська товарна біржа АПК, ТБ «Київська агропромислова біржа», Українська універсальна біржа. В структурі укладених угод на товарних біржах перше місце займаї продукція рослинництва (61 %) та продовольчі товари (21 %).

Звичайно, мало минуло часу після відновлення біржової торгівлі в Україні, щоб можна було досягти високого рівня спеціалізації. Проте цей процес швидко зростає та біржова торгівля відіграє все більшу роль як інфраструктурний елемент ринку.

на на на на

01.01.1992 01.01.2007 01.01.2010 01.01.2011

* - згідно даних Державного комітету статистки України

Структура укладених угод

п

паливо

ІНШІ

продукція

рослинни

цтва

61%

родово

льчі

товари,,

21%

Продукція тваринни цтва 8%

б.З. Товарна біржа в інфраструктурі ринку

Товарна біржа є добре організованим ринком, тобто являє собою форму організації торгівлі товарами за заздалегідь встановленими правилами.

До характеристик товарної біржі відносять:

• створення на них сприятливих умов для здійснення купівлі- продажу не самих товарів, а контрактів на їхні поставки;

• укладання контрактів щодо стандартизованих товарів, тобто таких, які можна продавати великими партіями за зразками або технічними умовами, описаними в контрактах;

• регулярність торгів, що допомагає зосередити на біржі велику кількість покупців та продавців й визначити базисні ринкові ціни;

• вільна купівля-продаж контрактів, коли покупець вільно вибирає продавця, а продавець — покупця;

• дія вільних ринкових цін, які складаються під впливом реального співвідношення попиту та пропозиції; здійснення торгів за єдиними біржовими правилами;

• участь у торгах біржових посередників (брокерів);

• наявність типізації контрактів і мінімальних партій поставок, що значно спрощує ведення торгів;

• збір, обробка й поширення інформації, пов’язаної з кон’юнктурою ринку.

Товарні біржі організаційно оформлені у вигляді асоціацій приватних осіб, об’єднаних, скоріш за все, в корпорації, і переслідують мету не отримання прибутку, а полегшення і здешевлення торгівлі.

Товарна біржа є елементом ринку, де самостійно господарюючі суб’єкти зустрічаються, щоб, з одного боку, реалізувати свою продукцію з метою отримання прибутку, а з іншого боку, задовольнити власний попит.

На біржі покупець і продавець не пов’язані один з одним. Процес купівлі-продажу здійснюється через посередників (брокерів, дилерів, трейдерів тощо).

Ціна залежить від попиту і пропозиції. Якщо виробник запропонує на біржі новий вид товару поліпшеної якості, то він має право встановити підвищену ціну. У разі позитивної реакції споживачів виробник отримає прибуток вище середнього рівня в галузі. Це змусить інших підприємців переобладнати виробництво і випускати товар, що добре себе зарекомендував.

Внаслідок незбалансованості попиту і пропозиції покупці або продавці реального товару бувають не готовими до здійснення акту купівлі-продажу. Тоді попит або пропозицію тимчасово підтримують посередники, які через механізм хеджування зменшують ризики від подальшого зниження або підвищення цін і забезпечують достатній прибуток.

Товарна біржа слугує місцем формування ринкових цін, комерційної інформації про стан ринку, його настрої тощо. Біржі впливають все більшим чином на процес ціноутворення, залишаючись єдиним джерелом цінової інформації. Біржова інформація публікується, тоді як результати актів купівлі-продажу є комерційною таємницею.

Варто зазначити, що сама товарна біржа не здійснює торгово- посередницьку діяльність, а лише створює для неї умови. Торгівлю здійснюють брокерські контори і брокери (дилери, трейдери). Вітчизняне законодавство забороняє біржі здійснювати внески, при- дбавати частки (паї), акції підприємств, якщо ці підприємства не ставлять за мету здійснення діяльності, безпосередньо пов’язаної з організацією і регулюванням біржової торгівлі.

Серед найбільших бірж світу передусім варто назвати «Чикаго Борд оф Трейд», де визначаються ціни та укладаються контракти на пшеницю, кукурудзу, овес, соєві, боби, срібло, золото. Значний обсяг торгівлі припадає на державні цінні папери, банківські депозити, іпотеку, індекси курсів акцій та муніципальних облігацій.

Друга за величиною біржа у світі — «Чикаго Меркентайл еке- чейндж». Продаж товарів тут — тільки невелика частина її обороту, головними є контракти, що стосуються торгівлі валютою, євро

доларами, депозитами, державними цінними паперами та індексами цін.

Наступними за обсягом біржової торгівлі йдуть: «Нью-Йорк Мере- тайл еке-чейндж», Паризька біржа «Матіф», Лондонська міжнародна фінансова біржа, Нью-Йоркська товарна біржа, Сіднейська ф’ючерсна біржа, Лондонська біржа металів. Для провідних бірж світу характерна спеціалізація. Наприклад, у США нині діють 8 бірж, які спеціалізуються на продажу рослинницької продукції, продуктів тваринництва, коштовностей, металевих руд, енергоносіїв, сирої нафти, газу, продуктів нафтопереробки. Є спеціальна біржа, яка регулює всю фінансову інфраструктуру, тобто підтримує конвертованість валют.

Законодавство розглядає товарну біржу як організацію, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, що здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

Принципи діяльності товарної біржі:

1. рівноправності учасників біржових торгів;

2. застосування вільних (ринкових) цін;

3. публічного проведення біржових торгів.

Досягнення такої мети можливе лише зважаючи на правовий статус товарної біржі, що передбачає надання їй спеціальної компетенції.

Правовий статус товарної біржі закріплений правовими нормами, перш за все тими, що складають зміст ГК України та Закону України «Про товарну біржу», статуту біржі, правилами біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Згідно зі ст. 280 ГК України товарна біржа має право:

• встановлювати відповідно до законодавства власні обов’язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

• встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

• встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

• створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

• засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

• вирішувати інші питання, передбачені законом. Такий перелік прав товарної біржі не є вичерпним, оскільки законодавець дає право біржі вирішувати й інші питання, передбачені законодавством.

Додаткові права товарної біржі згідно Закону України «Про товарну біржу»:

• зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше, ніж на визначений Біржовим комітетом (Радою біржі) розмір;

• вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності.

Оридичні обов’язки товарної біржі згідно України:

• створювати умови для проведення біржової торгівлі;

• регулювати біржові операції;

• регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

• надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

• забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон’юнктури ринку.

Основні функції товарної біржі:

1. організація проведення торгів

2. розробка біржових контрактів

3. вирішення спірних питань Загальні умови діяльності третейського суду біржі визначаються Законом України «Про третейські суди»;

4. котирування й регулювання біржових цін— це визначення Спеціальною (котирувальною) комісією біржових цін станом на початок і закінчення торгів. Котирування цін має офіційний характер, і біржі зобов’язані публікувати ціни на товари на біржових бюлетенях;

5. біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін — це одна з найважливіших функцій, що дозволяє знижувати цінові ризики учасників, які виникають внаслідок нестабільності ринку. Ця функція підвищує довіру до біржі, залучає до участі в ній ринкових спекулянтів, підвищує кількість продавців, покупців і посередників;

6. гарантування виконання угод— цей напрям забезпечує належне виконання зобов’язань сторін біржової угоди за рахунок системи гарантійних внесків, а також діяльності спеціального підрозділу біржі — клірингового центру;

7. інформаційна функція — цей напрям припускає надання клієнтам, іншим зацікавленим організаціям інформації про наявність

8. товарів, публікацію такої інформації в газетах, журналах, інформаційних агентствах.

Науковці класифікують функції товарної біржі за трьома категоріями:

1. обов’язкові,

2. довільно-обов’язкові

3. довільні.

До обов’язкових належать функції, які диктує законодавство й які є природними для товарної біржі як основної ланки ринкової інфраструктури — створення рівноправного й справедливого торговельного простору, що відображає інтереси фінансового ринку в цілому.

До довільно-обов’язкових включають ті функції, які не розглядаються як обов’язкові в законодавчому порядку, але є необхідними для ефективного функціонування біржі як ринкової інфраструктури. До таких функцій належать: усунення недоліків ринку, стимулювання розвитку ринку шляхом зниження вартості біржової торгівлі, забезпечення ліквідності ринків, навчання учасників ринку, розширення кола фінансових інструментів на біржі.

До довільних біржових функцій належать послуги фінансового ринку в цілому, які біржова організація може ефективно надавати поряд з основною, торгівельною діяльністю біржі в результаті переваг централізації функцій і наявності необхідних навичок і ноу- хау. До таких функцій належать також забезпечення клірингу й розрахунків, надання депозитарних послуг, поширення інформації тощо.